Економічна правда розповідає наступне.
За два роки до виборів політики не перестають «обдаровувати» українців щедрими пропозиціями. То задумують виплачувати по 10 тис дол усім народженим при президентові Зеленському, то роздають по 1 тис грн за вакцинацію і по 500 грн – за бустерну дозу, то пропонують скасувати призов до армії і запровадити високооплачувану контрактну армію.
Ще одна ідея – податкова реформа, яка полягатиме у суттєвому зниженні ставок на доходи громадян. Відповідні законопроєкти зареєстрували депутати з фракції «Голос». Над подібною ініціативою працюють і «Слуги народу».
Нова податкова реформа може стати найбільш радикальною за останнє десятиліття. Якщо все вдасться, то єдиний соціальний внесок та військовий збір скасують, запровадивши нову спрощену систему оподаткування доходів від підробітку та податок на виведений капітал для малих і середніх підприємств.
Ключовий акцент влада та опозиція роблять на оподаткуванні доходів громадян. Причина зрозуміла. За розрахунками експертів Інституту соціально-економічної трансформації, у 2020 році через схеми з ухилення від оподаткування при виплаті зарплат бюджет втратив понад 140 млрд грн. Не в останню чергу схеми застосовують у звʼязку з надто високим рівнем оподаткування праці в Україні.
Зниження податкового тягаря може стати справжнім подарунком для бізнесу, однак чи виграє від нього держава?
Гра наввипередки
Про підготовку «Слугами народу» масштабної податкової реформи у владних кабінетах заговорили восени 2021 року. Тривалий час її деталей ніхто не розкривав. Імовірно, остаточні параметри змін не сформовані досі.
Автором реформи є голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він же – «батько» податкової амністії та обов’язкового застосування РРО малими підприємцями.
Трохи світла на реформу в кінці 2021 року пролив сам народний депутат. За його словами, основну увагу в ній зосередять на оподаткуванні фонду оплати праці.
Знайшла своє відображення в майбутній реформі і передвиборна обіцянка Володимира Зеленського: замінити податок на прибуток податком на виведений капітал. Щоправда, застосовувати цю модель зможуть не всі компанії, а лише ті, річний дохід яких не перевищує 200 млн грн.
Наразі Гетманцев відмовився коментувати питання податкової реформи навіть у загальних рисах: «Поки що зарано. Ще немає остаточного концепту».
Про відсутність консенсусу навколо майбутньої реформи говорять і в уряді. «Поки що ця ідея не обговорюється системно. Вона має тільки експертне обговорення», – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Поки влада «шліфує» концепцію, опозиційні політики вирішили діяти на випередження. 25 січня фракція «Голос» зареєструвала два законопроєкти, які здебільшого повторюють озвучені тези влади. Автор законопроєктів – Ярослав Железняк – заступник Гетманцева в податковому комітеті.
Хоча першість у реєстрації документа не підвищує ймовірності його ухвалення, однак у «Голосі» записали цю «перемогу» собі.
Що пропонує опозиція
Фракція «Голос» внесла два законопроєкти: зміни до Податкового кодексу та до Бюджетного кодексу. Вони доповнюють один одного.
Головна зміна до першого – вилучення з Податкового кодексу понять «єдиний соціальний внесок» (22% від фонду оплати праці) та «військовий збір» (1,5%). Їх пропонують об’єднати з податком на доходи фізичних осіб (18%).
Ставка об’єднаного податку підвищиться, але не до 41,5%, якщо додати всі три збори. З 2023 року її хочуть встановити на рівні 29%. Далі ставка буде знижуватися: у 2024 році – до 26%, у 2025 році – до 23%, з 2026 року – до 20%. Мотив для такого кроку – детінізація економіки, зокрема трудових відносин.
