Бартер у ЗЕД: чи можна під час війни?

Згідно з ч. 3 ст. 1 цього Закону всі суб’єкти ЗЕД України мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 3 Закону про ЗЕД суб’єктами ЗЕД можуть бути в тому числі юрособи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України, фізособи — громадяни України тощо.

Тобто будь-яке підприємство може бути суб’єктом ЗЕД, а отже, і здійснювати бартерні операцій у ЗЕД.

За час воєнного стану в Україні до цього Закону жодних змін не вносилося.

Водночас особливості роботи банківської системи під час воєнного стану встановлені Постановою №18. Про заборону бартеру там також жодного слова.

Отже, під час воєнного стану ЗЕД-бартер здійснюється в загальному порядку.

Юридичні особливості ЗЕД-бартеру

Поняття ЗЕД-бартеру

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі ЗЕД — це один із видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) постачань передбачена в натуральній формі, між суб’єктом ЗЕД України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі (ч. 1 ст. 1 Закону №351).

Таким чином, за ЗЕД-бартером може бути обмін як товарами, так і роботами, послугами. Вартість обміну має бути збалансована. Тобто якщо експортували товари на 10000 євро, то й імпортувати потрібно на 10000 євро.

Якщо імпортують тільки на 8000 євро, різницю потрібно отримувати коштами.

Оцінку товарів, робіт, послуг, як імпортованих, так і експортованих, наводять у договорі, з обов’язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют (див. ч. 2 ст. 1 Закону №351). До таких валют належать, наприклад, долар США, євро, злотий, єна тощо.

Ліцензування бартерних операцій

Ліцензування товарообмінних (бартерних) операцій здійснюють у тому разі, якщо предметом цих операцій є товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню (ст. 16 Закону про ЗЕД).

Переліки таких товарів на 2022 рік затверджені Постановою №1424.

Товари, роботи, послуги, які заборонено імпортувати, експортувати за бартерними договорами

Перелік для імпорту наведено в додатку 1 до Постанови №756.

Для експорту — в додатку 2 до цієї Постанови.

Водночас згідно з п. 2 Постанови №756 заборони не поширюються на бартерні операції:

— що здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності відповідно до контрактів (договорів), укладених для реалізації міжнародних договорів України, та предметом імпортної частини яких є електроенергія, нафта сира, газ та ядерне паливо;

— сторонами яких є суб’єкти ЗЕД та іноземні суб’єкти господарської діяльності, що зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності в країнах — учасницях СНД згідно із законодавством цих країн, за умови що у процесі проведення відповідних товарообмінних (бартерних) операцій між цими суб’єктами додержуватиметься правило прямого відвантаження у разі здійснення експорту з території України.

Строки проведення бартерних операцій

Якщо першою подією є експорт товарів, робіт, послуг, то імпорт має відбутися не пізніше 180 календарних днів з дати (див. ч. 1 ст. 2 Закону №351):

— митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт), якщо експортовано товари;

— підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, якщо експортовано роботи, послуги.

Зверніть увагу!

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів установлені п. 21 Положення №5, а операції, на які не поширюються такі строки, — п. 22 Положення №5. Крім того, на період воєнного стану такі граничні строки та операції, на які не поширюються ці строки, встановлені п. 14-2 — 14-4 Постанови №18.

Але до бартерних операцій в ЗЕД такі строки не застосовуються. Тому що в Положенні №5 (виданому згідно зі ст. 13 Закону про валюту) і Постанові №18 ідеться про розрахунки коштами. Тобто це ті операції, які контролює НБУ. А при бартері немає розрахунків коштами. Негрошові розрахунки НБУ не контролює. Отже, затверджені НБУ Положення №5 та Постанова №18 не стосуються негрошових розрахунків.

До бартерних операцій в ЗЕД застосовуються тільки строки, встановлені Законом про ЗЕД, особливості застосування яких ми розглянули вище. Крім того, Законом про ЗЕД не визначено операцій, на які не поширюються граничні строки. Наприклад, на імпорт, експорт товарів на суму менше ніж 400000 грн (за офіційним курсом НБУ на дату здійснення операції) граничні строки не поширюються. Для бартерних операцій у ЗЕД граничні строки розрахунків поширюватимуться навіть на суму операції, яка менша за 400000 грн.

Дата імпорту визначається, як і дата експорту, — датою імпортної митної декларації чи датою підписання акта або іншого подібного документа.

За порушення цих строків стягується пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором (ч. 1 ст. 3 Закону №351). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Суб’єкти ЗЕД України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) (див. ч. 4 ст. 3 Закону №351):

• митні органи (якщо імпортуються або експортуються за таким договором товари) або
• податкові органи (якщо імпортуються або експортуються за таким договором роботи чи послуги).

Повідомлення надається за формою додатка до Порядку №404.

За несвоєчасне повідомлення — пеня у розмірі 1% вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення, загальна сума якої не має перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Пеню стягують за результатами перевірок податкові органи (ч. 5 ст. 3 Закону №351).