Оподаткування майнінгу криптовалют: консультує ДПСУ

Автор запиту на IПК — громадянин України — повідомив, що має намір зареєструвати товариство та здійснювати господарську діяльність з майнінгу, зберігання і використання інформації за технологією блокчейн в інтересах іноземної компанії, яка зареєстрована на території Євросоюзу (Естонія, Швейцарія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Iрландії), де криптовалюта легалізована. Нерезидент за договором управління майном надає товариству майнінг-ферму.

I тут запитання мали виникнути вже в самої податкової, як виникнуть вони і в уважного читача.

По-перше, де все-таки з названих трьох країн нерезидент зареєстрований? Адже від цього залежить, зокрема, яка конвенція про уникнення подвійного оподаткування має застосовуватися.

По-друге, чому автор запиту вважає, що Швейцарія належить до Євросоюзу? Мало того: чому в 2021 році автор зараховує до Євросоюзу Сполучене Королівство?

I по-третє, чи не є деяким перебільшенням твердження, що в зазначених країнах криптовалюта легалізована? Та до цього ми ще повернемося.

Автор запиту ставить до податкової дев'ять запитань, з яких чотири безпосередньо стосуються оподаткування майнінгу, а саме:

3. Чи може товариство, що здійснює майнінг, бути на спрощеній системі оподаткування?

4. Як оподатковується дохід від діяльності зі зберігання та використання інформації за технологією блокчейн?

5. Як оподатковується дохід від діяльності з майнінгу?

6. Чи оподатковується криптовалюта податком на додану вартість?

Що відповіла податкова?

Відповідь податкової є цілком очікуваною: «Регулювання оподаткування діяльності з майнінгу, оподаткування доходу від діяльності зі зберігання і використання інформації за технологією блокчейн та доходу від криптовалют можливе лише у разі визначення в Україні правового статусу криптоактивів та внесення відповідних змін до Кодексу».

Тобто на жодне із запитань, що безпосередньо стосуються майнінгу криптовалют, з огляду на законодавчу неврегульованість цієї сфери податкова відповісти не змогла.

На увагу тут заслуговує такий, здавалося б, нюанс. Автор запиту розділяє «діяльність зі зберігання і використання інформації за технологією блокчейн» (запитання 4) і «діяльність з майнінгу» (запитання 5).

Натомість з вищенаведеної цитати випливає, що податкова ставить між цими поняттями знак рівності і не бачить можливості говорити про оподаткування доходу від діяльності зі зберігання і використання інформації за технологією блокчейн до визначення в Україні правового статусу криптоактивів.

Але це трохи різні речі.

Виправляємо помилку
У попередній нашій статті, говорилося, що у Верховній Раді цього скликання не було зареєстровано нових законопроєктів, спрямованих на нормування діяльності з криптоактивами.
Правильно було б сказати: пошукова машина бази законопроєктів на сайті Верховної Ради не дає змоги знайти такі проєкти. Проте вони є, і їх згадує ДПС у коментованій IПК №2531/IПК/99-00-21-02-02-09.
Це проєкт Закону України «Про віртуальні активи» (реєстр. №3637 від 11.06.2020 р.), прийнятий у першому читанні 02.12.2020 р., метою якого є врегулювання правовідносин щодо обігу, зберігання, володіння, використання та проведення операцій за допомогою криптоактивів в Україні, а також визначення загальних засад функціонування та правового регулювання ринку віртуальних активів в Україні.
Ще одним таким проєктом є проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами» (реєстр. №2461 від 15.11.2019 р., стан проходження — опрацьовується в комітеті).

Не кожен блокчейн — криптовалюта

Про те, що таке блокчейн, ми говорили в статті «Біткойни та інші: доступно про криптовалюти». Якщо коротко, то блокчейн — це англійське «block chain» — ланцюжок блоків. Натомість сам блок — це сукупність записів про транзакції. У ланцюжку блоків кожен блок поєднаний із сусідніми, і неможливо видалити або замінити блок, щоб цей ланцюжок не розірвався. Тому блокчейн — це передусім захищена від зовнішніх втручань база даних, а криптовалюта — це лише одне з можливих застосувань блокчейну.

I саме як база даних блокчейн вже застосовується в Україні, хай би там що казали податківці про неможливість цього без законодавчого регулювання. Ще з 2017 року блокчейн застосовується в системі електронних торгів арештованим майном, управління якою здійснює державне підприємство «СЕТАМ». У вимогах до суб'єкта господарювання, який планує взяти участь у конкурсній процедури відбору організатора електронних торгів, зазначено (пп. 2 п. 9 розділу XII Порядку №2831/5), що такий СГ повинен мати у власності «електронну торгову систему, що використовує криптографічну технологію Blockchain». Застосування цієї технології уможливлює для кожного з учасників аукціону перевірку, що дані про нього були внесені до бази даних без змін.