«Ключовою перепоною на шляху виходу бізнесу з тіні є надвисоке податкове навантаження на фонд оплати праці. Коли від витрат на персонал залежить співвідношення всіх інших статей балансу, роботодавець ухвалює економічно доцільне рішення: або шукати шляхи "оптимізації", або припиняти господарську діяльність», – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.
Імовірно, саме в детінізації ринку праці автори вбачають компенсацію багатомільярдних втрат, яких можуть зазнати місцеві бюджети, державний бюджет та Пенсійний фонд після ухвалення законопроєкту. Хоча жодних розрахунків цього компенсатора автори реформи не надають.
Окрім об’єднання трьох податків в один, законопроєкт «Голосу» пропонує вдосконалити податкові знижки. Податкова знижка – це своєрідний кешбек від держави, можливість повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб за окремі витрати, здійснені протягом звітного року.
До чинного переліку витрат, з яких можна отримати податкову знижку, автори пропонують віднести витрати на утримання дітей. Якщо в родині двоє чи більше неповнолітніх, то за підсумками року платник зможе зменшити дохід до оподаткування на пʼять мінімальних зарплат за кожну дитину.
Якби ця норма вже діяла, то мати двох неповнолітніх дітей за рік могла б повернути до 11,7 тис грн ПДФО – 18% від десяти мінімальних зарплат.
Такий же механізм пропонують передбачити для людей, які утримують батьків, старших за 80 років. У разі ухвалення закону за кожного такого утриманця платник податків зможе зменшити свій річний дохід до оподаткування на пʼять мінімальних зарплат. Аналогічну норму пропонує й Гетманцев.
Зміни до Бюджетного кодексу також необхідно внести, оскільки ЄСВ, військовий збір та ПДФО – це різні за природою та напрямками використання платежі.
Військовий збір «тимчасово» ввели у 2014 році для потреб реформування армії, тож він цілком іде до держбюджету. Cьогодні ПДФО – головне джерело наповнення місцевих бюджетів. 60% цього податку йдуть у бюджети міст, селищ чи сіл, 15% – в обласний бюджет, 25% – до державної казни. Кияни та жителі Севастополя сплачують 40% ПДФО до міського бюджету, 60% – до державного.
Оскільки ПДФО об’єднується з ЄСВ, то частину нового платежу потрібно спрямувати в Пенсійний фонд та інші фонди обов’язкового державного соціального страхування. Після об’єднання різних платежів напрямки фінансування бюджетів різних рівнів та різних фондів мають зберегтися.
Автори пропонують таку пропорцію: 27% – залишити на місцях, 7% – в обласний бюджет, 66% – до Пенсійного фонду та соціальних фондів.
Для киян та севастопольців пропорція може виглядати так: 18% – у бюджет міста, 82% – до соціальних фондів. Держбюджет у разі реалізації цієї реформи залишить за собою лише той податок на доходи фізичних осіб, який сплачується з пасивних операцій, наприклад, з відсотків за депозитами.
Що пропонують «Слуги народу»
Влада досі працює над своїм варіантом податкової реформи і не коментує її деталі, однак ЕП вдалося ознайомитися з текстом змін до Податкового кодексу. Виявилося, що реформа Гетманцева ширша, ніж законопроєкт «Голосу».
Крім об’єднання ЄСВ, військового збору та ПДФО, вона передбачає зміни до оподаткування доходів, які громадяни отримують не від роботодавців. Мова йде про тих, хто періодично підробляє в таксі або здає нерухомість в оренду.
Законопроєкт пропонує скасувати ЄСВ та військовий збір, натомість встановити збільшений ПДФО. Його розмір у перший рік дії реформи встановлять на рівні 30% з поступовим зниженням до 25% – на 1% упродовж п'яти років.
Як розділять об’єднаний податок між бюджетами та соціальними фондами, невідомо – ЕП не вдалося ознайомитися із змінами до Бюджетного кодексу.
На відміну від опозиційного законопроєкту, провладний пропонує змінити ставку ПДФО на пасивні доходи.
