Міністерство фінансів України всіма силами готується до податкової реформи. До кінця червня 2015 року Мінфін збирає пропозиції і бачення учасників реального сектору економіки про те, як має бути реалізована податкова перебудова. Очевидно, що причиною став провал бюджетних планових показників 2014 року − саме він привів до гострої необхідності пошуку нових, ефективніших джерел доходів. Деякі варіанти вирішення фіскальних проблем вже було реалізовано.
Ось приклад: наприкінці минулого року виникла ідея стягувати додаткові 5% при роздрібному продажу тютюнової, алкогольної продукції та нафтопродуктів, яка втілилася у відповідну законодавчу ініціативу. Між тим, при всій простоті, цей податок вже встиг наробити достатньо шуму, щоб привернути увагу абсолютно всіх представників «податкових барикад». Про те, чим же викликаний такий інтерес, Forbes розповів директор судового департаменту ТОВ «Юридично-охоронне підприємство «Фелікс» Андрій Тамошюнас.
Основними проблемами української податкової системи є кількість податків, система їх адміністрування та розміри податкових ставок. Для вирішення цих проблем в останніх числах грудня 2014 року Верховна Рада прийняла пакет законів про податкову реформу в Україні.
Відповідно до запропонованого законодавцями плану змін, з 2015 року зменшується кількість податків: з 22 до 9. Але вже навіть при поверхневому знайомстві з новими нормативами стає зрозуміло, що деякі податки не скасовано повністю, а лише трансформовано за принципом «два в одному»: наприклад, фіксований сільськогосподарський податок став 4-ою групою єдиного податку. Інші ж, навпаки, отримали свій розвиток у форматі «один у двох». Суть другого правила полягає в появі додаткових або нових податків у складі вже існуючих. Яскравим прикладом такого групування є введення акцизного податку з реалізації підакцизних товарів суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі.
«Заплати і спи спокійно?!»
Базою оподаткування цим податком є вартість товару з ПДВ. Тут і виникає перша проблема, пов'язана з адмініструванням даного побору. З одного боку, законодавець вимагає «накручувати» акцизний податок понад ціну (п.п.215.3.10, п.215.3, ст.215 ПКУ), з іншого ж боку, продаж підакцизних товарів не можна здійснювати за цінами, які перевищують максимальні роздрібні ціни (ті, що встановлюються, до речі, виробником), до складу яких акцизний податок з реалізованих підакцизних товарів суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі не включається (п.п.14.1.106. п.14.1. ст.14 ПКУ).
При цьому місцеві фіскальні органи досить оперативно відреагували на такий стан справ і ще в січні стали із задоволенням застосовувати штрафи за продаж підакцизних товарів у роздріб за цінами, які перевищують максимальні роздрібні на розмір акцизного податку. Тобто виконання святого боргу зі сплати податку стало призводити до появи штрафу!!! І навіть наявність презумпції правомірності рішень платника податку тут не перешкода.
НЕ подвійне оподаткування
Очевидним фактом є дискримінаційний характер роздрібного акцизного податку. Справа в тому, що положення Податкового кодексу України і так передбачають сплату акцизного податку при виробництві та ввезенні підакцизної продукції на територію України (аналог збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства). У зв'язку з цим багато експертів зазначають, що введення ще одного акцизу − на реалізацію через роздрібні мережі алкоголю, тютюнових виробів і палива − це не що інше, як подвійне оподаткування. Саме тому в побуті акциз із роздробу отримав найменування «другого акцизу».
Крім того, як було вже зазначено, ставка роздрібного акцизу застосовується до вартості товару з ПДВ! Нагадаю, що ПДВ − це такий же загальнодержавний податок і, до речі, за своєю економічною суттю теж акциз! Схожою у цих двох податків є і база оподаткування − договірна вартість товарів, відмінність лише в одному − база оподаткування операцій з постачання товарів з ПДВ включає загальнодержавні податки і збори (в т.ч. акцизний податок) (п. 188.1 ст.188 Кодексу), а базою оподаткування акцизного податку з роздрібних продажів підакцизних товарів є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів (п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214 Кодексу).
Світова податкова практика знала безліч прикладів встановлення дивних податків. Це і податок на збір сечі операторами туалетів у Стародавньому Римі, і податки на скло й на носіння капелюха в Британії, і податок на тінь у Венеції, і податок на радіо в Німеччині... Але податки, які сплачуються один з одного, не повертається язик назвати навіть дивними!
У підсумку маємо вже навіть не подвійне оподаткування.
«Єдиний» акциз
Досить цікавою є ситуація і у фізичних осіб-підприємців, які торгують пивом в роздріб на єдиному податку. За загальним правилом, торгувати на єдиному податку підакцизними товарами заборонено. Але ФОП на єдиному податку потрапляють в одне з виключень. При цьому специфіка сплати єдиного податку передбачає автоматичне звільнення платників на спрощеній системі оподаткування від інших податків і зборів. Цікаво те, що до 31 грудня 2014 року єдиноподатників було звільнено від сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, а з 1 січня 2015 року законодавець, замінюючи даний збір акцизним податком, скасовує пільгу, яка існувала до цього. Адже перед законом всі повинні бути рівними!
«Акцизні» перспективи
З точки зору наповнення бюджету в 2015 році дана ініціатива може мати непередбачувані наслідки. Вартість підакцизної продукції зросла, що, в свою чергу, може спричинити збільшення тіньового ринку. До того ж надання права місцевій владі встановлювати розмір податку для окремих категорій підакцизних товарів створює умови для корупції.
Негативний характер акцизних тенденцій підтверджують і звіти Міністерства фінансів України. Так, за перший квартал поточного року фактичні надходження з роздрібного акцизу по відношенню до планових зменшилися майже вдвічі. При цьому в Мінфіні вважають, що сама динаміка надходжень має позитивний характер, до кінця 2015 року надолужити згаяне вдасться, а скасування самого податку призведе лише до порушення балансу місцевих бюджетів.
Цікаво й те, що аналога українському роздрібному акцизу податкова європейська практика ще не знала − ні одна країна в Європі не використовує подібних податків. Сама ж суть українського податку суперечить законодавству Євросоюзу (наприклад, директиві ЄС 2011/64), частину якого Україна повинна буде імплементувати в рамках угоди про асоціацію.
Наведені вище аспекти у своїй сукупності свідчать про необхідність беззастережного скасування «другого» акцизу як податку, що суперечить як національним, так і міжнародним нормам. Даний крок є абсолютно виправданим на тлі зобов'язань України, взятих перед Євросоюзом, в частині значного підвищення акцизного податку на тютюнові та алкогольні вироби в майбутньому. При цьому скасування «спірного» акцизу можна буде компенсувати передачею місцевим бюджетам частини коштів, отриманих від додаткових надходжень в скарбницю країни.
У Мінфіні ж на сьогодні в якості альтернативи 5-відсотковому збору розглядається введення податку в розмірі 1% на всю продукцію, яку реалізують продавці роздробу. Але справа в тому, що по суті нічого не змінюється, і протиріччя європейським нормам не зникають.
Про вибір наших можновладців ми дізнаємося вже незабаром, а поки що кожен з нас може сам поекспериментувати на тему − «скасувати не можна залишити».