Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ в листі від 14.11.2017 р. №2617/6/99-99-15-03-03-15/ІПК роз'яснила, що визначальним для належності будь-яких нафтопродуктів до підакцизних товарів (пального) є визначення коду та опису зазначених нафтопродуктів згідно з УКТ ЗЕД.
Віднесення нафтопродуктів (зокрема, відпрацьованих мастил та масел) до окремого виду палива можливе лише на підставі інформації про призначення товару, його фракційний склад та фізико-хімічні показники. Зазначена інформація повинна бути підтверджена відповідними документами (сертифікатами аналізу, паспортами якості, висновками компетентної експертної установи тощо). У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності інформації, зазначеної у паспорті якості/сертифікаті відповідності на товар, необхідно провести лабораторні дослідження зразків вказаного товару з метою його ідентифікації та підтвердження коду згідно з УКТ ЗЕД.
Таким чином, якщо відпрацьовані мастила, масла підпадають під визначення "пальне" і класифікуються за кодом та описом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, зазначеним у пп. 215.3.4 ПКУ (такий код має бути підтверджено відповідними документами), то у цьому випадку зазначений товар (продукція) належить до підакцизних і підлягає оподаткуванню у разі його реалізації відповідно до норм ПКУ.
Якщо підприємство здійснює безпосередньо реалізацію підакцизних товарів, зокрема відпрацьованих нафтопродуктів (мастил та масел), які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД, зазначеними у пп. 215.3.4 ПКУ, то за такими операціями він є платником акцизного податку та підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку з реалізації пального.
