Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Одними з принципів підприємницької діяльності, які визначено у ч. 1 ст. 44 ГКУ, є самостійний вибір постачальників та власний комерційний ризик.
При цьому податківці у ІПК від 25.09.2018 р. №4147/6/99-99-14-02-02-15/ІПК зазначають, що податковим законодавством не передбачено право платника податків на звернення до контролюючих органів з метою підтвердження "добросовісності" інших платників податків.
Більше того, пп. 17.1.9 ПКУ визначено право платника податків на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди.
Отже, платник податків не має права вимагати від податківців підтвердження «добросовісності» свого контрагента.
