Коментар до ІПК від 06.03.2019 р. №912/ІПК/26-15-14-06-04-31
Строки ЗЕД-розрахунків, які діяли до 07.02.2019 року
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №185, виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягала зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребувало висновку Мінекономрозвитку.
В аналогічний термін здійснювалися й розрахунки при імпорті товару. Тобто в аналогічні 180 календарних днів, якщо резидент робив інвалютну передоплату, він мав отримати товар від постачальника-нерезидента. І, звісно, надати документи про це уповноваженому банку, в якому імпортний договір перебував на валютному контролі.
Граничні строки після 07.02.2019 року
Наразі граничні строки ЗЕД-розрахунків визначені тимчасовими постановами НБУ №7 та №5. І становлять вони 365 календарних днів.
Нагадаємо роз’яснення податківців щодо перехідних операцій: «нові граничні строки поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 р. не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків), згідно з постановою Правління НБУ №7».
Та способів зняття договору з валютного контролю (або валютного нагляду, як він зараз називається по-новому) завжди було більше, ніж один. У коментованій ІПК розглядається ситуація, коли резидент-експортер відступає право вимоги з резидента валютної виручки іншому резиденту.
І тут виникає питання: протягом якого періоду новий власник боргу має отримати від нерезидента таку виручку? Адже він фактично товар не відвантажував.
Договір відступлення права вимоги не впливає на строки розрахунків з нерезидентом. На жаль, податківці в коментованій ІПК доходять саме такого висновку. Вони наголошують, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар.
Виходячи з цього, розрахунки за договором уступки вимоги між кредитором-резидентом та новим кредитором - нерезидентом в рамках договору уступки вимоги не можуть вважатися надходженням валютної виручки за експортним договором поставки. А отже, такий договір не впливає на перебіг строків.
Яка відповідальність?
Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону №2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Хто буде нести відповідальність?
На жаль, податківці не зазначили, хто буде нести відповідальність у разі укладення договору про переведення боргу.
Однак, на нашу думку, під таку відповідальність потрапить новий кредитор, оскільки фактично виконання умов договору нерезидентом буде здійснюватися саме йому. Тож будьте уважні укладаючи такі договори і одразу цікавтесь, коли валюта за ним до вас надійде. Бо якщо це проблемний договір і отримання валюти відтягується з вини нерезидента-покупця, то доведеться сплачувати пеню в розмірі аж до суми такої не отриманої (або отриманої із запізненням) валюти.