Проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» №10168-2 (далі – Закон №3706), а також проєкт Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» №10169-2 (далі – Закон №3707) були прийняті ВРУ і наразі перебувають на підписі у Президента України.
Як передбачено його прикінцевими положеннями, Закон №3706 набере чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування. Виняток становлять лише зміни до пп. 196.1.4 ПКУ, які набирають чинності з 1 жовтня 2024 року.
Своєю чергою, Закон №3707 набере чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом №3706.
Отже, якщо ці закони опублікують у червні, то частина змін, які вони вносять до ПКУ та МКУ, наберуть чинності вже з 1 липня. Тому суб’єктам ЗЕД треба бути готовими до них вже тепер. Тим паче, що ці зміни, попри назву закону, стосуються не лише експортерів.
Банківська таємниця від податківців: що нового
У новій редакції викладено пп. 20.1.5 ПКУ, який встановлює права податкових органів щодо інформації про банківські операції платників податків.
Наразі для того, щоб отримати від банку або іншої фінансової установи, яка відкрила платнику податків рахунок, інформацію про ненадходження у встановлені граничні строки валютної виручки, органу ДПС потрібно рішення суду.
Як тільки Закон №3706 набере чинності, рішення суду вже не знадобиться і НБУ, банки, інші фінансові установи, а також небанківські надавачі фінансових послуг будуть зобов’язані надавати органам ДПС інформацію щодо дотримання встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».
З іншого боку, у податківців з’явиться і взаємний обов’язок: за результатами перевірки повідомляти банк, що обслуговує платника податків, про відсутність факту порушення встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, інформацію щодо яких було отримано. Відповідні зміни внесуть до п. 21.1 ПКУ шляхом додавання нового пп. 21.1.7-1.
Нові реквізити податкової накладної та розрахунку коригування до неї
До п. 201.1 ПКУ (який визначає зміст ПН/РК) внесуть такі зміни:
- щодо опису (номенклатури) товарів/послуг та їх кількості, обсягу. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари.
На перший погляд здається, що зазначені зміни стосуються лише тих, хто вивозитиме товар за межі митної території України. Це правда, але до п. 201.1 ПКУ додадуть також два нових реквізити ПН/РК:
- дата та номер митної декларації, які зазначатимуться у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;
- дата та номер договору (контракту), які зазначатимуться у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначатиметься відповідна відмітка про форвардний контракт.
Ця інформація також стосується лише тих, хто здійснюватиме вивезення товарів. Проте щоб вказати такі реквізити, їх доведеться додати до форми ПН/РК. Отже, чекаємо на проєкт змін до такої форми, і застосовувати їх (оновлені) вже доведеться всім платникам ПДВ!
Що ж до самих правил оформлення митної декларації, то їх щодо експорту змінили Законом №3707. Зокрема, у розділі ХХІ МКУ з’явиться новий пп. 9-35, який встановлюватиме тимчасові правила оформлення митної декларації у період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого КМУ.
Нові тимчасові правила оподаткування ПДВ експорту товарів
Їх додадуть у вигляді п. 97 до підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. При цьому п. 91, який наразі встановлює тимчасові правила оподаткування експорту товарів, з цього підрозділу виключать!
Основна відмінність нових правил у тому, що вони здебільшого стосуються документального оформлення самих експортних операцій, складання ПН/РК, визначення ставки ПДВ, яка при цьому застосовуватиметься.
Інші нюанси (такі як обов’язок реєстрації платником ПДВ тощо) регулюватимуться загальними правилами ПКУ.
Реєстрація ПН/РК в ЄРПН
Зміни буде внесено і до п. 69.18 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ стосовно часу, коли можна буде зареєструвати ПН/РК. І стосуються вони також експортних ПН/РК!
Реєстрація ПН/РК, поданих для реєстрації в ЄРПН, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення у разі його запровадження КМУ, та надсилання квитанції про приймання або неприймання, або зупинення реєстрації таких ПН/РК здійснюватиметься протягом трьох операційних днів з дня подання їх для реєстрації.
Зміни щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) та трансфертного ціноутворення (ТЦУ)
Внесуть зміни і до порядку обчислення скоригованого прибутку КІК, що оподатковується в Україні.
