«Дроблення» бізнесу під увагою НБУ та банків
Свого часу ми вже розглядали питання контролю «дроблення» бізнесу крізь призму фінмоніторингу. Зокрема, яскравим прикладом є судовий спір у Постанові ВС від 12.02.2025 у справі №645/5124/23 – стаття «Використання непідприємницького рахунку для розрахунків ФОПа: ризик є!».
Якщо коротко – ця судова справа показала, що банки відстежують грошові перекази з/на рахунків(и) ФОПів та юросіб, де такі ФОПи як фізособи є засновниками та/або керівниками (відповідна інформація отримується з офіційних джерел, у т.ч. з ЄДР, реєстрів цивільного стану тощо).
Ця тема залишається актуальною і тепер. НБУ у листі від 01.11.2024 №25-0005/82615 надав банкам і небанківським фінансовим установам рекомендації щодо виявлення механізмів так званого «дроблення» бізнесу.
НБУ наголошує: «дроблення» бізнесу використовується з метою ухилення від сплати податків, що полягає у штучному розподілі ведення бізнесу юрособи через інших госпсуб’єктів, зокрема залучення фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування.
Зазвичай такі схеми характеризуються певними ознаками, що свідчать про зв’язки між юридичною особою та ФОПами. Така юрособа і такі ФОПи створюють Групу, яку надалі і мають аналізувати банки, якщо члени такої Групи є їхніми клієнтами.
На думку Нацбанку, ознаками Групи можуть бути:
- випадки надання однією особою до фінансової установи пакета документів на встановлення ділових відносин з юридичною особою та ФОПами, у т.ч. одночасно;
- спільна адреса місцезнаходження юрособи та ФОПа;
- спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайту);
- юрособа та/або ФОПи мають спільних власників, представників, бухгалтерів, довірених осіб тощо;
- у ФОПа зазвичай немає необхідних ресурсів для ведення діяльності, але підприємець виконує певні замовлення від юрособи.
Серед додаткових ознак належності клієнтів до Групи можуть бути:
- сплата юрособою послуг ФОПа, вартість яких складно оцінити (оренда, маркетингові, інформаційні послуги, реклама тощо);
- надання юрособою фінансової допомоги ФОПу;
- здійснення ФОПом фінансових операцій протягом короткого періоду часу (два-три місяці) на загальну суму, що сягає граничного обсягу доходу на рік відповідно до обраної групи платників податків;
- використання одного платіжного термінала фінансової установи кількома госпсуб’єктами.
Та виявити Групу, звісно, замало. Отже, банки, крім ризик-орієнтованого підходу, який має застосовуватися на постійній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків, мають також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління ризиками та їх мінімізації. Тобто виявити Групи, встановити методи боротьби з ними та запровадити ці методи на практиці.
«Дроблення» бізнесу під увагою ДПС та законотворців
Водночас, ситуація виявлення підозрілих операцій з ознаками «дроблення» бізнесу поступово проявляється у площині податкового законодавства.
Незважаючи на те, що у ПКУ немає окремої норми чи критеріїв визначення «дроблення» бізнесу, на практиці ця конструкція вже використовується ДПС для виявлення штучних схем (ланцюгів) мінімізації сплати податків крізь призму визначення (не)реальності госпоперацій.
Такі випадки ДПС прямо описувала у власних релізах.
Причому сам поділ бізнесу на окремі ланки (так зване «дроблення» бізнесу), коли одну реальну єдину діяльність (або окремий напрям) розкладають на багато ФОПів/компаній, не карається – караються наслідки (заниження бази оподаткування, визнання відсутності «ділової мети», фіктивності госпоперацій тощо).
Адже на рівні цієї концепції податкова спирається на ознаку «ділової мети» за пп. 14.1.231 ПКУ.
Що таке ділова мета згідно ПКУ?
Розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:
- головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
- у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.
Це визначення застосовується для цілей ст. 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ПКУ.