Того-таки року 2017-го на технологію блокчейн перейшов Державний земельний кадастр. Про це гучно говорилося в прес-релізі КМУ від 03.10.2017 р., а от у самій Постанові №688 було скромно зазначено: «Погодитися з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Державного агентства з питань електронного урядування щодо здійснення заходів, спрямованих на запровадження використання системи зберігання та захисту даних Blockchain під час проведення електронних земельних торгів та у роботі Державного земельного кадастру».

Та хай би там як, а вищенаведені приклади свідчать, що блокчейн можна використовувати, по-перше, без майнінгу, по-друге, без додаткового законодавчого регулювання.

Не майнінг, а розподілені обчислення

Проблеми не виникло б, якби автор запиту інакше сформулював запитання. Зокрема, на наш погляд, не варто було взагалі говорити про майнінг і криптовалюти. Адже що таке майнінг? Це пошук хешів шляхом розподілених обчислень.

Як вчить нас Вікіпедія, розподілені обчислення (розподілена обробка даних) — це спосіб розв'язання трудомістких обчислювальних завдань із використанням двох і більше комп'ютерів, об'єднаних у мережу. Розподілені обчислення є окремим випадком паралельних обчислень, тобто одночасного розв'язання різних частин одного обчислювального завдання декількома процесорами одного або кількох комп'ютерів.

Iз запиту, точніше, з тієї його частини, що перейшла до самої IПК, не зовсім зрозумілі умови договору, проте можна припустити, що нерезидент (країни резидентства якого ми так і не знаємо) надає резидентові обладнання для виконання розподілених обчислень, яке називає майнінг-фермою. Але як називається таке обладнання, для цього випадку не є принциповим, — головне, що суттю договору є надання нерезидентові послуг або виконання для нього робіт.

У чому вигода для нерезидента?
Чому нерезидент у випадку, що розглядається в коментованій IПК, потрудився надати резиденту України майнінг-ферму, та ще й відшкодовує вартість спожитої електроенергії?
На наш погляд, уся справа якраз у різниці у вартості електроенергії. Наприклад, у тому-таки Сполученому Королівстві ціна кіловат-години вчетверо вища, ніж в Україні. Станом на 2021 рік середня ціна кіловат-години становить 17,2 пенса, тобто 6,5 грн за курсом НБУ, доходячи в деяких графствах до 19 пенсів (ціна залежить також від способу платежу).
У Швейцарії електрика трохи дешевша, ніж у Сполученому Королівстві, але однаково втричі дорожча, ніж в Україні: 0,156 франка за кіловат-годину для юросіб, або 4,61 гривні за курсом НБУ.
Вартість кіловат-години в Естонії для юросіб становить 7,8 євроцента, або 2,52 гривні.

Таким чином, вважаємо, що правильним складенням договору з нерезидентом можна забезпечити його відповідність чинному українському законодавству й уникнути проблем із податковими та митними органами.

Про легальний статус криптовалют за кордоном

Висловлене в запиті твердження, що в таких країнах, як Естонія, Швейцарія, Сполучене Королівство, криптовалюта є легалізованою, — це до певної міри видавання бажаного за дійсне. Не все так просто.

Криптовалюта в перелічених країнах є легальною в тому сенсі, що вона не є нелегальною, тобто за володіння нею та операції з нею немає відповідальності. Детальне дослідження легального статусу криптовалют у цих країнах не є метою нашої статті, але кілька слів сказати варто.

У Сполученому Королівстві криптовалюти не є законним засобом платежу. Британська податкова вважає криптоактиви «криптографічно забезпеченим цифровим вираженням цінностей або контрактних прав, які можуть передаватися, зберігатися або торгуватися електронним шляхом» і не має якихось особливих правил їх оподаткування.

Швейцарське законодавство щодо криптовалют вважається доволі ліберальним, проте понять «криптовалюта» чи «віртуальна валюта» не містить, відповідно і тут криптовалюти не є законним засобом платежу (хоча прирівнюються до такого для потреб оподаткування ПДВ). Місцева податкова для потреб декларування раз на рік оприлюднює курс найпоширеніших криптовалют до швейцарського франка, а декларувати криптовалюти зобов'язані як фізособи, так і юрособи.

В Естонії обмін криптовалют є легальним, але перебуває під пильною увагою фінмоніторингу. Мало того, якийсь час естонський уряд навіть хотів запровадити власну криптовалюту, але згодом передумав (не без спонуки з боку ЄС).

Віртуальні активи

Ні в Законі про валюту, ні в Законі про платіжні системи наразі немає згадок ані про криптовалюти, ані про віртуальні активи. Але визначення поняття «віртуальний актив» є в Законі про фінмоніторинг: це «цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей».

Наразі це єдине визначення в законодавстві України, під яке можна підвести криптовалюту. В такому значенні вживається це поняття і в прийнятому 30.06.2021 р. Законі «Про платіжні послуги».

Натомість зареєстровані наразі проєкти №2461 і №3637 дають власні визначення цих понять, тому на нас, можливо, ще чекають дискусії, котре визначення в якому випадку слід застосовувати.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!