Введення з 1 липня 2019 р. нових правил адміністрування руху пального в Україні викликає у суб'єктів господарювання багато запитань. Відповіді на три з них наводяться у коментованій ІПК від 13.08.2019 р. №3770/6/99-99-12-01-04-15/ІПК.
Питання №1. Що робити тим, у кого лічильники ще не встановлені?
Зрозуміло, що якщо у підприємства є зареєстрований акцизний склад, а у ньому резервуари для зберігання пального, то такі резервуари треба обладнати лічильниками. Але ПКУ встановлює різні граничні строки встановлення таких лічильників (в залежності від розміру резервуарів).
Відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ розпорядники акцизних складів відповідно до вимог ПКУ зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Реєстрі в такі строки:
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, – не пізніше 1 липня 2019 року;
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, – не пізніше 1 жовтня 2019 року;
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, – не пізніше 1 січня 2020 року.
При цьому відповідно до пп. 230.1.3 ПКУ розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Звідси виникає питання, як подавати цю інформацію тим, в кого цих лічильників на акцизних складах ще немає?
Податківці нагадали, що дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
- обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
- добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі.
Зведені за добу підсумкові облікові дані показники за кожним місцем розташування акцизного складу розпорядники акцизних складів надсилають до Реєстру згідно із пп. 5 п. 5 Порядку №891.
При цьому, складання однієї загальної довідки щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі за період з 1 по 31 липня 2019 року, ПКУ та Порядком №891 не передбачено.
Формат даних, структура та форма електронних документів з метою реєстрації резервуарів, витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників в Реєстрі, форма «Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри», «Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального» затверджено наказом Мінфіну від 27.11.2018 р. №944 (зі змінами внесеними наказом Мінфіну від 18.06.2019 р. №248, далі – наказ №944).
Відповідно до пп. 2 п. 7 Порядку №891, інформація, зазначена в пп. 5 п. 5 Порядку №891, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру двома шляхами:
- автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у п. 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, для обов’язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами;
- відповідальною особою розпорядника акцизного складу – під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 року до граничних строків, передбачених у п. 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, для обов'язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.
А ось з питання визначення законодавчих чи нормативних документів, якими необхідно керуватися для приведення обсягу пального у літрах до температури 15° С, податківці рекомендували звернутися до Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі – ДП «УкрНДНЦ»).
Питання №2. Як складати АН, якщо пальне відвантажується безперервно?
Багатьох платників акцизного податку цікавить питання оптимізації кількість складання АП.
Податківці відповіли, що згідно із п. 231.3 ПКУ акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального чи в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
Особа, яка реалізує пальне, зобов’язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального:
- з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий;
- з акцизного складу до акцизного складу пересувного;
- з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;
- з акцизного складу пересувного до акцизного складу.
У разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального – суб’єкта господарювання зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.
Для цілей цього пункту під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального - суб’єктів господарювання (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.
Відповідно до п. 3 розділу II Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Мінфіну від 19.06.2019 р. №262, акцизна накладна може бути складена за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг пального, втраченого та/або використаного для власного споживання протягом такого місяця.
Питання №3. Чи будуть виробничі цехи Товариства розглядатися як акцизні склади у разі, якщо передане зі складу пальне використовується протягом доби не в повному обсязі та залишається у виробничому цеху до повного використання?
Податківці нагадали, що відповідно до пп. «б» пп. 14.1.6 ПКУ акцизний склад – це, зокрема приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
- приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
- приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
- паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.
Також податківці наголошують: зберігання пального в ємностях у приміщенні або території не означених як акцизний склад, суперечить Кодексу!
Це слід розуміти так: якщо Товариство закуповує та зберігає пальне на території (приміщенні) в ємкостях, загальна місткість чи обсяг яких буде перевищувати будь-яку з ознак, зазначену в пп. «б» пп. 14.1.6 ПКУ, то дана територія (приміщення) буде відповідати визначенню акцизного складу, а Товариство, за наявності документів про право власності/користування приміщенням або територією, означених як акцизний склад, вважатиметься розпорядником акцизного складу в розумінні Кодексу.
Тобто, якщо за своїми ознаками ваш виробничий цех відповідає ознакам акцизного складу, наведеним вище, це і є акцизний склад. І ви зобов’язані його зареєструвати.