Мінфін оприлюднив на своєму сайті законопроєкт про внесення змін до ПКУ щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України.
З текстом законопроєкту можна ознайомитися за посиланням.
Що передбачає законопроєкт?
Проєктом Закону передбачено:
- доповнити статтю 14 ПКУ новими термінами «боргові зобов’язання за запозиченнями», «витрати, пов’язані із залученням фінансування альтернативними способами», «операції запозичення», надати нове визначення терміну «проценти», «зміна податкової резиденції», «постійне представництво резидента за кордоном», «майно постійного представництва нерезидента в Україні», «майно постійного представництва резидента за кордоном», «трансфер майна або діяльності за межі податкової юрисдикції України», «трансфер майна або діяльності до податкової юрисдикції України»;
- встановити правила оподаткування витрат на запозичення та визначити коригування фінансового результату до оподаткування частину суми надмірних витрат на запозичення податкового (звітного) періоду, яка перевищує 30% від суми об’єкта оподаткування податком на прибуток (без врахування різниць щодо від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних років) та цієї нової різниці), суми чистих витрат на запозичення, суми амортизації основних засобів та нематеріальних активів, розрахованої відповідно до вимог Кодексу;
- уточнити визначення терміна «резидент» для фізичнихі юридичних осіб;
- уточнити визначення терміну «розумна економічна причина»;
- встановлення умов (випадків), внаслідок яких застосовується оподаткування приросту капіталу при виведенні активів. Це стосується випадків, коли відбувається повна або часткова зміна податкової резиденції особи, а також, коли особа розпоряджається майном або починає використовувати його таким чином, що на будь-яку дату протягом звітного (податкового) року це майно визнається майном, що відноситься до постійного представництва резидента за кордоном, за умови, що на попередню дату воно таким не вважалось);
- внести зміни до статті 30 ПКУ щодо податкових пільг, передбачивши, що якщо право на використання податкової пільги з податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного податку виникло внаслідок здійснення операції (домовленості, дії), комбінованої операції або низки операцій (домовленостей, дій), які є податковим зловживанням, і відповідне право було б відсутнє у платника податків за відсутності такої операції, платник податків не має права використовувати таку податкову пільгу;
- доповнити ПКУ новою статтею 39⁴ «Гібридні розбіжності», яка імплементує положення директиви, спрямовані на нейтралізацію наслідків застосування гібридних розбіжностей. Положення цієї статті поширюються на всіх платників податку на прибуток підприємств в Україні, включаючи нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території Україні через постійні представництва, та їх операції з пов’язаними особами;
- визначити поняття, пов’язані з урегулюванням нейтралізації наслідків застосування гібридних розбіжностей;
- доповнити статтю 140 ПКУ щодо різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій новим пунктом. За ним фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду у випадках, визначених новою статтею 39⁴, збільшується на суму, щодо якої не дозволяється врахування витрат без визнання доходів (прибутків); частину доходу, яка відноситься до неврахованого (прозорого) постійного представництва, за певних умов.