Хоча визначення «ділової мети» в ПКУ має застосовуватися лише для ЗЕД (контрольованих операцій платників податку на прибуток), податківці активно застосовують той самий термін під час перевірок діяльності платників податків на митній території України.
Чому це активно цікавить державу?
ДПС та Держфінмоніторинг публічно звітують, що схеми через масове оформлення працівників як ФОПів і «розподіл» бізнес-мереж на дрібні суб’єкти призводять до мільйонних втрат податку на прибуток, ПДВ та ПДФО.
Завдяки рекомендаціям НБУ (див. лист від 01.11.2024 №25-0005/82615 вище) на сьогодні контроль здійснюється фактично з двох сторін: ДПС під час перевірок і банківський фінмоніторинг.
Покажемо, як здійснюється такий контроль, на реальних прикладах:
1. Мережа магазинів → сотні «кас-ФОП»
Продажі «розкидані» на 50 – 500 ФОПів 2 – 3 груп, що торгують тим самим брендом у тих самих залах/складах, з єдиним центром закупівель і ціноутворення. Мета – уникати ПДВ/прибутку й ФОП-ставка 5%.
2. IT/послуги/логістика → «штат як ФОП»
Працівників масово переводять у ФОПів із фактичним графіком/керівництвом/інструментами роботодавця. Це перетинається з темою фіктивної самозайнятості, на яку контролери теж активно звертають увагу. Хоча для ІТ-сфери це цілком логічні дії. Втім, держава пропонує замінити це Дія-Сіті.
3. Поділ виручки, аби не «перевищити» пороги оподатковуваних операцій
Розподіл договорів/касових операцій між «пов’язаними» ФОПами, щоб не ставати платником ПДВ та залишатись на спрощеній системі оподаткування.
Які основні ознаки «дроблення» бізнесу?
Коли ризик мінімальний:
- різні юрособи/ФОПи мають різні функції (навіть якщо вони стосуються одного ланцюга від замовлення, логістики до отримання кінцевого результату), клієнтів, ринки;
- є договори на реальні послуги, які можна підтвердити результатами (акти, звіти, вплив на отримання доходу чи реального руху активів);
- ФОПи мають інші джерела доходів, власні активи, офіс, найманих працівників;
- відсутні «дзеркальні» потоки (на кшталт регулярної фіксованої виплати за місяць).
Коли ризик високий (на практиці такі ознаки мають розглядатись одночасно):
- ФОПи зареєстровані чи перебувають в одному офісі, працюють за графіком замовника, виконують вказівки менеджера;
- у них немає власних клієнтів та/або активів;
- вони отримують «зарплатоподібні» фіксовані виплати, які не залежать від результату;
- значна частка доходу – від єдиної юрособи-замовника;
- однакові умови для всіх ФОПів (типові умов договорів), що нагадує трудові відносини, причому аналогічні роботи/послуги виконуються в межах трудових відносин працівниками юрособи-замовника за посадовими інструкціями.
Як податкова й банки це виявляють?
1. Банки / фінмоніторинг за ознаками:
- спільні бенефіціари/управлінці, одна адреса/склади/IP-адреса;
- один бренд/сайт/маркетинг і централізовані закупівлі для «багатьох ФОПів»;
- «мозаїка» платежів, коли гроші зрештою стікаються до одного центру.
2. Податкові органи (під час документальних та фактичних перевірках) за ознаками:
- спільний персонал, обладнання, каси/РРО, склади;
- уніфіковані ціни, одна політика знижок, загальні постачальники;
- послідовне виписування рахунків різним ФОПам за одну поставку/партію;
- «дзеркальне» ведення обліку та первинки;
- відсутність ділової мети та використання спрощеної системи оподаткування.
Які податково-правові наслідки?
- Донарахування основних податків за результатами податкових перевірок (ПДВ, податок на прибуток/ПДФО, ЄСВ, ВЗ) + штрафи та пеня.
