Використання непідприємницького рахунку для розрахунків ФОПа: ризик є!

Коментар до Постанови від 12.02.2025 у справі №645/5124/23

Нагадаємо, що п. 10 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.07.2022 №162, встановлено, що фізособа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Відповідно до абз. 3 п. 24 розділу І Інструкції №162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізосіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Раніше була історія із забороною використовувати і підприємницькі рахунки для задоволення власних потреб фізособи: сплати комуналки, придбання товарів або послуг. Але згодом така вимога була НБУ скасована. І податківці погодилися: ФОП має право вільно користуватися коштами з підприємницького рахунку за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством. Тобто жодних податкових наслідків використання підприємницьких рахунків для власних потреб вже немає. Ми про це писали тут. 

Натомість використовувати поточні рахунки фізосіб, відкриті ними для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, ФОПи не можуть.

Все наведене вище добре відомо фізособам (ФОПам), проте всіх, звісно, цікавить, а які наслідки порушення встановлених вище правил? Ну, звісно, податкові наслідки є найбільш очевидними серед тих, які можуть спіткати ФОПів – і тут варіантів може бути багато, і залежать вони від результатів проведених перевірок податковими органами. 

Проте більш неочікуваними наслідками можуть бути дії банків, які відкривають рахунки для власних та підприємницьких потреб. Особливо якщо йдеться про кошти, які надходять від пов’язаних осіб або сплачуються пов’язаним особам. Адже тут вже починають працювати норми щодо дотримання вимог з фінмоніторингу. Покажемо це на прикладі коментованої справи. 

Зміст справи

Фізособа відкрила в одному Банку одночасно два рахунки – як фізична особа (для власних потреб) та як ФОП (для госпдіяльності).

У подальшому на рахунки ФОПа надійшли кошти від ПП «К» (керівник та засновник – чоловік цієї фізособи-підприємниці) у сумі 997 540 грн та від ПП «Н» (керівник та засновник – сама фізособа-підприємниця) у сумі 1 126 600 грн. Тобто маємо надходження коштів від пов’язаних осіб, ще і в сумі понад 400 000 грн (від якої починається фінмоніторинг). І Банк не міг не звернути увагу на ці операції.

Надалі зазначені кошти перераховувалися підприємницею з її підприємницького рахунку на свій же рахунок як фізособи у цьому банку та іншому. А ще – з непідприємницького рахунку ці кошти знімалися готівкою. Тут вже в Банку з’явилося ще більше підстав вважати, що відбуваються ризиковані операції.

Адже відповідно до ст. 20 Закону №361 фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень, за наявності однієї або більше чітко визначених ознак, серед яких названі фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

У цьому випадку Банком досліджувались операції з переказу коштів за схемою «ПП-ФОП-ФО» за період з 01 листопада 2022 року по 11 січня 2024 року.

Банком з метою перевірки було запитано підтвердні документи щодо вказаних переказів від цих ПП на рахунки ФОПа. Тобто Банк захотів дізнатися, за що саме були сплачені ФОПу ці кошти. На запит Банку підприємниця відповіла, що це була операція з продажу обладнання. Однак жодних документальних підтверджень щодо наявності вказаного обладнання у ФОПа надано не було.

Також Банком було запитано цільове призначення щодо перерахунку коштів з рахунку ФОПа на рахунки фізособи (на власні рахунки).

Від редакції: тут нам не зовсім зрозумілі дії Банку, адже ФОП має право використовувати кошти з підприємницького рахунку після сплати всіх податків для власних потреб, зокрема і шляхом перерахунку власних коштів ФОПа на рахунок фізособи.

Втім, на нашу думку, сумніви виникли саме тому, що за наявності непідприємницького рахунку у цьому ж Банку кошти перераховувались і на непідприємницькі рахунки в іншому банку. Окрім цього, Банк зацікавило те, що з рахунка ФОПа на рахунок фізособи перераховувались точно ті самі суми коштів, які були отримані від ПП і які потім були зняті готівкою. Тобто Банк вирішив, що йдеться про виведення коштів з ПП і переведення їх у готівку, що може використовуватися в «сірих» схемах.

Водночас червоним маркером для Банку стала відповідь, отримана від клієнтки щодо мети зняття готівки. Нею була надана інформація про закупівлю турнікетів та виплату заробітної плати співробітникам за рахунок цих коштів!

Реакція Банку щодо використання власного рахунку фізособи в цій ситуації була цілком зрозумілою:

1. виплата заробітної плати співробітникам, як і закупівля турнікетів, не має проходити через рахунки фізособи та переведення коштів у готівку. Такими діями фізособа порушила вимоги господарського, цивільного та податкового законодавства, за що передбачено відповідальність;
2. на підставі зазначеного Банком фізособі було встановлено статус неприйнятно високого ризику та прийнято рішення про розірвання відносин (щодо власних рахунків), про що їй було повідомлено письмово.

