Особливості ЗЕД-договору: гарантії сторін та відповідальність

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України від 16.04.1991 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон №959) ЗЕД договір (контракт) укладається суб'єктом ЗЕД-діяльності або його представником у простій письмовій чи в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Для підписання ЗЕД-договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

При укладенні ЗЕД-договору (контракту) суб'єкти господарювання мають керуватися Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Мінекономіки від 06.09.2001 р. №201 (далі – Положення №201).

У розділі «Предмет договору (контракту)» визначається, який товар один з контрагентів зобов'язаний поставити іншому зі зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. Якщо товар потребує детальнішої характеристики або номенклатура товарів досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна відмітка в тексті договору (контракту) (п. 1.3 Положення №201).

Правильне зазначення назви товару в цьому розділі ЗЕД-договору впливатиме на визначення коду УТК ЗЕД та відповідно ставки мита.

У розділі «Кількість та якість товару» визначається, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики (п. 1.4 Положення №201).

У розділі «Базисні умови поставки товарів» зазначається вид транспорту та базисні умови поставки (відповідно до правил «Інкотермс-2010»), які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару) (п. 1.5 Положення №201).

Розділ «Упаковка та маркування» містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а за необхідності також умови її повернення (п. 1.9 Положення №201).

ДФС у Житомирській області в ІПК від 09.04.2019 р. №1511/6/06-30-14-03-09-ІПК повідомляє, що однією з обов'язкових умов ЗЕД-договору відповідно до Положення №201 є умова щодо включення розділу «Санкції та рекламації». Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.

Тому необхідно чітко визначати розмір штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару, строки виплати штрафів – від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

Тобто вимоги до змісту можливої рекламації за неякісний товар формуються, виходячи з умов, зазначених у ЗЕД-контракті. 

Також однією з обов'язкових умов такого договору є умова щодо врегулювання спорів у судовому порядку. І ось тут слід чітко встановити, де саме і за якими законодавством такі спори вирішуватимуться. Про важливість цього ми наголошували тут.

Зокрема, більшість знає, що в Україні загальний строк давності (тобто строк, протягом якого сторона договору, права якої порушені, може захистити свої інтереси, зокрема, у суді, становить 3 роки). Але не всі знають про те, що за ЗЕД-договорами такий строк давності може бути і 4 роки. Докладніше про це читайте тут.

Про те, як зазначити такий строк давності у ЗЕД-договорі і в чого більший пріоритет у цьому питанні (у договора чи в законів), читайте тут.