Держреєстрацію договорів про спільну інвестиційну діяльність пропонують скасувати
Вилучено з «Моїх новин»
МЕРТ оприлюднило законопроекти щодо поліпшення інвестиційного клімату
13.03.2019352
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
11 березня 2019 року на сайті Мінекономрозвитку опубліковано два законопроекти, якими пропонується поліпишити інвестиційний клімат, а саме скасувати державну реєстрацію договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність:
проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно покращення інвестиційного клімату";
проект Закону "Про внесення зміни до статті 287 Митного кодексу України стосовно покращення інвестиційного клімату".
У разі прийняття ці закони наберуть чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Документи, подані до набрання чинності першим Законом до органу державної реєстрації для державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність, будуть повертатися суб'єкту ЗЕД - учаснику договору (контракту), якому доручено ведення спільних справ учасників, або уповноваженій ним особі, без розгляду по суті з повідомленням про підстави повернення документів.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
заступник керівника електронних сервісів редакції «Дебет-Кредит», авторка та редакторка новин і тематичних розсилок
Закінчила Українську академію друкарства (Львів) за спеціальністю «Видавнича справа і редагування». Має понад 20 років досвіду в журналістиці та медіа, спеціалізується на створенні, редагуванні та розвитку цифрового контенту.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Для українських експортерів це означає обов’язковий збір у розмірі 3 євро за кожну товарну позицію, зазначену окремим рядком у митній декларації, а також нові вимоги щодо адміністрування ПДВ. Укрпошта вже адаптувала свої сервіси
ЄС з 1 липня 2026 року скасовує звільнення від мита на посилки вартістю до EUR150, а для дистанційних продажів B2C, які підпадають під новий режим, запроваджується тимчасове мито у розмірі EUR3 за кожну товарну підпозицію
Українське підприємство зберігає власні автозапчастини на складі в Німеччині. Чи потрібно сплачувати ПДВ з таких послуг від нерезидента? Чи виникає обов’язок утримання з них податку на прибуток як з доходу нерезидента? Коментуємо відповідь ДПС
Для введення в обіг імпортних органічних товарів підприємці мають обов'язково перевіряти наявність чинних сертифікатів та присутність іноземного органу сертифікації у державному реєстрі. Порушення цих правил унеможливлює маркування продукції як «органічна»
Канада подовжила скасування імпортних мит на українські товари до 9 червня 2027 року. Завдяки цьому рішенню вітчизняні експортери зможуть додатково заощадити приблизно 1,2 млн канадських доларів
Покупець-нерезидент перерахував передоплату за договором, за яким банківська комісія сплачується за рахунок продавця. Банк утримав комісію із суми платежу, у результаті на поточний рахунок зараховано меншу суму. Необхідно визначити коректні бухгалтерські проведення з відображення повної суми передоплати та витрат на банківську комісію
Продавець оформлює відправлення товару через Нову пошту: покупець — фізична особа Іванов, фактичний отримувач за ТТН — Петров. Як коректно заповнити графи «Покупець» та «Отримувач» у первинних документах (видаткова накладна, фіскальний чек): зазначати Іванова як сторону договору купівлі-продажу чи Петрова як фактичного вантажоодержувача?
Чи може нерезидент компенсувати або напряму перерахувати українському резиденту суму податку на доходи нерезидента, якщо у резидента відсутні власні кошти для його сплати, і як таку операцію правильно оформити?
На підприємстві працює співробітниця, яка має 4 неповнолітні дитини віком до 18 років. Її чоловік і батько дітей є військовослужбовцем ЗСУ та учасником бойових дій. Нарахована заробітна плата працівниці становить 12 000 грн на місяць. Який розмір ПСП з ПДФО можна застосовувати у цьому випадку - звичайний чи підвищений?
У ТОВ на рахунку немає необхідних коштів для сплати податку на репатріацію при взаємозаліку. Нерезидент готовий переказати ці кошти. Яким документом та якою операцією можна оформити такий переказ, щоб ТОВ мало змогу сплатити податок?
