Зниження навантаження на фонд оплати праці, оподаткування самозайнятих, зміни до Митного кодексу і робота митниці, ефективність Бюро економічної безпеки – ці та інші питання члени Української Ради Бізнесу обговорили під час онлайн-зустрічі з головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.
На початку зустрічі Д. Гетманцев зазначив, що головним результатом роботи є те, що з 1 січня 2022 р. набули чинності норми важливих податкових законів: №5600, закону про оподаткування послуг нерезидентів, «антиофшорного» закону тощо.
«Це основні зміни до чинного законодавства, які є нормами для будь-якого бізнесу в будь-якій країні. Ми прибрали пільги, продиктовані свого часу політичною корупцією, і зробили наближене до справедливого оподаткування для різних видів господарської діяльності, спрямувавши максимальні зусилля на детінізацію», – наголосив Д. Гетманцев.
Серед проблем, які потребують регулювання, – зарплати у «конвертах». Подолати це явище допоможе комплексна реформа оподаткування доходів, зазначив голова комітету. Реформа передбачає зниження податку на доходи фізичних осіб до 25%, запровадження податку на виведений капітал для підприємств із обігом до 200 мільйонів гривень на рік та оподаткування самозайнятих осіб за ставкою 5% без відкриття ФОП.
Представники бізнес-асоціацій під час зустрічі надали свої пропозиції стосовно врегулювання тих чи інших проблем, які виникають у підприємців.
Голова правління Української таксомоторної асоціації Андрій Антонюк звернувся до Данила Гетманцева із проханням узяти під особистий контроль реформу оподаткування в сфері послуг таксі. Із 1 січня 2022 року водії повинні встановити РРО, однак ця норма стостується лише невеликого відсотка офіційно зареєстрованих водіїв. Решта продовжує працювати нелегально. На думку голови асоціації, доцільно фіскалізувати не водіїв таксі, а диспетчерські служби, які можуть надсилати е-чеки пасажирам і та інформувати податкову про всі доходи. Таким чином можливо буде справді детінізувати цей сектор.
Щодо проблем зі встановленням п-РРО для легальних водіїв, А. Антонюк зазначив, що водіям складно отримати Ключ ліцензії каси, та складно знайти код Класифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, його пошуки забирають дні. Хотілося би бачити ці коди в Електронному кабінеті платника в Особистих даних платника. Ця проблема особливо актуальна у маленьких містах, райцентрах та селищах. Там податкові не відповідають на запити, і отримати цей код вкрай складно.
Голова Комітету Д. Гетманцев пообіцяв посприяти вирішенню проблем із встановленням п-РРО у невеликих містах.
Генеральний директор асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова проаналізувала нещодавні зміни до Митного кодексу, які містять низку позитивних моментів. Зокрема, це уточнення термінів експрес-перевізника, посилення контролю поштових відправлень, зручне декларування таких відправлень тощо.
Однак разом із позитивними змінами є й негативні, зазначила генеральний директор асоціації: підвищення неоподаткованої мінімальної вартості посилки до 150 євро і відсутність обов’язкової вказівки в реєстрах даних отримувача. Це негативно позначиться на «білому» бізнесі та зробить його не конкурентоздатним. Також Софія Арасланова зазначила, що важливим є прийняття законопроєкту №5353-1 про торгову марку, який сприятиме детінізації торгівлі.
Разом із цим коаліція УРБ не підтримує законопроєкт №3562, який у разі його ухвалення стане інструментом тиску на бізнес у питанні митної вартості.
Данило Гетманцев попросив надати пропозиції до виконавчої влади, спрямовані на припинення контрабандних «схем». «Ми дуже зацікавлені в тому, щоб припинити контрабанду, в тому числі за участі посилок».
«Зміни зараз лежать у площині не нормотворчості, а у площині виконавчої влади. Це робота Державної податкової служби і Державної митної служби. Кадрові зміни і в податковій, і в митниці ще будуть. Ми наводитимемо лад у цих сферах», – запевнив голова комітету.
Генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич порушив проблему з отриманням статусу авторизованого економічного оператора. Також негативною тенденцією є те, що митниця відмовляється від експертизи асоціацій в оцінці товарів, наголосив керівник асоціації. Для уникнення корупційної складової він запропонував орієнтуватися на оцінки не окремих асоціацій, а профільних об’єднань, які представляють понад 50% сектору.
Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран запропонував ввести практику визначення митної вартості імпорту на основі інформації, яку надаватиме Торгово-промислова палата, Держзовнішінформ та Укрпромзовнішекспертиза. Ці організації працюють уже багато років, мають бездоганну репутацію та гарантують об’єктивну й неупереджену інформацію.
Данило Гетманцев звернувся до асоціацій із пропозицією сформувати ці ідеї письмово, обґрунтувати та надіслати для розгляду Комітету.
Питання діяльності Бюро економічної безпеки і запровадження податку на виведений капітал порушив у своєму виступі президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе. Він висловив думку про те, що бізнес поки не бачить результатів діяльності Бюро і запропонував разом із депутатами напрацювати чіткі та об’єктивні KPI для оцінювання роботи цього органу. Коментуючи анонсовану головою парламентського комітету податкову реформу, президент асоціації поцікавився, чи зможуть депутати ухвалити відповідні закони влітку, щоб із 1 січня 2023 нові норми набули чинності – зокрема, зниження навантаження на заробітну плату і податок на виведений капітал.
«Всі податкові зміни, які ми досі прийняли та імплементували, – це те, що вже працює у світі і без чого працювати неможливо. Якщо РРО успішно працюють в усьому світі, то їх потрібно встановлювати і у нас. Якщо не можна виводити гроші через офшори – то це не потребує дискусії. Водночас реформа оподаткування доходів – потребує широкої дискусії, суспільного консенсусу. З одного боку, ми зменшуємо ставку податку, з іншого – прагнемо припинити ухиляння від оподаткування. Це повинне бути усвідомлене рішення та підтримка переважної більшості суспільства», – зазначив Данило Гетманцев.
