Під час доволі складної ситуації, яка зараз відбувається в Україні з бізнесом (під час воєнного стану), варто не лише дбати про збереження виробничих потужностей, трудового колективу, а не забувати про перевірку своїх контрагентів.
Наразі ми говоримо про ФОПів, які не здійснили перереєстрацію свого місцезнаходження (за даними ЄДР) на підконтрольну територію України. Що робити покупцю або продавцю, який дізнається, що у ФОПа місце реєстрації - це окупована територія? І це в умовах, коли переліку таких територій, які були захоплені в 2022 році, ще не було офіційно створено.
Про які окуповані території наразі йдеться?
Це визначає Закон №1207 зі змінами, які внесені Законом №2138.
З 20.03.2022 р. тимчасово окупованою територією наразі визнається:
- сухопутна територія АР Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;
- внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
- інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України;
- надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Увага! В умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території визначається, змінюється і скасовується рішенням Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), введеним у дію Указом Президента (ч. 3 ст. 4 Закону №1207). Але станом на 27.04.2022 р. жодного відповідного рішення поки не було прийнято.
І тому щодо того, що відбувається в той чи в інший день на тій чи іншій території України, бізнесу доводиться дізнаватися лише з офіційних звернень представників державних органів та з власних джерел інформації.
Що ж до старіших окупованих територій, то адміністративна межа між тимчасово окупованою територією, передбаченою пп. 1 і 2, та іншою територією України співпадає зі суходільним адміністративним кордоном між АР Крим та Херсонською областю.
Коли ми говоримо про територію ОРДЛО, то керуємось Законом України від 18.01.2018 р. №2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».
Місце реєстрації ФОП: як про нього дізнатися?
Відразу зауважимо, що за відсутності роботи ЄДР, варто орієнтуватись на інші ресурси, які дають інформацію про підприємця як госпсуб’єкта.
І перевіряти слід не лише види діяльності (особливо для тих, хто є платниками єдиного податку), а й реквізити щодо місцезнаходження.
Не варто керуватись виключно даними, які записані у договорі, слід переконатись, що відповідне місцезнаходження відповідає даним ЄДР.
Звісно, як правило, ретельно перевіряється інформація про нових ФОПів-контрагентів. З тими, з ким ви працюєте давно та вже маєте від них виписки з ЄДР та/або витяги з Реєстру платників єдиного податку та/або витяг з Реєстру платників ПДВ тощо, потрібна інформація щодо податкової адреси у вас є. Але і таку інформацію замало знати. Треба розуміти, де зараз перебуває ваш контрагент і чи безпечні ділові стосунки із ним. Чи матиме він можливість заплатити? Чи виконає зобов’язання, взяті щодо вас у договорі?
Втім, це не є чимось новим для багатьох госпсуб’єктів. Нагадаємо, що Законом №1618 з 01.01.2022 року внесені зміни до ст. 13 Закону №1207. Передбачено, що здійснення господарської діяльності ЮО, ФОПами та фізособами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їх податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є госпсуб’єкт, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого ч. 2 ст. 215 ЦКУ.
Тобто працювати з ФОП, які були зареєстровані в Криму, ще у січні 2022 року (до початку війни) наважувалися лише дуже сміливі бізнесмени.
За правилами ч. 2 ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
При цьому правило, яке вказує на можливість визнання нікчемного правочину судом дійсним, на угоди, укладені з ФОПами, які на момент укладення правочину досі зареєстровані в ОРДЛО чи у Криму (окуповані території України станом на 23.02.2022 р.).
Втім, лише сам факт підписання такого правочину не вказує на порушення вимог ст. 13 Закону №1207 та не має наслідків для такого госпсуб’єкта. Адже нікчемний правочин не підлягає виконанню. Наслідки настають тоді, коли ви повністю або частково виконали умови укладеного нікчемного правочину.
Це ми говоримо про офіційно визнані окуповані території. А що з тими, які окуповані, але не визначені такими українським законодавством? Теж саме, але після їх офіційного визнання!
Тут все складно, адже:
- по-перше, ми мусимо фактично щодня відслідковувати стан справ щодо окупованих територій під час воєнного стану,
- по-друге, нікчемними будуть лише договори, укладені після того, як рішення РНБО про визнання територій, на якій зареєстрована одна зі сторін таких договорів, окупованими вступить у законну силу.
