• Посилання скопійовано

Податкова амністія для фізосіб: аналіз законопроєкту

На підписі у Президента зараз перебуває один з найцікавіших документів, який стосується кожного громадянина України. Йдеться про податкову амністію, що має легалізувати активи фізосіб, встановити джерело їх походження і факт сплати податків при їх надбанні

Податкова амністія для фізосіб: аналіз законопроєкту

Законопроєкт №5153 був прийнятий ВРУ ще 15.06.2021 р., про що ми писали тут.

Cама ідея податкової амністії для фізосіб (якій присвячено цей законопроєкт) не нова, її хотіли запровадити ще при попередньому Уряді (одночасно зі проведеною тоді податковою амністією для суб’єктів господарювання). Проте після оцінки складності виконання бажаного цю ідею відклали до іншої нагоди.

У новоприйнятого законопроєкту №5153 доля теж не проста. Після прийняття його заблокували у ВРУ, а коментатори поділилися на два табори: одні розповідали, що він гарний (наприклад, Гетманцев), інші критикували (наприклад, Южаніна).

Вчора, 1 липня, Верховна Рада розблокувала підписання законопроєкту №5153. 2 липня він відправлений на підпис Президентові.

Текст законопроєкту, підписаний головою ВРУ, є на сайті Ради (завантажити). Тож саме час прочитати його та вирішити, подобається вам ця ідея чи ні.

Основні положення такої амністії буде викладено у новому підрозділі 9-4 розділу ХХ ПКУ.

 

Чому це називається саме «амністія»?

Cамого слова «амністія» в законопроєкті №5153 немає. Це народна назва запропонованої процедури. Офіційна її назва довша – одноразове (спеціальне) добровільне декларування.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – особливий порядок добровільного декларування фізособою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізособи були одержані (набуті) нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що були до 1 січня 2021 року.

Крім добровільності подання декларації, анонсується позбавлення від відповідальності за несплату таких податків та порушення іншого законодавства. Але не просто так!

Щоб уникнути відповідальності, треба буде сплатити в повному обсязі  суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (про який ми розповімо далі). Тільки цей факт звільняє декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, та від обов'язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в цій декларації, що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 1 січня 2021 року.

Крім цього, до такого декларанта не можуть:

1) вживатися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії за кримінальним провадженням у зв'язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активів за будь-який період до 1 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів фізичної особи, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1 Кримінального кодексу України. Суми, щодо яких сплачено збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, вираховуються з установлених критеріїв для цілей кваліфікації правопорушення як кримінально караного діяння щодо активів фізичної особи, які були відображені (в межах складу та вартості) в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації;

2) розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також за статтями 155-1, 162, 162-1, 163-1 (щодо самозайнятої особи), 163-2 (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), 163-4 (щодо самозайнятої особи), 163-15 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164-1164-2 (щодо фізичної особи – підприємця), 165-1 (щодо самозайнятої особи), 166-6 (щодо самозайнятої особи) КУпАП, якщо такі правопорушення пов'язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об'єктів декларування до 1 січня 2021 року (в межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Але амністія не  поширюється на:

  • активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1, 366, 367 ККУ;
  • активи, зазначені у декларації, поданій через нотаріуса, якщо така декларація у нотаріуса відсутня або наявна у пошкодженому вигляді, що не дає змогу ідентифікувати декларанта, об'єкти декларування та базу нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, або декларація, подана нотаріусом за свого клієнта, в частині об'єктів декларування, бази нарахування та суми до сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування не відповідає даним, зазначеним таким клієнтом в декларації, наданій нотаріусу. Про цей варіант декларування ми розповімо нижче, але докладно розглянемо в окремій статті;
  • якщо активи не підтверджені документально або порушуються умови декларування. Наприклад, якщо грошові кошти не покладено в банк, про що далі. 

 

Кому пропонується амністія?

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть:

  1. фізичні особи – резиденти, в тому числі самозайняті особи,
  2.  фізичні особи – нерезиденти, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків.

Отже, якщо коротко, то «відпущення гріхів» стосується лише резидентів (поточних або колишніх) України. Але прощати будуть за несплату як українських, так і закордонних доходів. Отже, заробітчан цей законопроєкт стосується не в останню чергу.

 

Хто не зможе скористатися амністією?

Є і такі, це:

  1. особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;
  2.  особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Отже, неповнолітні і недієздатні законодавців наразі не цікавлять. А щодо тих, хто вже мав задекларувати усе своє майно, проте так цього і не зробив (приховав, зокрема, через те, що воно було придбане з неоподаткованих доходів), амністія не передбачена.

 

Що саме треба декларувати?

Вище ми про це вже зазначили. Це активи в Україні і за кордоном, придбані без сплати податків. А які активи? Для визначення цього в ПКУ додають пп. 14.1.280: це грошові активи фізичної особи, майно, майнові права.

При цьому під грошовими активами маються на увазі (теж новий пп. 14.1.281 ПКУ):

  • кошти в національній та іноземній валюті, розміщені на рахунках у банках,
  • грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ,
  • права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи,
  • активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

Щодо негрошового майна, то декларувати треба буде, зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна відносяться об'єкти незавершеного будівництва, які:

  • не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;
  • не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
  • рухоме майно, у тому числі:
  • транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
  • інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
  • частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;
  • цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
  • права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані з правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
  • інші активи фізичної особи, у тому числі майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

 

Яке майно не потрапляє під амністію?