Так, нині витрати КІК на нарахування процентів за борговими зобов’язаннями враховуються у сумі, що не перевищує 30 відсотків суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань КІК за даними фінансової звітності звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.
Змінами передбачено виключення застосування цієї норми:
а) до частини процентних витрат контрольованої іноземної компанії, які є вищими за рівень витрат, розрахованих за принципом "витягнутої руки" відповідно до правил, встановлених ст. 39 ПКУ. Крім цього, такі витрати враховуються при розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії з урахуванням пп. 39-2.3.2.4 ПКУ. У такому разі згадана вище норма застосовується до частини процентних витрат, що відповідають принципу "витягнутої руки";
б) до частини процентних витрат КІК за сумою кредиту (позики), який було отримано шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі), що входить до переліку, затвердженого КМУ, або від непов’язаної особи, з метою надання КІК кредиту (позики) пов’язаній особі – резиденту України за умови, що різниця між ставкою надання кредиту (позики) КІК пов’язаній особі – резиденту України і ставкою кредитування (запозичення), під яку КІК було отримано відповідний кредит (позику), не перевищує 50 базисних пунктів.
Як бачимо, дотримання правил ТЦУ вирішує певні проблеми і з КІК. Проте і податківці можуть зобов’язати контролюючу особу надати документацію з ТЦУ щодо операцій КІК із будь-якою особою, зазначеною в пп. 39-2.3.2.4 ПКУ, у разі якщо загальний обсяг операцій КІК з такою особою перевищує 10 мільйонів гривень за календарний рік, а загальний дохід такої КІК перевищує 150 мільйонів гривень за календарний рік.
Новацією є те, що контролююча особа протягом 60 календарних днів з дня отримання такої вимоги буде зобов’язана надати за власним вибором документацію з ТЦУ, складену відповідно до вимог ст. 39 ПКУ, або документацію з ТЦУ, складену відповідно до вимог законодавства іноземної держави (території), в якій зареєстрована КІК, з перекладом такої документації на українську мову. До цього податківці визнавали лише документацію, складену відповідно до ст. 39 ПКУ!
Штрафи щодо КІК не застосовуватимуть!
Підрозділ 10 розд. ХХ ПКУ доповнять новим п. 72, який передбачає, що з 1 січня 2022 року і протягом дії воєнного стану, та навіть протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:
- до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим п. 120.7 ПКУ, – а це штрафи за порушення порядку подання звітності про КІК;
- до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39-2 ПКУ (також про КІК).
При цьому інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39-2 ПКУ:
а) буде інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
б) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні статті 84 Кримінального процесуального кодексу України.
Відлік строку давності, передбаченого статтею 102 ПКУ, для визначення податкового зобов’язання, пов’язаного з інформацією, що міститься у звітах про КІК, починатиметься з дати подання такого звіту до контролюючого органу.
Щодо розміру орендної плати за землю
Тут новацій дві.
По-перше, п. 288.5 ПКУ доповнять новим пп. 288.5.6, за яким для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і є його правонаступником, за землі сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до статті 120-1 Земельного кодексу України, розмір орендної плати має бути не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено – не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.
Але це – про мінімальний розмір орендної плати, і то лише для деяких АТ та ТОВ.
По-друге, п. 288.6 з ПКУ виключать. А ось це вже стосуватиметься усіх орендарів державних та комунальних земельних ділянок, оскільки ця норма зараз встановлює максимум орендної плати. Щоправда, лише для суборендарів, оскільки вона наголошує: плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендну плату. Із її скасуванням верхньої межі не буде, і за бажанням орендарі зможуть переглянути умови договорів суборенди в бік збільшення суборендної плати.
Що зміниться з 1 жовтня?
А з 1 жовтня 2024 року буде скасовано пільгу з ПДВ за пп. 196.1.4 ПКУ для постачання негашених поштових марок України, електронних марок, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України.
Тобто незалежно від того, для чого постачатимуться платниками ПДВ ці товари, для поштових послуг чи для тих, хто їх збирає, до їх ціни входитиме ПДВ.