Нові зміни до ПКУ щодо протидії ухиленню від сплати податків від Мінфіну: що чекати бізнесу у 2028 році

1. Як і чому Мінфін збирається міняти податкове законодавство?
2. До ПКУ хочуть внести нові та оновлені терміни: «податкове зловживання» «штучність», «побічна вигода» та «ділова мета»
3. Скасування податкових пільг та спецрежимів для порушників
4. Податкова перевірка на 18 місяців та подовження строку застосування штрафів і донарахування податків до 7 років
5. Рекомендації та висновки для бізнесу
6. Де почитати додатково про законопроєкт від Мінфіну? 

Як і чому Мінфін збирається міняти податкове законодавство?

Як ми вже повідомляли раніше, Мінфін оприлюднив на своєму сайті законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року». Мова йде про законопроєкт, покликаний імплементувати в українське законодавство вимоги Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 (відомої як ATAD). 

Текст законопроєкту можна завантажити за посиланням.

На перший погляд, це рутинна бюрократична робота. Однак за масивом складних формулювань сховані кардинальні зміни у відносинах між державою та платниками податків. Мета Мінфіну амбітна: перекрити шляхи для розмивання податкової бази та виведення прибутків за кордон.

Спочатку Мінфін планував ввести усі зміни одразу і оприлюднив монолітний законопроєкт, який охоплював перелік нових прав і обов'язків платників податків та контролюючих органів. Проте оновлений Меморандум із МВФ поставив чіткий дедлайн: внести документ до Верховної Ради до кінця серпня 2026 року. Орієнтовна дата  набрання  чинності відповідним законом — з 01.01.2028 р.

Усвідомивши, що досягнути прийняття усіх змін у ВРУ одразу майже нереально, урядовці змінили тактику. Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей визнала: документ розіб'ють на окремі тематичні блоки і вноситимуть постатейно. Мета — полегшити сприйняття депутатами та експертами, а вже на рівні профільного комітету шукати консенсус.  

На які саме блоки Мінфін буде ділити цей законопроєкт, нам не відомо. Але що ми знаємо точно, це те, що один із майбутніх законопроєктів буде присвячено темі податкових зловживань.

До ПКУ хочуть внести нові та оновлені терміни: «податкове зловживання» «штучність», «побічна вигода» та «ділова мета»

Законопроєкт змінює філософію роботи податківців. Їм пропонується переходити  від оцінки формального права до оцінки економічної суті операції (ст. 6 Директиви ATAD). 

Наприклад, якщо основною або однією з основних цілей операції є отримання податкової вигоди і водночас така операція є штучною, вона може бути кваліфікована як податкове зловживання з відповідними податковими наслідками, передбаченими законопроєктом. 

В цьому одному реченні ми вже бачимо три нові терміни (виділено жирним). Тож, перш ніж перейти до санкцій, давайте з'ясуємо, за що їх будуть застосовувати. 

Увага! Нові терміни у ПКУ

Штучна операція. Операція (домовленість, дія), комбінована операція або низка операцій вважається штучною, якщо вона не має обґрунтованих комерційних причин, які відображають економічну реальність. Отже, сама по собі наявність податкової вигоди ще не означає податкового зловживання: для такої кваліфікації необхідно також встановити штучний характер відповідної операції. 

Податкове зловживання (новий пп. 14.1.174 ПКУ) — це операція, дія чи їх низка, головною (або однією з головних) метою якої є отримання податкової вигоди (несплата, заниження податків, відстрочення платежів, безпідставне повернення коштів), за умови, що сама операція є штучною. Штучною вважається дія, що позбавлена обґрунтованих комерційних причин, які відображають економічну реальність.

«Ділова мета» (розумна економічна причина) (нова редакція пп. 14.1.231 ПКУ) — порівняно з чинною редакцією, яка оперує лише загальним «наміром одержати економічний ефект», нова версія деталізує критерії. За новими правилами ділова мета є лише тоді, коли платник отримує дійсний економічний ефект або коли незалежні контрагенти за зіставних умов були б готові укладати аналогічні угоди. Операції, які не мають ділової мети, вважатимуться  такими, що не пов’язані з господарською діяльністю.

І найголовніше: раніше цей підпункт прямо обмежував сферу застосування поняття ділової мети цілями ст. 39 ПКУ, у тому числі випадками, передбаченими п. 140.5 ПКУ, які відсилають до положень ст. 39 ПКУ.

Тепер це застереження вилучено. Тобто поняття ділової мети більше не буде прив’язане виключно до трансфертного ціноутворення та окремих коригувань за п. 140.5 ПКУ, а зможе застосовуватися до всіх господарських операцій. Як, власне, ДПС діяла і раніше, тільки без прямої норми закону.

А ось ще одна новація – розмежування ефектів, які спричинює та чи інша господарська операція. 