Об'єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) нею внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов'язаних із:

  • ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
  • ухиленням від сплати ЄСВ та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
  •  порушеннями у сфері валютного законодавства;
  • порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 статті 50 Закону «Про захист економічної конкуренції»;

б) активи фізичної особи, стосовно якої розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо такого активу за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1статтею 366 (щодо складання, видачі, внесення завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов'язкових платежів), статтею 367 (якщо кримінальне правопорушення пов'язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ;

в) активи фізичної особи, стосовно якої відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого з кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209258-5 і 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтею 369 і 369-2 ККУ;

г) кошти в національній та іноземній валюті, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі.

 

Коли і як треба подати декларацію, щоб потрапити під амністію?

Проєктом передбачалося, що проводитися добровільне одноразове декларування буде усього рік: з 1 липня 2021 року по 1 липня 2022 року. Але оскільки цей Закон набере чинності зі запізненням, то про початок цього періоду ми ще повідомимо додатково.

Спеціальної форми декларації для цього наразі не затверджено. Тож, скоріше за все, подавати охочі будуть чинну форму декларації про майновий стан та доходи. Але щодо цього ще теж впевненості немає, тож оскільки час ще є, краще дочекатися на роз’яснення від ДПСУ, адже подавати декларацію треба буде в податкову.

Увага! Про те, як скласти та подати цю декларацію ми обов’язково напишемо окрему аналітичну статтю (з прикладами)!

Наразі ж зауважимо, що подати декларацію можна буде:

  • особисто, але в електронній формі;
  • за допомогою представника, але ним може бути лише нотаріус. І ті, хто мав подавати антикорупційні декларації до набрання чинності цим Законом, права на цей варіант позбавлені – вони можуть декларувати лише особисто.

Готуйте документи про походження активів вже зараз! Адже вони вам знадобляться для підтвердження інформації, яку ви зазначите у декларації.

І ще. Протягом року добровільного декларування у вас буде право на помилку. Ви зможете перездати декларацію. При цьому попередньо подана декларація, інформація з якої уточнюється, вважатиметься  анульованою.

 

Скільки податку треба буде доплатити?

Якщо майно було надбано на неофіційні та неоподатковані доходи, за них доведеться заплатити. Цікаво, що заплатити треба буде не ПДФО – законотворці назвали це збором з одноразового (спеціального) добровільного декларування!

Сплата збору здійснюється декларантом, а у випадках подання декларації  уповноваженим представником декларанта, то сплачує такий представник (!) протягом 10-ти календарних днів з дати подання  декларації.

Рахуватися сума цього збору буде за  певною ставкою з певної бази оподаткування.  

Ставка збору

База оподаткування

2,5 %

Номінальна вартість державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021 року по 20 червня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації

5 % для валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні та щодо права грошової вимоги до резидентів України.

 

Увага! Щоби задекларувати ці активи та застосувати цю ставку, кошти декларанта в національній та іноземній валюті, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України!

І це мають бути спеціальні рахунки! Про те, як саме вони відкриватимуться разово для проведення цього декларування, має визначити НБУ.

 

9 %  щодо валютних цінностей, розміщених за кордоном на рахунках у банках або які зберігаються у фінансових установах (але не в банках України), та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України.

 

Увага! Для того, щоб задекларувати ці активи і застосувати цю ставку,  кошти декларанта в іноземній валюті мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном на дату декларування!

Базою оподаткування  для грошових активів буде грошова вартість відповідного об'єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість таких активів зазначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на банківські метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації

5 % для негрошових активів, розташованих в Україні

 

9% для негрошових активів за кордоном

 

З базою оподаткування для негрошових активів буде складніше, адже тут значно більше варіантів для її визначення.

Наприклад, такою базою можуть бути витрати декларанта на придбання (набуття) об'єкта декларування (підтверджені документально). Або оціночна вартість, при цьому оцінка щодо об'єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації тощо.

Але найцікавіше, що за власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об'єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України!  Так, нас ця норма теж дивує, адже тоді незрозуміло, навіщо щось документально підтверджувати, крім факту наявності таких активів. Проте саме так встановили законотворці.

Увага! У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в  декларації, у встановлений строк, така декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені Законом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

 

Що буде тим, хто не скористається добровільним декларуванням? 

Фізособи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися ним, вважаються такими, що повідомили податківців про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування  активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, які не передбачають декларування.

Отже, для «недекларантів» буде поблажка – певна кількість активів, які вважатимуться придбаними на кошти, з яких було сплачено усі податки і які не треба декларувати. Тому збір за такі активи платити не треба буде!

Нерухомість

Транспортні засоби

Інше майно

В Україні, на дату завершення періоду декларування, що належить фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів:

 

а) об'єкти житлової нерухомості:

квартира загальною площею, яка не перевищує 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру у багатоквартирному жилому будинку незавершеного будівництва; або

житловий будинок, зареєстрований у встановленому порядку в Україні, загальною площею, яка не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва загальною площею, яка не перевищує  240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об'єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будівлі некомерційного призначення та/або нежитлові будівлі незавершеного будівництва некомерційного призначення загальною площею, яка не перевищує                      60 квадратних метрів;

в) земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 ЗКУ

Один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об'ємом циліндрів двигуна не менше як 3 000 куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року, мотоцикла із робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування

Активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 000 гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті й банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним НБУ на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування

А далі після завершення процедури добровільного декларування, очевидно, що почнеться другий етап. Протягом нього шляхом податкових перевірок фізосіб податківці будуть з’ясовувати джерело походження їх статків і чи були сплачені податки з таких активів. І, звісно, буде тотальний контроль за майбутніми доходами і витратами фізосіб, адже амністія лише одноразова.

Але про це законопроєкт №5153 не говорить. Поки що ми зупинилися перед першим етапом легалізації того майна, яке вже є на руках у населення. Як вона пройде, побачимо далі.

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Загальні положення

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Загальні положення»