Так, з відсотків за депозитами замість 18% братимуть 10%. Таку ж ставку пропонують встановити на дивіденди від українських компаній (чинна – 5%) та дивіденди від іноземних компаній (18%). З доходів від здавання нерухомості в оренду автори пропонують стягувати 10%.
Зміни щодо податкової знижки ширші, ніж в опозиційному варіанті реформи.
По-перше, знижку пропонують надавати за витрати на підтримку політичних партій, правда, у сумі, що не перевищує 4% сукупного річного доходу платника.
По-друге – на придбання путівок на відпочинок чи оздоровлення на території України. Річний дохід до оподаткування пропонується зменшити максимум на пʼять мінімальних зарплат за кожну путівку собі та членам своєї родини, повернувши з цих витрат сплачений до бюджету ПДФО.
По-третє – на утримання дітей до 18 років та літніх людей понад 80 років. За кожну дитину або людину похилого віку на утриманні можна буде зменшити річний дохід до оподаткування на шість мінімальних зарплат.
По-четверте – на освіту в Україні і за кордоном. Цим правом можна буде скористатися, якщо отриманий за кордоном диплом визнається в Україні.
По-пʼяте, податковий «кешбек» пропонують усім українцям, чиї доходи не перевищують 300 тис грн на рік. Якщо документ ухвалять, то всі громадяни з доходами менш ніж 25 тис грн на місяць за підсумками 2022 року зможуть повернути сплачений ПДФО з шести мінімальних зарплат – 7 020 грн.
З переліку витрат, за які можна отримати податкову знижку, Гетманцев пропонує прибрати витрати на іпотеку. Натомість ті, хто взяли іпотечний кредит у банку, матимуть право переказувати до 50% ПДФО, який за них сплачує роботодавець, не до бюджетів, а на погашення позики.
Усі ці норми мають заохотити українців працювати легально. Людям стане вигідніше отримувати офіційну зарплату, бо тоді вони отримуватимуть грошове заохочення від держави та додаткове джерело коштів на погашення іпотеки.
Водночас проєкт передбачає оподаткування доходів від окремих видів професійної діяльності. Якщо людина у вільний час працює таксистом, репетитором чи малярем, то з таких доходів теж стягуватимуть податки.
Процес їх сплати має бути простим. Щоб сплачувати податки з підробітків, людині треба зареєструватися в податковій та використовувати касовий апарат.
Ставка податку на такі доходи становитиме 5,5%. Сума доходу від підробітку за рік не повинна перевищувати 153 мінімальні зарплати, у 2022 році це 994,5 тис грн на рік або 82 875 грн на місяць. За вищі доходи податок становитиме 18%.
Усі операції з підробітку мають проходити через касовий апарат. Це потрібно для спрощення життя платнику податків. Не він, а податкова рахуватиме суму його доходу та суму податку, яку треба буде заплатити в бюджет.
Відповідні звіти ДПС надсилатиме через «Дію». Сплачувати цей податок потрібно щомісяця за підсумками попереднього місяця. Перелік варіантів підробітку, для яких можна використовувати цей режим, максимально широкий.
Крім того, Гетманцев пропонує запровадити податок на виведений капітал для підприємств. У 2019 році це обіцяв зробити кандидат у президенти Зеленський.
Перейти на цей режим оподаткування зможуть майже всі підприємства, річний оборот яких не перевищує 200 млн грн. Винятки – банки, букмекери, організатори лотерей, страхові компанії та державні підприємства.
Ставка податку на виведений капітал становитиме 18%. База оподаткування – сума, яку підприємство вирішить спрямувати своїм власникам у вигляді дивідендів або інших подібних платежів.
Насамкінець, у Податковий кодекс пропонують ввести поняття «домогосподарство». Це дозволить подавати декларацію про доходи всієї родини, отримуючи податкові знижки з таких сукупних доходів.