- Втрата права на застосування спрощеної системи оподаткування (анулювання реєстрації платника ЄП). (Але тепер це чутлива тема для податкових органів: Верховний Суд у 2025 р. фактично «заборонив» анулювати реєстрацію платників ЄП без повноцінної документальної перевірки (постанова ВС від 18.03.2025 у справі №160/21398/24). Ми про це писали тут).
- Банківські ризики: запити пояснень щодо госпоперацій (не порогових), посилений моніторинг, розірвання відносин з клієнтами, повідомлення Держфінмоніторингу.
- Кримінальні ризики для торговельних мереж – у складних кейсах (ухилення від сплати податків) матеріали передають до БЕБ. Ми про це писали тут.
Як визначити ризики у «звичайного» ТОВ?
Звісно, в межах описаних вище схем на найбільшу увагу заслуговують юрособи (зокрема, ТОВ), які часто використовують у своїй діяльності ФОПів та інших юросіб (також ТОВ) для вибудовування власної діяльності у сфері послуг, логістики, виконання робіт, постачання товару. Чи може виявлення схем за ознакою «дроблення» бізнесу зачепити і їх?
На нашу думку, у разі якщо ТОВ (платники ЄП чи загальносистемники) використовують у веденні власного бізнесу платників ЄП (ФОПів чи ЮО), то, спираючись лише на концепцію поділу бізнесу за окремими виробничими ланками за ознакою «ділової мети», недостатньо визнати таку співпрацю такою, що порушує вимоги податкового законодавства.
Адже:
- Ризик несплати або заниження суми податків навіть якщо й є, то він не автоматичний.
- Якщо ТОВ реально має змішану модель ведення бізнесу: частина робітників – на трудових договорах, а частина – ФОПів, і це обґрунтовано бізнесом (ФОПи-спеціалісти, які ведуть власну діяльність, мають ще клієнтів, несуть ризики, самі організовують роботу) → це не заборонено законом.
- Проблеми починаються тоді, коли ЮО чи ФОПи видають звичайних працівників за ФОПів для економії на ЄСВ, ВЗ і ПДФО. Або переоформлюють частину своїх власних господарських операцій на ФОПів з метою економії на податку на прибуток та ПДВ. Тоді будь-яка перевірка (ДПС чи Держпраці) може поставити запитання щодо законності такої «економії» з донарахуванням податків, зборів та зі штрафними санкціями (ПКУ, КЗпП).
Наведемо орієнтовну таблицю «ФОП ↔ працівник» з основними критеріями, на які звертають увагу ДПС під час перевірок (див. таблицю 1).
Таблиця 1. ФОП чи найманий працівник ТОВ?
| Критерій | ФОП (співпраця поза ризиком) |
ФОП-працівник (ризик перекваліфікації) |
| Організація роботи | Сам планує графік, місце та спосіб виконання | Працює за графіком, встановленим замовником |
| Інтеграція у бізнес | Має власне робоче місце/офіс, інші клієнти, може наймати персонал | Працює в офісі замовника, разом зі штатними працівниками |
| Використання ресурсів | Використовує свої інструменти, обладнання, софт | Користується ресурсами замовника, зокрема матеріалами, інструментами та технікою |
| Оплата | Оплата за результат/акт виконаних робіт може бути різною | Фіксована «щомісячна» сума, що нагадує оплату праці за фіксованим окладом |
| Ризик і витрати | Сам несе підприємницькі ризики, витрати, податки, сам дбає про рекламу та маркетинг | Ризиків не несе, усі витрати покриває компанія-замовник |
| Клієнтська база | Має кількох замовників, публічно пропонує послуги, рекламує себе або поєднує роботу ФОПа з іншої діяльністю | Єдиний замовник – ТОВ |
| Документація | Договори підряду/послуг, акти, звіти | Накази, посадові інструкції, табелі обліку часу |
| Підпорядкування | Виконує завдання на власний розсуд, результат важливіший за процес | Підпорядковується керуванню з ТОВ, діє за правилами внутрішнього трудового розпорядку |
| Вигода компанії | Залучення експертизи, гнучкість, проєктна робота | Постійна робоча сила для виконання господарських операцій |
Загальні висновки:
- «Дроблення» бізнесу наразі стосується як податків, так і запускає ланцюгову реакцію з приверненням уваги до схем ведення бізнесу та обміну інформацією за ланками «банки / ДПС / Держпраці / БЕБ».