Далі ця історія мала продовження – 

• Банк заблокував банківські операції за непідприємницьким рахунком фізособи у цьому банку, 
• хоча фізособа потім надіслала на адресу банку пояснення та документи. Зокрема, відомості про вантаж, ТТН, акти здачі-приймання робіт, рахунки-фактури, видаткові накладні, сертифікати, акт та договір про виконання інвестиційного проєкту, звіти тощо.

У січні 2024 року представник фізособи звертався з адвокатським запитом до НБУ щодо обставин блокування карткових рахунків, який у відповіді наголосив, що: 

1. законом не передбачено розкриття банком банківської таємниці на адвокатські запити; 
2. нормативно-правові акти, які б запроваджували у банківській системі існування «чорних списків», НБУ не приймалися.

Тобто як блокування (припинення операцій), так і закриття (розривання договорів) за сумнівними рахунками були і будуть надалі. А якщо банку стане відомо (зокрема, з пояснень клієнтів) про порушення ними законодавства, то про це дізнаються і НБУ, і контролери. Незадоволені клієнти можуть звертатися до суду.

Порядок блокування рахунків

ВС звернув увагу на окремі приписи Закону №361. Зокрема, згідно з ч. 6 ст. 7 суб’єкт первинного фінмоніторингу (далі – СПФМ) зобов’язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фіноперації без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:

• неможливості виконувати визначені цим Законом обов’язки або мінімізувати виявлені ризики, пов’язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;
• наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону №361 СПФМ зобов’язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки. Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається СПФМ з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин. Підстави здійснення належної перевірки визначені у ч. 3 ст. 11 Закону №361.

Згідно зі ст. 23 Закону №361 СПФМ має право зупинити здійснення фіноперацій, якщо вони є підозрілими, та зобов’язаний зупинити їх у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення. У такому разі має виконуватись порядок дій, про який ми коротко нагадаємо:

1. У день зупинення СПФМ повідомляє Держфінмоніторинг про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта. Таке зупинення здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.
2. Держфінмоніторинг може прийняти рішення про подальше зупинення фіноперацій на строк до семи робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити СПФМ та правоохоронні органи.
3. У разі прийняття рішення щодо зупинення фіноперацій або зупинення видаткових фіноперацій проводиться аналітична робота, збирається додаткова інформація тощо, що може мати наслідком подальшого зупинення фіноперацій, але на строк, що не перевищуватиме 30 робочих днів. 
4. За результатами проведення досудового розслідування правоохоронні органи або встановлюють обґрунтовані підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та накладають арешт на відповідні рахунки, або рахунки розблоковують.
5. СПФМ на письмовий запит клієнта повідомляє йому у письмовій формі номер та дату рішення Держфінмоніторингу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій).
6. Строки зупинення фінансових операцій СПФМ та Держфінмоніторингу є остаточними та продовженню не підлягають (зокрема, йдеться про загальний строк зупинення фіноперацій чи видаткових операцій у 30 роб. днів).

Дії Банку та сумніви щодо фіноперацій

Суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що Банк належним чином не обґрунтував правомірність блокування (обмеження використання) власного карткового рахунку, відкритого на ім’я фізособи, не надав доказів звернення із заявою до правоохоронних органів про незаконні, на думку Банку, дії клієнта, не довів порушення нею вимог законодавства, зокрема Закону №361, за наслідками порушення яких було заблоковано карткові рахунки, порушив строки зупинення фіноперацій без належного обґрунтування.

Банк надіслав лист-повідомлення на електронну адресу фізособи, як власнику ПП «Н», та наголошував, що саме в діях ПП «Н» убачається порушення правил встановлених банком. Тоді як будь-яких листів на адресу самої фізособи щодо причин та підстав блокування її рахунків та запиту на отримання від неї відповідної інформації Банком не надсилалося.

Втім, Банк наполягав на тому, що фізособою було допущено порушення банківського законодавства, а саме: режиму використання рахунків фізособи для ведення підприємницької діяльності. Саме це стало підставою для встановлення їй як клієнту неприйнятного високого ризику й, відповідно, відмови від підтримання ділових відносин. 

Водночас відмова від підтримання ділових відносин є підставою для обмеження фізособою у користуванні її рахунками, що спонукало Банк до надсилання їй листа з повідомленням про розірвання відносин. 

При цьому судами було встановлено факт використання фізособою непідприємницького рахунку для ведення підприємницької діяльності. Цей факт не заперечувала і сама фізособа-підприємець.  

ВС: Банк правомірно розірвав договір з фізособою-підприємцем

Доводячи правомірність своїх дій, Банк надав суду: 

• як запити на отримання інформації, так і її відповіді (про які ми вказали на початку); 
• висновки відповідної служби банку про виявлення вказаних порушень та відповідні внутрішні документи Банку, на підставі яких було проведено зазначену перевірку.

З огляду на наведене ВС погодився із доводами Банку, зазначаючи, що Банком не було надано доказів звернення до правоохоронних органів, оскільки Банк не застосовував положення ст. 23 Закону №361 і не посилався на вказану статтю у процесі доказування.

Таким чином, ВС вважає, що фізособа не довела порушення її прав та інтересів з боку Банку, як і неправомірність його дій.