Тобто, якщо певна область чи її частина буде визнана тимчасово окупованою, то всі договори, які були укладені до цієї дати, можуть виконуватись у повному обсязі – йдеться про товари, роботи, послуги, які були замовлені та складені/датовані, первинні документи до рішення РНБО. Проте треба бути готовими до того, що у будь-який момент контрагент з такої території не зможе виконати свої зобов’язання і пошлеться при цьому на форс-мажор. А може і ви самі не бажатимете ризикувати своєю репутацією, життям та здоров’ям своїх працівників, і відмовитесь виконувати зобов’язання за таким договором. З тієї ж самої причини, бо війна - це форс-мажор.
Нові договори та нові замовлення/поставки після офіційного визнання територій окупованими, вочевидь, слід буде зупинити.
Які обмеження щодо здійснення розрахунків?
Кілька правил для здійснення платежів з такими ФОПами.
Під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що:
- система електронних платежів та внутрішньодержавні платіжні системи не застосовуються на тимчасово окупованій території;
- електронні платіжні засоби, емітовані на тимчасово окупованій території, у т. ч. мобільні платіжні інструменти, не можуть використовуватися на іншій території України з метою ініціювання переказу коштів;
- переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.
Тимчасово, на період дії особливого правового режиму тимчасової окупації, НБУ має право встановлювати порядок транскордонного переміщення готівкової валюти держави-окупанта та/або порядок здійснення операцій з готівковою валютою держави-окупанта на території України.
І це було зроблено! Нацбанк заборонив уповноваженим установам (банкам) здійснювати будь-які валютні операції з використанням російських та білоруських рублів, а також операції, учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження в РФ чи Білорусі. Відповідні зміни затверджені постановою НБУ від 24.02.2022 р. №21 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Тобто, якщо, як зараз це в деяких захоплених містах буває, їх було переведено на розрахунки в рублях, і ФОП намагатиметься розплатитися ними або проситиме оплатити рахунки в рублях, контрагент з неокупованої території України не зможе легально виконати таке прохання або отримати таку оплату.
Під час режиму тимчасової окупації норми регуляторного законодавства на тимчасово окупованій території не застосовуються.
Крім того, нагадуємо, що з 07.03.2022 р. голова Верховного Суду на період воєнного стану має право припинити роботу суду з одночасним визначенням іншого суду, який буде здійснювати правосуддя (ч. 7 ст. 147 Закону «Про судоустрій і статус суддів» – зміни за Законом від 03.03.2022 р. №2112-ІХ). Тому за роботою судів варто стежити окремо.
А якщо все ж таки заплатити, то що з податками?
Оскільки договори, укладені з ФОПом, є нікчемними в силу закону, то всі госпоперації, вчинені за такими правочинами, будуть вважатися такими, що не мають жодних юридичних наслідків.
Проте дохід, який виплачений такому ФОПу, оподатковуватиметься в Україні. Причому платити податки в український бюджет буде той, хто зробив платіж (а не той, хто його отримав).
Згідно з п. 26 підр. 10 розд. ХХ ПКУ у разі здійснення нарахування (виплати) ФОП (незалежно від системи оподаткування), податковою адресою яких є тимчасово окупована територія, доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 та пп. 2 п. 297.1 ПКУ.
Увага! Будь-які доходи з джерелом їхнього походження з іншої території України, що нараховуються (виплачуються) на користь осіб, які мають податкову адресу на тимчасово окупованій території, оподатковуються за правилами, встановленими ПКУ для їхньої виплати (репатріації) за кордон України.
Що означає, що платитимете ви ці доходи ФОПу з окупованих територій в тому ж порядку, як іноземцю (тільки без права на уникнення подвійного оподаткування). Тобто ПДФО за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 1,5%, з внесенням такої виплати до об’єднаної «зарплатної» звітності.
Проблема лише в класифікації такого доходу, адже для цього випадку в ПКУ окремої статті не придумали. На думку автора, незалежно від предмету договору, оскільки він є нікчемним, то перераховані кошти будуть мати статус так званих «інших оподаткованих доходів». Проте із цим питанням краще звертатися до податківців.
І ще один податковий наслідок.
Увага, платники податку на прибуток! У разі здійснення господарських операцій між особами, які мають податкову адресу на тимчасово окупованій території, та платниками податків, які мають податкову адресу на іншій території України, до таких операцій застосовуються положення статті 39 ПКУ з урахуванням критеріїв, визначених пп. 39.2.1 ПКУ.
Тобто в разі відповідності умов по річній сумі таких операцій по цьому контрагенту і по підприємству в цілому, такі операції вважатимуться контрольованими!
А от ЄСВ за таких осіб не сплачується. Адже вони звільнені від усіх обов’язків щодо подання звітності та сплати ЄСВ, і можуть платити за себе хіба що добровільно (п. 9-3 розділу VIII Закону №2464).