Коментар до Постанови ВС від 27.04.2023 у справі №804/5861/17
Зміст справи
Судом встановлено, що між ПАТ та іноземною компанією (Британські Віргінські острови) укладено кілька контрактів на постачання товару.
Після проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про зарахування валютної виручки на рахунок ПАТ, відкритий в уповноваженому банку з порушенням граничного строку в 1 день, тобто на 91 день з дати митного оформлення експортної операції. Внаслідок цього було прийняте податкове повідомлення-рішення, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 153 976,95 грн.
Річ у тім, що фактично контролюючим органом датою погашення заборгованості за вказаними взаємовідносинами визначено дату зарахування виручки саме на поточні рахунки ПАТ без урахування часу, протягом якого кошти перебували на розподільчому рахунку (раніше - зокрема, для обов’язкового продажу іноземної валюти, що скасовано з травня 2019 року).
Ця справа зацікавила нас саме тим, що і після скасування обов’язкового продажу валюти (ще у 2019 році), після набрання чинності нещодавнім Законом України "Про платіжні послуги", порядок зарахування валюти на поточний валютний рахунок суб’єктів господарювання і далі здійснюється через розподільчі рахунки.
А як це впливає на виконання строків ЗЕД-розрахунків? Податківці, як ми побачимо далі, не завжди правильно тлумачать норми чинного законодавства.
Що каже закон?
Так, зарахування коштів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів здійснюється банками через розподільчі рахунки у визначених цим Положенням випадках (п. 108 Положення НБУ від 02.01.2019 р. №5).
Зарахування коштів, зазначених у підпунктах 15 - 21, 25 та 27 пункту 109 розділу X цього Положення, здійснюється безпосередньо на поточні рахунки юридичних осіб - резидентів (крім коштів, що надходять з власних рахунків юридичних осіб - резидентів, відкритих за межами України). Зарахування інших надходжень здійснюється через розподільчий рахунок (п. 110 Положення НБУ №5). Через розподільчий рахунок зараховується, зокрема, валюта за ЗЕД-контрактами (пп. 2 п. 109 Положення НБУ №5).
Банк зобов’язаний, зокрема, зарахувати кошти в іноземній валюті на поточний рахунок клієнта без його доручення не пізніше ніж на наступний банківський день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок (пп. 1 п. 52 Положення НБУ №5).
І якщо валютна виручка надходить в останній день, коли вона має надійти згідно з правилами валютного нагляду, подекуди виникають спори. Податківці намагаються оштрафувати суб’єктів господарювання за порушення строків ЗЕД-розрахунків. Адже вони вважають, що виконанням норми про отримання виручки є зарахування коштів на поточний рахунок суб’єкта господарювання. Натомість ті обурені - кошти до банку надійшли вчасно, і лише через норми положення НБУ потрапили на поточний рахунок наступного дня. Втім, навіть на розподільчому рахунку ці кошти вже належали субʼєкту господарювання. Хто має рацію? Крапку в цьому питанні часто доводиться ставити в суді.
Що вирішив суд?
Загалом суд першої інстанції вважає, що розподільчі рахунки відкриваються банківською установою самостійно кожному клієнтові персонально та є транзитними. Зокрема, навіть відповідні повідомлення від уповноваженого банку про відкриття/закриття таких рахунків до ДПС України не надсилаються.
Датою зарахування валютної виручки вважається дата її надходження на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі із застосуванням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України та не може вважатися первинним надходженням виручки за зовнішньоекономічним контрактом.
Отже, аналізуючи викладені норми законодавства у сфері ЗЕД та вимоги валютного законодавства, зважаючи на процедуру зарахування за експортним контрактом чи повернення коштів за імпортним контрактом в іноземній валюті, суд зазначає, що датою зарахування валюти (повернення резиденту коштів), зокрема тієї, що була перерахована на адресу нерезидента за імпортним договором у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання за цим договором не були виконані, є дата зарахування таких коштів саме на розподільчий рахунок.
Таким чином, оскільки датою надходження сум валютної виручки за контрактами є дата її зарахування на розподільчий рахунок, а не дата зарахування на поточні рахунки ПАТ, спірне податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків у частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства є протиправним та підлягає скасуванню. Апеляція цілком підтримала такі висновки.
ВС зі своєї сторони погоджується з висновком про те, що твердження податкового органу не відповідають положенням законодавства та ґрунтуються на їх помилковому трактуванні в частині визначення датою зарахування валютної виручки день її надходження на поточний рахунок, а не день надходження на відповідний валютний рахунок. Адже подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі із застосуванням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України та не може вважатися первинним надходженням виручки за зовнішньоекономічним контрактом.