Чітке розмежування ефектів (нові пп. 14.1.231-1–14.1.231-3ПКУ):

• безпосередній економічний ефект — пряме зростання активів або зменшення зобов'язань;
• відкладений економічний ефект — загальне покращення фінансового стану бізнесу в перспективі;
• побічна вигода — непрямий ефект, який виникає лише через приналежність до міжнародної групи компаній (МГК) або через дії пов'язаних осіб.

Скасування податкових пільг та спецрежимів для порушників

Якщо податковий орган доведе наявність «податкового зловживання», наслідки для платника податків будуть відчутними за всіма напрямами.

Податок на прибуток підприємств

• Якщо право на пільгу виникло внаслідок «зловживальної» операції, платник позбавляється цього права (п. 30.3, п. 136.9, п. 142.5 ПКУ). Звільнений від оподаткування прибуток у такому разі оподаткується за базовою (основною) ставкою.
• Коригування фінансового результату (пп. 140.5.19). Якщо внаслідок неврахування штучних дій або визначення операції відповідно до її реальної економічної суті об’єкт оподаткування збільшиться, фінансовий результат коригуватиметься на суму перевищення уточненого об’єкта оподаткування над об’єктом, розрахованим за загальними правилами пп. 134.1.1 ПКУ.  
• Витрати без ділової мети (оновлений пп. 140.5.1 ПКУ). Суми витрат за операціями, позбавленими ділової мети, повністю збільшують фінансовий результат.

ПДФО 

• Будь-які кошти чи майно, отримані фізособою внаслідок податкового зловживання (навіть якщо вони формально підпадають під пільгові положення ст. 165 ПКУ або отримані від ФОП-діяльності), включаються до загального оподатковуваного доходу (нові пп. 164.2.20-1та 164.2.20-2 ПКУ).
• До доходів, кваліфікованих як результат податкового зловживання, застосовуватиметься підвищена ставка ПДФО у розмірі 30% (новий п. 167.6 ПКУ).
• Підприємці на загальній системі та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не матимуть права включати до витрат суми за операціями зі зловживаннями (новий абз. 5 пп. 177.4.5 ПКУ та нові абзаци п. 178.3 ПКУ).

Єдиний податок 

Для платників єдиного податку, який спіймають на податкових зловживаннях,  готують суворі наслідки:

• кошти чи майно, отримані від операцій із зловживаннями, оподатковуватиметься за ставкою 30% (нові ст. 292-2 та п. 293.10 ПКУ);
• такий платник зобов'язаний залишити спрощену систему і перейти на загальну з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом (новий пп. 11 пп. 298.2.3 ПКУ);
• суб'єкту господарювання відмовлять у реєстрації платником єдиного податку, якщо протягом поточного або двох попередніх календарних років він здійснював операції зі податковими зловживаннями (новий пп. 4 п. 299.6 ПКУ).

Податкова перевірка на 18 місяців та подовження строку застосування штрафів і донарахування податків до 7 років

Щоб виявляти та доводити схеми податкових зловживань, для ДПС готується відповідний інструментарій:

Рекомендації та висновки для бізнесу

Запропоновані Мінфіном зміни розмивають межу між легальним мінімізуванням податків та правопорушенням на користь розсуду контролюючих органів. Слово «оптимізація» щодо сплати податків і раніше мало негативний відтінок для податківців, тепер це стане новим напрямком контролю.  Головним захистом платника в нових умовах стане не юридична форма договору, а прямий, вимірюваний і документально підтверджений економічний ефект від його виконання. 

Так, заплановане на 2028 рік набрання чинності цими новаціями наступить не завтра. Однак переструктурування  бізнес-моделей також вимагає тривалої підготовки. Тому зверніть увагу на такі рекомендації: 

1. Ревізія корпоративних структур та груп компаній. Операції всередині груп компаній, які не несуть самостійного економічного ефекту для української структури, а створюють лише «побічну вигоду», потрапляють у зону найвищого ризику. Необхідно провести аудит наявних ланцюжків постачання та надання послуг.
2. Формування доказів ділової мети та досягнення економічного ефекту. Кожна нестандартна або значна угода має супроводжуватися документальним підтвердженням комерційної доцільності на момент її укладення. Пояснення на кшталт «це була оптимізація» відтепер прямо трактуватимуться як податкове зловживання.
3. Оцінка спецрежимів та пільг. Використання пільг з податку на прибуток або спрощеної системи оподаткування у транзакціях з ознаками штучності загрожує не просто донарахуванням 18% або 30% податку, а й повною втратою права на спрощену систему на тривалий термін.

Де почитати додатково про законопроєкт від Мінфіну? 

• Мінфін пропонує оподатковувати українців як у ЄС: деталі від Марченка 
• Протидія ухиленню від сплати податків через зміни до ПКУ: новий законопроєкт від Мінфіну
• Текст законопроєкту "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року"