Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У листі від 08.06.2015 р. №1472/2/99-99-19-02-02-10 фахівці ДФСУ роз'яснили, що будь-який платіж, отриманий як винагорода за торговельну марку, яка:
- має міжнародну реєстрацію - вважається роялті;
- визнана добре відомою, але не здійснена реєстрація відповідно до вітчизняного чи міжнародного законодавства, - не вважається роялті.
Щодо бази даних, то законодавство розмежовує поняття баз даних і комп'ютерних програм як об'єктів авторського права. Відмінність їх обумовлюється також тим, що на ці об'єкти поширюються різні за своєю суттю режими правової охорони в межах авторського права.
На відміну від комп'ютерної програми база даних в більшості випадків - це складений твір, який може включати як охороноздатні елементи (наприклад, авторські статті, коментарі, пошукову програму, які охороняються окремо як твори), так і неохороноздатні елементи (наприклад, нормативно-правові акти, новини). При цьому визначальна ознака, на підставі якої надається правова охорона базі даних як окремому об'єкту авторського права, полягає у творчому підборі і організації даних в базі даних, їх систематизації за конкретними критеріями.
Отже, будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання бази даних (компіляцію даних), вважається роялті, якщо така база даних є окремим об'єктом авторського права.
