Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом обкладення ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче від звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у т. ч. компонентів крові та вироблених із них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Тобто кошти, отримані як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів (послуг) тощо, слід розцінювати як компенсацію вартості товарів (послуг), яка включається до бази обкладення ПДВ.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну.
Враховуючи викладене, платник податку виписує податкову накладну, а відтак на суму штрафу за затримку оплати чи постачання товарів (послуг) виписує розрахунок коригування до податкової накладної, адже збільшується вартість постачання товарів (послуг).
