Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Міндоходів у м. Києві у листі від 22.08.2014 р. №7720/10/26-1517-01-07 зазанчило, що компенсація, яка виплачується юридичною особою найманому працівнику за використання ним під час здійснення службових обов'язків власного автомобіля, який не перебуває в оренді у юридичної особи, може здійснюватися за рішенням керівника підприємства. Та виплата буде вважатися додатковим благом найманого працівника та відображатися у податковому розрахунку за ф. №1ДФ з ознакою доходу "126".
Підставою для нарахування орендної плати є оформлений належним чином договір оренди та акт приймання-передавання автомобіля за договором найму (оренди).
Отож, якщо укладено такий договір, то підприємство при виплаті доходу працівнику нараховує, утримує та сплачує ПДФО та відображує дану виплату у формі №1ДФ за ознакою доходу «102».
Усі витрати на оренду автомобіля та його експлуатацію враховуються в оподаткуванні залежно від цільового використання об'єкта оренди:
- у складі загальновиробничих витрат, які включають витрати на оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
Суми компенсації, виплачені найманому працівнику за використання особистого транспорту при виконанні службових обов'язків не є базою нарахування та утримання ЄСВ.
