Головна Усі новини Держрегулювання ЗЕД

Розрахунки із нерезидентами в 2019 році: строки та відповідальність

Податківці розповіли, які строки встановлено для розрахунків/постачання за ЗЕД договорами з 07.02.2019, за яких умови штрафи за порушення таких строків не застосовуються та коли сума розрахунку може бути змінена

Коментар до ІПК від 09.04.2019 р. №1511/6/06-30-14-03-09-ІПК

Нагадаємо, що 07 лютого 2019 року введено в дію Закон №2473 «Про валюту і валютні операції» (про основні зміни згідно цього закону ми писали тут). Зокрема було збільшено граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями, а також встановлено умови за яких штрафи за порушення таких строків не застосовуються.

 

Які строки для розрахунків/поставки товару наразі встановлено?

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п. 21 розділу II Положення №5 та становлять 365 календарних днів.

При цьому, зверніть увагу, що під валютний контроль підпадають операції з експорту, по яким не було здійснено передоплату, та імпортні операції, по яким нерезиденту було перераховано аванс. На строк поставки резидентом за експортним договором, та розрахунку за імпортований, але не оплачений товар такі строки не поширюються.

 

Коли штрафи не застосовуються?

Відповідно до пп. 1 п. 9 розділу III Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду з і дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сумі незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.

На сьогодні, відповідно до ч. 1 ст. 15 розділу III Закону №1702, даний розмір становить 150 тис. грн.

Проте, варто звернути увагу, що таке звільнення застосовуються лише у випадку відсутності ознак дроблення операцій з експорту/імпорту товарів.

Що ж на думку податківців є дробленням експортної операції? Податківці в коментованій консультації роз’яснюють, що дроблення операції з експорту товару (пп. 5 п. 3 розділу I Інструкції №7) – штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак:

  • операції з експорту товару здійснюються одним резидентом;
  • операції, пов'язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором);
  • сума кожної операції з експорту товару є меншою, ніж незначна сума (150 тис. грн.);
  • сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму.

Отже, граничні строки розрахунків за операціями з експорту, за перевищення строку яких передбачено нарахування пені, не поширюються на суми незначної незавершеної операції з експорту лише у разі відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару.

 

Коли сума розрахунків може бути зменшена?

Окрім цього, відповідно до пп. 1 та пп. 4 п. 12 розділу III Інструкції №7 зменшення суми грошових коштів, які мають надійти або на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається також за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором:

– відбувається перегляд ціни товарів у зв'язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.

Зверніть увагу, що рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

– відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв'язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов'язань за експортним договором – на суму вартості такого товару, оформленого МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД.

При цьому, податківці у коментованій консультації звертають увагу, що мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів – від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

Тобто, вимоги щодо змісту можливої рекламації за неякісний товар, формуються виходячи з умов, зазначених у зовнішньоекономічному контракті і повинно в обов’язковому порядку оформлено рішенням відповідного органу.

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Станіслав Горбовцов
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Держрегулювання / ЗЕД
Теги:
Відповідальність , ЗЕД

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі