Єдиний податок групи 4
Це, мабуть, не стільки пільга, скільки окремий сприятливий податковий режим для сільгосппідприємств. Тому його особливості розглянемо в окремій статті.
Непрацюючі дотації з ПДВ для сільгосптоваровиробників
Отримання дотації сільгосптоваровиробниками передбачено п. 51 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ і ст. 16-1 Закону №1877.
Відразу скажемо, що ані в минулому, ані в поточному році ці дотації не виплачуються. Причина – в законах про держбюджет на 2018 і 2019 роки не передбачено фінансування дотацій. Можливо, передбачать наступного року? Але п. 51 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ дотацію установлено до 01.01.2022 р. Тому надія на наступні роки ще жевріє.
Щоб потрапити до кола отримувачів потенційної дотації, варто пройти процедуру реєстрації і бути внесеним до відповідного реєстру. Але бути в колі отримувачів – додаткова незручність. Адже податкові накладні стосовно дотаційної діяльності варто буде складати із зазначенням коду «2» у другій частині номера. Окремо треба буде проставляти код відповідної діяльності у графі 12 податкової накладної. Далі ці податкові накладні за дотаційною діяльністю слід окремо відобразити в додатках 1, 5 до декларації з ПДВ та скласти окремий додаток 9 до декларації.
Тобто, навіть фактично не отримуючи дотацію у 2018 і 2019 роках, треба вести окремий податковий облік дотаційної діяльності. Питається – навіщо всі ці проблеми, якщо дотацію не платять?
Відповіді прості. По-перше, сільгосппідприємства могли бути внесені раніше до реєстру отримувачів дотації і далі вже ліньки подати заяву про вилучення з реєстру. По-друге, є надія, що виплату дотації все-таки поновлять у наступні роки. I до такої можливості варто підготуватися заздалегідь.
Кожне сільгосппідприємство самостійно вирішує, як йому правильно вчинити. Ми нижче підскажемо, хто має право на дотацію, як потрапити до реєстру і як з нього вийти.
Хто може бути отримувачем дотації
Отримати дотацію може сільгосптоваровиробник, який відповідає критеріям, наведеним у п. 16-1.1 Закону №1877.
1. Основною діяльністю сільгосптоваровиробника є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить не менше 75% вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Що належить до сільгосптоварів, що не включається до розрахунку питомої ваги, сказано в Законі №1877. Тут ми на цих нюансах окремо не спиняємося.
2. Сільгосптоваровиробник має здійснювати види діяльності, наведені в п. 16-1.3 ст. 16-1 Закону №1877. Саме від реалізації продукції за цими видами діяльності отримується дотація. Наприклад, там немає діяльності з вирощування зернових. Тобто за операціями продажу власно вирощених зернових дотацію не отримають. Щоправда, до розрахунку питомої ваги (див. критерій 1) включаються всі види сільгоспдіяльності.
3. Сільгосптоваровиробник на момент подання заяви про включення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації повинен бути платником ПДВ.
Таким чином, якщо сільгосппідприємство відповідає наведеним критеріям, воно може долучитися до реєстру отримувачів дотації.
Як стати отримувачем дотації?
Подати до податкової за місцем обліку сільгосптоваровиробника як платника ПДВ заяву за формою №1-РОБД, затвердженою Наказом №275 (див. п. 16-1.2 ст. 16-1 Закону №1877).
Згідно з п. 1 наведеного на звороті заяви пояснення, заява з позначкою «Внесення» заповнюється та подається в електронній формі або у паперовому вигляді у місяці, який передує початку податкового періоду, з якого особа матиме право на отримання бюджетної дотації, та протягом п'яти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової звітності з ПДВ, встановленого для місячного податкового (звітного) періоду. Тобто, якщо сільгосптоваровиробник бажає потрапити до кола отримувачів дотації, наприклад, з липня 2019 року, заяву йому потрібно подати в період з 21 до 25 червня 2019 року. Податкова в разі відсутності підстав для відмови протягом трьох робочих днів після надходження до неї заяви вносить такого сільгосптоваровиробника до Реєстру отримувачів дотації (п. 16-1.2 Закону №1877).
Саме з дати внесення до реєстру сільгосптоваровиробник стає отримувачем дотації і повинен складати податкові накладні стосовно дотаційної діяльності з зазначенням кодів, про які ми сказали вище. Операції за такою дотаційною діяльністю окремо фіксують у звітності з ПДВ, про що ми також сказали вище.
Як позбутися статусу отримувача дотації?
Подати заяву про зняття з реєстрації як отримувача бюджетної дотації (форма №2-РОБД, затверджена Наказом №275). Підстава – п. 16-1.2 Закону №1877. Протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви податкова вилучає такого сільгосптоваровиробника з реєстру (п. 20 Порядку №179).
Пільга з податку на нерухомість для сільгоспвиробників
Передбачена пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ. З цієї норми випливає, що для користування пільгою потрібне одночасне дотримання таких умов:
- будівлі, споруди повинні належати на праві власності сільгосптоваровиробникам (юридичним та фізичним особам);
- вони мають бути віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;
- вони не повинні здаватися їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Пільга з податку на нерухомість – нова редакція
Не є об'єктом оподаткування:
будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Нова редакція пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ з 01.01.2019 р.
Усе. Більше ніяких додаткових умов. Наприклад, фактичне використання таких будівель у сільгоспдіяльності не вимагається.
Отже, якщо на балансі сільгосппідприємств є будівлі з кодом 1271 відповідно до ДК 018-2000 і вони не здаються в оренду, лізинг, позичку, податок на нерухоме майно стосовно таких будівель не сплачується. Фактично такі будівлі не зазначають у декларації з податку на нерухоме майно1. Неприємність у тому, що всі будівлі, які не належить до цього коду, наприклад їдальні, адмінприміщення, з початку 2019 року підпадають під оподаткування. Нагадаємо, що до 2019 року були аргументи для неоподаткування таких будівель. Хоча податкова вважала інакше.
Чи поширюється пільга на нерухомість, яка частково здається в оренду?
За буквоїдського підходу – поширюється. Адже в пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ сказано про будівлі, споруди, які не здаються в оренду, лізинг, позичку. Тобто «…будівлі… які не здаються…». Будівлі розуміємо як цілі будівлі. А якщо частина будівлі здається, то це не означає, що здається вся, ціла будівля.
Але податкова робить інший висновок*: у разі надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі (споруди) вся будівля оподатковується. Тобто пільга не застосовується.
Що можемо тут порадити? Аби не мати клопоту з податковою – сплачуйте податок. Вважаєте, аргументи на користь несплати вагоміші, і маєте змогу обстояти власне розуміння – спробуйте не платити.
* Див. відповідь на запитання в «ЗIР», підкатегорія 106.02: «Яким чином оподатковується будівля (споруда) сільськогосподарського товаровиробника, частка якої здається її власником в оренду, лізинг, позичку?».
Є ще один момент стосовно цієї пільги, який потребує вирішення: хто належить до сільськогосподарських товаровиробників?
Визначення такого виробника наведено у пп. 14.1.235 ПКУ. Але в самому визначенні сказано, що воно стосується спрощеної системи оподаткування. Отже, застосовувати його для потреб податку на нерухоме майно можна хіба що за аналогією. Але в п. 5.3 ПКУ чітко сказано, що інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. Таким чином, для з'ясування поняття сільгосптоваровиробників ми все-таки маємо звернутися до інших законів.
Стаття 1 Закону №2238: сільгосптоваровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Стаття 1 Закону №575: до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи – підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі – КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Причому продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) – це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (ст. 1 Закону №2238). А такі коди визначені розділом 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» ДКПП.
Таким чином, сільгосппідприємство, яке відповідає одному чи обом з наведених визначень, можна вважати сільгосптоваровиробником для потреб податку на нерухоме майно. До речі, подібна відповідь містилася і в «ЗIР», підкатегорія 106.022, та, на жаль, з 01.01.2019 р. вона переведена до нечинних.
1 Див. відповідь на запитання у «ЗIР», підкатегорія 106.07: «Чи необхідно СГ подавати декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об'єкт нерухомості не є об'єктом оподаткування таким податком?».
2 Відповідь на запитання: «Чи належать ФО до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об'єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?».
Є й інший підхід до з'ясування терміна «сільгосптоваровиробник», і наведений він в УПК №105. До речі, цей підхід податкова має застосовувати тепер у своїх роз'ясненнях, а суб'єкти господарювання для уникнення непорозумінь мають ним керуватися. В УПК №105 розглядається подібна ситуація – пільга за п. 63 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. Там також написано про сільгосптоваровиробників, але кого до них відносити, – ні слова, зазначають лише про необхідність застосування терміна з пп. 14.1.235 ПКУ.
Сільськогосподарський товаровиробник за ПКУ
Сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання».
Але цього визначення Мінфіну, який затвердив УПК №105, виявилося замало, тому він доповнив його визначенням виробника сільгосппродукції з Закону №575. Ми навели його вище.
Але і цього виявилося замало. I Мінфін ще навів поняття основного виду економічної діяльності з Методположення №607 (п. 2): вид діяльності підприємства, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість, при цьому він необов'язково має частку 50 або більше відсотків у валовій доданій вартості.
Тобто якщо поєднати всі наведені Мінфіном терміни в один, то сільгосптоваровиробником для потреб застосування пільги має бути сільгосппідприємство, яке займається відповідною сільгоспдіяльністю, і така діяльність є для нього основною, що ще додатково підтверджується кодом КВЕД у реєстраційних даних цього сільгосппідприємства, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Ми не будемо далі аналізувати всі ці терміни, наскільки вони пов'язані один з одним. Сказаного досить, щоб зрозуміти одне: чіткого однозначного визначення, яке має застосовуватися для нашої пільги, немає. Тому ті визначення, які є, можемо застосовували в кожній конкретній ситуації залежно від того, яке нам вигідніше.
Як завжди: не хочете конфліктувати з податковою – спирайтеся на ті консультації, що їх надає вона, Мінфін чи інші державні органи.
Пільга з ПДВ
Пільга перша
Відповідно до пп. 197.1.24 ПКУ звільняються від оподаткування операції, що здійснюються в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками:
- з постачання послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я;
- надання матеріальної допомоги (в межах 1 н. м. д. г. на місяць на одну особу – фактично 17 грн) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я.
Поняття сільськогосподарського товаровиробника ми з'ясували вище, розглядаючи податок на нерухоме майно.
Сільська місцевість – території, що розташовані за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови (див. ст. 1 Закону №1807).
Відповідно до Положення №1654, до міських населених пунктів належать міста республіканського, обласного, районного підпорядкування і селища міського типу, до сільських – села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості.
З наведеного можна зробити висновок: якщо сільгосптоваровиробник надає відповідні послуги чи матеріальну допомогу на території села чи селища (окрім селища міського типу), він має право на пільгу. Якщо на іншій території, наприклад, на території селища міського типу, – не має права на пільгу.
Пільга друга
Відповідно до п. 63 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ експорту:
- з 01.09.2018 р. до 31.12.2021 р. соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);
- з 01.01.2020 р. до 31.12.2021 р. насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).
Зверніть увагу!
Ця «пільга» не поширюється на експорт цієї продукції сільгосппідприємствами, які її виробили (виростили) на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису. Тобто такі сільгосппідприємства сплачують ПДВ від експорту цієї продукції на загальних підставах – за ставкою 0%.
Отже, для того щоб сільгосппідприємство експортувало соєві боби, насіння свиріпи або ріпаку за ставкою 0%, воно має бути сільгосптоваровиробником і вирощувати продукцію на землях, які перебувають у власності чи користуванні, належним чином оформлених. Хто такі сільгосптоваровиробники, – вище ми розглянули.
Чим невигідне звільнення від оподаткування при експорті?
Доведеться нараховувати компенсувальний ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.
А в разі оподаткування експорту на загальних підставах (ставка 0%) компенсувальний ПДВ за п. 198.5 ПКУ не нараховується. Фактично вхідний ПДВ за виробленою продукцією залишається у податковому кредиті. Тому фактично за нормою п. 63 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ пільгу отримує сільгосптоваровиробник соєвих бобів, насіння свиріпи або ріпаку (див. вище період дії пільг).
З наведеного випливає: якщо, наприклад, сільгосптоваровиробник експортує соєві боби, що їх він придбав в інших осіб, такий експорт звільнятиметься від ПДВ з нарахуванням компенсувального ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Те саме стосується власно вирощених соєвих бобів тощо на землях, на які не оформлено право користування.
Те саме стосується соєвих бобів тощо, вирощених за договорами спільної діяльності. Наприклад, два сільгосптоваровиробники створили спільну діяльність для вирощування соєвих бобів. Внесок одного – право використання земельних ділянок, якими він користується на праві оренди. Внесок іншого – сільгосппослуги. Зібрали врожай і поділили його пропорційно до внеску. Перший матиме право на фактичну пільгу при експорті – ставку 0%. А другий – пільгу у вигляді звільнення від сплати ПДВ і нарахування компенсувального ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Пільга з земельного податку
Найперше! Ця пільга стосується сільгосптоваровиробників, які не є платниками єдиного податку (див. п. 297.1 ПКУ).
Відповідно до пп. 283.1.5 ПКУ не сплачується земельний податок за земельні ділянки сільгосппідприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень.
Нагадаємо, що орієнтовні терміни досягнення садами, виноградниками (в термінах бухгалтерського обліку – плодоносні рослини) продуктивного віку наведено в п. 3.1 Методрекомендацій №73. А фактичний термін визначається кожним сільгосппідприємством самостійно залежно від конкретних особливостей сорту рослини, продуктивності земельних ділянок, погодних умов тощо. Причому всі витрати на створення (придбання) плодоносних рослин до досягнення продуктивного віку обліковуються у складі капітальних інвестицій на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». На момент досягнення продуктивного віку плодоносні рослини зараховують до складу основних засобів: Д-т 108 К-т 152. Оформляється таке зарахування відповідним актом.
Які форми актів можуть застосовуватися:
1) Акт приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію (форма №ДБАСГ-1);
2) Акт приймання-передачі основних засобів форми №ОЗ-1, затвердженої наказом Мінстату від 29.12.95 р. №352;
3) Акт приймання-передачі основних засобів, форма якого затверджена наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. №818.
Таким чином, пільга з земельного податку поширюється на період, коли «садові» витрати обліковуються у складі капітальних інвестицій на субрахунку 152, до моменту зарахування на баланс (Д-т 108 К-т 152) за відповідним актом.
«Зависла» пільга зі звітування з податку на прибуток
Підпунктом 137.4.1 ПКУ передбачено, що виробники сільгосппродукції, визначеної ст. 209 ПКУ, можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.
Але ст. 209 ПКУ, якою визначалися в тому числі виробники сільгосппродукції, з 01.01.2017 р. втратила чинність (див. пп. 4 п. 2 розд. ХIХ ПКУ). Це означає, що починаючи з цієї дати для потреб оподаткування податком на прибуток підприємств не визначено поняття сільськогосподарської продукції.
Щодо цього ДФСУ у листі від 01.03.2018 р. №6191/7/99-99-15-02-01-17 поінформувала, що сільгосптоваровиробники мають звітувати з податку на прибуток у загальному порядку. Остання декларація, яку подавали за спеціальними правилами пп. 137.4.1 ПКУ, – за період з 01.07.2016 р. до 30.06.2017 р.
Звісно, що питання це дискусійне, але на практиці звітувати за пп. 137.4.1 ПКУ перестали.
Підсумок
Як вам пільги для сільгосппідприємств?
Як на мене – так собі.
Єдина доречна пільга (окремий податковий режим) – ЄП групи 4 (про яку розповідь в іншій статті). Решта – не варті особливої уваги. А частина з них взагалі непрацюючі.
Для сільгосппідприємств є ще різноманітні види фінансової допомоги від держави. Але там теж нічого надзвичайного. I це інша тема.