Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Закон України від 28.12.2014 №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) змінив порядок оподаткування земельних ділянок. Плата за землю із переліку загальнодержавних податків виключена і, як складова податку на нерухоме майно, переведена до переліку місцевих податків. При цьому скасовано ряд спеціальних ставок земельного податку, які були встановлені для окремих категорій земель та платників податків, та залишено лише чотири граничні розміри ставок податку.
Це дало можливість розширити повноваження сільських, селищних, міських рад як щодо встановлення ставок податку, так і щодо надання пільг із земельного податку: місцевим радам надано право встановлювати ставки земельного податку в межах граничних розмірів, встановлених Податковим кодексом України.
Питання встановлення та застосування ставок земельного податку викликало неабиякий резонанс не лише серед платників податків та громадськості, а й у органів місцевого самоврядування, адже в новій редакції Податкового кодексу України статті, які визначали окремі ставки податку, виключені, а відповідні рішення місцевими радами не приймались.
Найперше хотілось би наголосити на тому, що система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регулюються Законом України від 21.05.1997 №280 «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон №280).
Згідно із Законом №280 сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
До виключної компетенції сільських, селищних та міських рад належить, зокрема (але не виключно), встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Тобто, до виключних повноважень сільських, селищних та міських рад відноситься право затвердження ставок земельного податку, але лише у відповідності до положень Податкового кодексу України.
Проаналізуємо загальні норми Податкового кодексу України щодо встановлення місцевих податків і зборів та його спеціальні норми, які стосуються саме порядку справляння плати за землю.
Основні засади податкового законодавства, зокрема, загальні засади встановлення податків і зборів, їх види та повноваження місцевих рад щодо місцевих податків та зборів регламентує розділ І «Загальні положення» Податкового кодексу України.
Так, особливістю місцевих податків є те, що вони встановлюються рішеннями сільських, селищних та міських рад. При цьому податок на майно в частині плати за землю (далі – плата за землю) на відміну від податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є обов’язковим для встановлення місцевими радами.
У рішеннях про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначається об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначені статтею 7 Податкового кодексу, з дотриманням встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору критеріїв.
Копія рішення про встановлення місцевих податків та зборів в десятиденний строк з дня його оприлюднення надсилається до відповідного контролюючого органу.
Водночас відповідний орган місцевого самоврядування в обов’язковому порядку має офіційно оприлюднити таке рішення до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування відповідних місцевих податків та зборів або змін. В іншому разі норми таких рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
На випадок, якщо місцеві ради не приймають рішення про встановлення обов’язкових місцевих податків, Законом №71 передбачена окрема норма, яка визначає, що до прийняття рішення органу місцевого самоврядування такі податки повинні справлятись відповідно до норм Податкового кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю – за ставками, що діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується її застосування.
Важливо зазначити, що до переліку місцевих податків, рекомендованих до встановлення радами на 2015 рік, плата за землю не включена, що визначається пунктом 4 Прикінцевих положень Закону №71, згідно з яким рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону (опублікований у газеті «Голос України» №254 (6004) 31 грудня 2014 року) прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році: податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів нежитлової нерухомості; податку на майно в частині транспортного податку; акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Разом з тим, спеціальними нормами Податкового кодексу України, зокрема, згідно зі статтею 284, яка визначає особливості оподаткування платою за землю, встановлено, що органи місцевого самоврядування мають надати рішення щодо ставок земельного податку відповідному контролюючому органу до 25 грудня року, що передує звітному.
Враховуючи, що норми Закону №71 набрали чинності з 1 січня 2015 року і до цієї дати (оскільки плата за землю не належала до переліку місцевих податків) місцеві ради не мали повноважень приймати рішення про запровадження плати за землю, а отже і щодо ставок земельного податку (крім випадків диференціації та затвердження ставок податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено), то при розрахунку суми земельного податку на 2015 рік застосовуються ставки, які діяли у 2014 році.
Отже незважаючи на те, що з 1 січня 2015 року Законом №71 змінено порядок адміністрування плати за землю, однак це не вплинуло на застосування ставок земельного податку при визначенні суми податку на 2015 рік.
Позиція Державної фіскальної служби України з питання застосування ставок земельного податку у 2015 році висловлена в інформаційному листі від 16.01.2015 №722/5/99-99-01-19-01-01-16, надісланого Головам обласних рад, Київської міської ради та Головам обласних державних адміністрацій, Київської міської державної адміністрації.
Враховуючи що будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України, а встановлення місцевих податків здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом, то у випадках, якщо місцеві ради до набрання чинності Законом №71 прийняли рішення про встановлення плати за землю та затвердили ставки земельного податку інші, ніж діяли до 31 грудня 2014 року, то у будь-якому разі при обчисленні суми податкового зобов’язання із земельного податку на 2015 рік мають застосовуватись ставки податку попереднього, 2014 року.