- Кожна ланка має свій набір санкцій.
- Якщо бізнес має реальну ділову мету, логічно оформлені відносини з ФОПами та належно поділені обов’язки, ризики можна значно зменшити.
***
Для схематичного сприйняття критеріїв співпраці ТОВ → ФОП пропонуємо Схему «дроблення» бізнесу без ризику та Чекліст для бізнесу – як «захиститися», якщо ТОВ реально працює і з працівниками, і з ФОПами.
Схема «дроблення» бізнесу без ризику
Чекліст «Дроблення» бізнесу без ризику з ФОП: основні правила та умови
1. Договори та документи
- Укладайте договір підряду/послуг, а не «схожий на трудовий» (жодних «посадових обов’язків» чи «робочого часу»).
- Чітко фіксуйте предмет договору: конкретний результат/послуга, а не «виконання роботи на посаді».
- Оплата – за актами виконаних робіт/звітами, а не щомісячна «зарплата».
- В актах зазначайте результат: дизайн-проєкт, код, маркетингова кампанія, звіт, консультація тощо.
2. Організація роботи
- ФОП повинен мати право сам обирати час, місце та спосіб виконання.
- Не застосовуйте до ФОПа внутрішні правила трудового розпорядку (табелі, накази, інструкції).
- Не видавайте наказів на ім’я ФОПа – тільки технічні завдання/брифи у рамках договору.
3. Оплата і фінанси
- Уникайте однакових «фіксованих щомісячних» сум усім ФОПам.
- Обґрунтовуйте вартість робіт (наприклад, за проєкт, за години, за обсяг робіт).
- Додайте можливість авансу/поетапної оплати, щоб відрізнялося від зарплати.
4. Незалежність ФОПа
- Добре, якщо ФОП має інші джерела доходу, власний сайт, рекламує себе, має портфоліо.
- Якщо можливо – нехай ФОПи періодично працюють на інших клієнтів.
- Наявність власних інструментів/ресурсів (ноутбук, софт, підрядники) – плюс для доведення незалежності.
5. Взаємовідносини
- Формулюйте співпрацю як B2B-відносини: ви – замовник, ФОП – постачальник.
- Використовуйте ділову переписку, комерційні пропозиції, рахунки.
- Якщо ФОП працює під вашим брендом (наприклад, у сфері ритейлу) – врегулюйте це договором франшизи чи ліцензії, щоб це все не виглядало як «маска».
- Якщо ФОПи чи ФОП/ТОВ співпрацюють в одній сфері та з одними й тими самими контрагентами – укладати договори про спільну діяльність без створення юрособи.
6. Для внутрішнього аудиту
- Зробіть список: які завдання доручаєте ФОПам, які – штатним працівникам.
- Якщо функція ключова та постійна (бухгалтерія, адміністративний персонал) – краще мати працівника, а не ФОПа.
- Якщо функція проєктна, креативна, сезонна – логічно залучати ФОПів.
Читайте також:
- Дроблення бізнесу. Частина 1: що перевіряють банки і податкова?
- Дроблення бізнесу. Частина 2: як пройти перевірку банку
- «Командна робота» чи дроблення бізнесу: коли виникають наслідки?
- ДПС взялася за великі мережі, які через «дроблення бізнесу» ухиляються від сплати податків!
- Як торговельні мережі застосовують механізми «дроблення бізнесу» шляхом залучення ФОПів: подробиці від ДПС
- Держфінмоніторинг виявив масштабні схеми ухилення від податків через «дроблення бізнесу»
- Як НБУ бореться з «дробленням бізнесу» через ФОПів: деталі від заступника Голови НБУ
- Як планують боротися з масовим «дробленням» бізнесу у фудрітейлі: деталі від Гетманцева