Реформа оподаткування зарплат і запровадження податку на самозайнятих осіб – цікаві бізнесу, сказала виконавчий директор Української Асоціації прямого продажу Надія Бедричук.
«За нашими підрахунками, люди, які мають дохід до 100 тис грн на рік, реєструючись ФОПами, мають сплатити державі 23% – це ЄСВ та податки. За такого навантаження дуже важко мотивувати людей реєструватися офіційно. Ми підтримуємо реформу самозайнятих і просимо змінити підхід до визначення переліку професій, встановити такий принцип: дозволено бути самозайнятим усім, окрім певного переліку КВЕДів», – запропонувала керівниця асоціації.
Також вона закликала скорочувати неефективні видатки бюджету. Бізнес дуже чутливо ставиться до ситуації, коли в умовах падіння економіки підприємці скорочують свої видатки, а видатки загальнодержавні видатки – зростають.
Надія Бедричук, а також голова Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак, які є членами Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України, порушили питання змін до законодавства про РРО. Рада при ОП напрацювала законопроєкт, який замінює тотальну фіскалізацію на фіскалізацію ризикових груп, а також передбачає вкрай важливі механізми контролю – стимулювання покупця отримувати чек, контроль за неоформленими підприємцями тощо. Представники бізнесу попросили розглянути проєкт на найближчій Раді при ОП та визначитись із ним остаточно.
Коментуючи порушені питання, Данило Гетманцев зазначив, що підтримує реформу оподаткування самозайнятих осіб, що дає можливість фізичним особам, не реєструючись як ФОП, сплачувати 5% від доходу за умови встановлення РРО.
Щодо видатків бюджету – голова Комітету запропонував надати Комітету конкретні пропозиції зі скорочення держвидатків та пообіцяв, що всі вони будуть розглянуті.
Представник Всеукраїнської аграрної ради Дмитро Кохан вніс три пропозиції. Перша – створити механізм податкової субсидії для громадян, які могли би відраховувати певний відсоток на користь громадських організацій чи політичних партій. Це зробить інституції більш незалежними та ефективними. Другою пропозицією є зниження ПДВ на продукти харчування, як антикризовий захід. Третя пропозиція – як компенсатор до зниження податків на заробітну плату запровадити акциз на солодкі газовані напої, що зробили вже більшість країн ЄС.
Коментуючи ці пропозиції Данило Гетманцев запевнив, що готовий розглянути їх та обговорити із колегами по Комітету.
Голова Аптечної професійної асоціації України Володимир Руденко порушив питання зниження ставок еквайрингу та інтерчейндж. Бізнес вдячний голові Податкового Комітету за наполегливість у питання врегулювання ставок еквайрингу та інтерчейнджу, зобов’язання в рамках підписаного з Національним банком меморандуму вже виконали дві платіжні системи. В той же час на фінальну ставку еквайрингу це вплинуло несуттєво, все одно ставка еквайрингу коливається в межах 1.8%. Оскільки фінансові установи не готові знижувати ставки та сприяти декешизації економіки, голова асоціації запропонував повернутися до розгляду законопроєкту щодо демонополізації ринку платіжних послуг за моделлю Європейського союзу.
Голова парламентського Комітету попросив надати аналітичну інформацію щодо цього питання для обговорення його із Національним банком та депутатами Комітету.
Ганна Стрикун, керівниця Національної організації роздрібної торгівлі, наголосила, що ініціативи зі зниження податку на доходи фізичних осіб дуже важливі для малого бізнесу. Крім того, представників асоціації непокоїть питання сплати роздрібного акцизу зі стіків, яке залишається неврегульованим, що створює ризики некоректного тлумачення та дестабілізації цін. Ганна Стрикун попросила підтримати внесення змін до законодавства, які би врегулювали це питання.
Віталій Смердов, директор Палати податкових консультантів зазначив, що з одного боку, деофшорне законодавство сприяє мінімізації схем, а з іншого – створює додаткове навантаження на білий бізнес. Важливим є зменшити бюрократію, зокрема:
- Зменшити вимоги до підготовки звіту з КІК та обсяг інформації, яку потрібно надати разом зі звітом – замінити її зведеною консолідованою звітністю.
- Обов’язок з подачі звіту зробити тільки для осіб, які володіють більше 25% частки в КІК.
- Розширити та конкретизувати перелік винятків, за яких не сплачується податок на КІК, зокрема конкретизувати поняття економічної та фізичної присутності (substance) та збільшити рівень загального доходу всіх КІК, як критерію для виключення зі сплати податку на КІК.
Д. Гетманцев зазначив, що пропозиції є слушними, що зараз працює робоча група з доопрацювання питання КІК, і всі пропозиції варто розглянути на робочій групі.
Володимир Балін, голова Українського транспортного союзу наголосив, що важливим для бізнесу є внесення змін до ст. 316 Митного кодексу України щодо перевезення слабких алкогольних напоїв та тютюнової сировини на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року. Важливо дозволити такі перевезення, щоб не втрачати транзитний потенціал України.
За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки майже по всіх обговорених питаннях та домовилися продовжити консультації та спільну роботу над змінами до законодавства по обговорених питаннях.
***
Читайте також:
- З 2023 року можуть ввести єдиний зарплатний податок: законопроєкт від «Голосу»
- У 2022 році великих змін у ПКУ не планується, крім появи об'єднаного зарплатного податку, – Гетманцев
- Без ЄСВ і з вищим податком на дохід: яку податкову реформу готує влада і що буде з ФОПами
***