Реакція бізнесу
Про необхідність знизити податки на фонд оплати праці говорять давно. Мовляв, високі податки на зарплати гальмують зростання економіки.
«Податки на працю дестимулюють зайнятість, збільшують вартість створення робочих місць, посилюють тінізацію ринку праці, стимулюють трудову міграцію», – вважають в Інституті соціально-економічної трансформації.
Разом із застарілим Трудовим кодексом високе податкове навантаження на працю стимулює використання схем з ухилення від сплати податків, виплати зарплат «у конвертах» та використання «зарплатних» ФОП. Не дивно, що бізнес загалом схвально ставиться до ідеї знизити податки на зарплати.
«Метою реформування податкової системи має бути створення сприятливих умов для переходу до простіших організаційних форм ведення бізнесу. Об’єднання податків та зборів спростить адміністрування та дозволить встановити єдину періодичність сплати податків та подання звітності», – вважає виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.
Європейська бізнес-асоціація наміри влади коментує стримано. Зниження податкового навантаження треба буде компенсувати, а практика показує, що цю компенсацію, найімовірніше, шукатимуть у кишенях бізнесу.
«Асоціація послідовно висловлює застереження щодо можливих компенсаторів. Так, ми традиційно висловлювалися проти збільшення ставок чинних податків, запровадження нових податків або запровадження різноманітних авансових платежів», – вважає виконавча директорка ЄБА Анна Дерев’янко.
Звідки гроші і до чого тут ФОПи
Скасування ЄСВ та військового збору матиме значні негативні наслідки для державного бюджету та платоспроможності дотаційного Пенсійного фонду.
Схоже, реєстрація законопроєкту про податкову реформу Гетманцева гальмується через те, що влада поки що не знайшла компенсаційні кошти, обсяг яких може становити десятки і навіть сотні мільярдів гривень.
Один з можливих компенсаторів – боротьба із «зарплатними ФОПами», тобто з використанням спрощеної системи оподаткування замість найму працівників.
Рік тому влада повідомила про намір запровадити сім ознак наявності трудових відносин. Якщо відносини між ФОПом та компанією відповідатимуть хоча б трьом з них, то роботодавцю доведеться працевлаштувати такого підприємця. Однак тоді під тиском громадськості від цієї ідеї вирішили відмовитися.
Нема одностайності щодо боротьби з цією схемою оптимізації податків і нині.
«Я обережно підходжу до питання середніх суб’єктів господарювання, малого бізнесу. Це чутлива категорія людей. Будь-яке рішення в цій сфері я б ухвалював з точки зору не тільки інтересів бюджету чи справедливості, а й суспільно-політичних настроїв цієї сфери», – каже Марченко.
Зрештою, самою лише боротьбою з використанням ФОПів замість найму потенційну дірку в бюджеті, створену реформою, не закрити. За розрахунками економістів, бюджет від цієї схеми втрачає лише 2,5-5 млрд грн щороку.
Інші варіанти компенсації втрат бюджету від запровадження реформи обговорюються менш жваво. СУП пропонує владі боротися з контрабандою, удосконалити систему адміністрування ПДВ, верифікувати отримувачів субсидій та зменшити видатки на силові відомства, крім Збройних сил.
Загалом без джерел покриття втрат бюджету податкова реформа виглядає примарною. Особливо зважаючи на те, що з наближенням виборів кількість «великих» будівництв, реставрацій, термомодернізацій, національних авіакомпаній, поштових банків і пільгових кредитних програм лише зростатиме.
Влада навряд чи відмовиться від них на користь реформи, яка суттєво спростить життя бізнесу та знизить податки на доходи громадян.
***
Читайте також:
- З 2023 року можуть ввести єдиний зарплатний податок: законопроєкт від «Голосу»
- У 2022 році великих змін у ПКУ не планується, крім появи об'єднаного зарплатного податку, – Гетманцев
***