Перш за все слід сказати, що 3 березня 2022 року у Верховній Раді України відбулося пленарне засідання, під час якого прийнято 14 законів та одну постанову. Серед них був законопроєкт №7125.
Ним передбачено три важливі податкові пільги для тих, хто допомагає захисникам України:
- операції з добровільної передачі або відчуження коштів, товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних сил України та підрозділів територіальної оборони, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування;
- врахування у складі витрат у повному обсязі коштів та майна, що передається Збройним Силам України та іншим підрозділам;
- сума відшкодування вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб Збройних сил України та підрозділів територіальної оборони, не включається до складу оподатковуваного доходу фізичних осіб, які надають такі послуги.
Цей Закон набере чинності з дня його опублікування. Але давайте розберемося, хто має допомагати обов’язково, а хто може робити це добровільно.
Жертвуємо на потреби армії - що і коли?
Стаття 8 Закону про воєнний стан встановлює право військової адміністрації, зокрема:
- запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, фізособи можуть допомагати власною працею. А роботодавці - своїми працівниками, крім тих, без яких не обійтися і які були заброньовані заздалегідь. Оскільки це явище тимчасове, то звільняти таких працівників не треба. А за виконання таких суспільно-корисних робіт ці працівники мають право на отримання середнього заробітку. Він рахується згідно з Порядком №100, базовий період - 2 місяця до місяця початку таких робіт.
- використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.
Тут, по суті, йдеться про те саме, але вже в масштабах цілого підприємства. Держава в такий період може перепрофілювати виробництво, і змусити, наприклад, завод з виробництва холодильників виготовляти лише зброю, або ремонтувати її. Питання, хто буде фінансувати цю процедуру, треба буде вирішити до її початку. Про повноцінну зміну виду діяльності мова не йде - таке використужністей має тимчасовий характер (державне замовлення).
Але при цьому у працівників залишаються їх права та гарантії, зокрема, право на оплату праці в розмірі, не меншому за мінімальний, або на безпечні з точки зору охорони праці.
- примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Ось ми і дійшли до суті.
Відчуження чи вилучення - у чому різниця?
Порядок примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану регулюється окремим законом.
Згідно з ним розрізняють:
- примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;
- вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
При цьому:
Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості.
У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.
Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.
Документально примусове відчуження або вилучення майна оформлюється актом приймання- передачі, форма якого затверджена постановою КМУ від 31 жовтня 2012 р. №998.
В акті зазначаються:
1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;
2) відомості про власника (власників) майна:
- для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;
- для фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;
3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);
4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;
5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).
Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.
У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
Зверніть увагу, що податкові пільги встановлені лише щодо добровільної передачі або відчуження майна, а для вилучення - ні. Очевидно, тому, що при вилученні майна його власник не змінюється, а отже, воно має повернутися до власника. І при самому вилученні у нього не виникають витрати, а саме майно залишається на балансі підприємства. Якщо йдеться про ОЗ, то обов’язку виводити його з експлуатації в цьому випадку немає. Хоча нарахована амортизація цього разу потрапить до інших витрат (на субрахунок 949).
Щодо ПЗ з ПДВ, то воно по вилученні може виникнути лише за п. 198.5 ПКУ, оскільки це майно не використовуватиметься у господарській діяльності. Нагадаємо, що в цьому випадку базою нарахування ПДВ буде (п. 189.1 ПКУ):
за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Тобто, складаємо зведену податкову накладну на ці та подібні випадки негосподарського використання за місяць. Докладніше про це тут і тут.
Потім, після повернення майна, до такої ПН робиться розрахунок коригування. Тобто, відбувається поновлення права на ПК з ПДВ. Це теж передбачено п. 198.5 ПКУ.
Що ж до відчуження, то таке майно повертати не будуть.
І компенсація буде лише при примусовому відчуженні. Добровільна пожертва майном не компенсується, а отже, не розглядається з метою оподаткування як його реалізація.
Тому при добровільній передачі його слід списати з балансу, а залишкову вартість - на витрати. Для товарів витратним буде субрахунок 977. Для ОЗ це буде субрахунок 976.
При примусовому відчуженні в бухобліку буде відображена операція з продажу такого майна (тобто, за принципом нарахування будуть визнані і дохід-компенсація, і витрати-балансова вартість переданих активів).
При цьому, хоча добровільна передача з метою оподаткування не вважається реалізацією цього майна. Але, тим не менш, така операція цілком відповідає визначенню терміну «постачання» за пп. 14.1.191 ПКУ). А для ПДВ операції з постачання товарів та необоротних активів є об’єктом оподаткування (п. 185.1 ПКУ).
А база оподаткування в цьому випадку визначатиметься за п. 188.1 ПКУ: з договірної ціни (при добровільній передачі ціна нульова, а при примусовій - в сумі компенсації), але не нижче ціни придбання товарів/послуг. База оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни.
Тобто, якщо договірна ціна менша за базу оподаткування, складаємо дві податкові накладні, як зазвичай, наприклад, при безоплатній передачі.
Висновки:
- добровільна передача спричиняє витрати і ПЗ з ПДВ
- примусова передача це, по суті, продаж майна державі. Тому в бухобліку виникають і доходи, і витрати. А це впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток - до фін результату потрапить різниця між такими доходами і витратами. Ті, хто застосовують податкові різниці, не забудьте про коригування фін результату за ст. 138 ПКУ.
- для єдинника 1-3 груп важливе лише те, чи буде компенсація за передане майно. Якщо ні, то така передача не впливає на його об’єкт оподаткування єдиним податком. Отримана компенсація збільшує об’єкт оподаткування на дату її надходження на банківський рахунок єдинника.
