Екологічний податок
Зверніть увагу! Реформою податкового законодавства змінено ставки екологічного податку. Переглянути їх можна у довіднику:
- Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення>>>
- Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти>>>
- Ставки податку за розміщення відходів>>>
- Ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)>>>
- Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк>>>
Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом
Оновленим п. 254.4 ПКУ встановлено не тільки ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, а й понижувальні/підвищувальні коефіцієнти до таких ставок.
Щодо підвищувальних та понижувальних коефіцієнів, то вони застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт
Крім того, уточнено пп. 254.5.3 ПКУ. Згідно з ним, інші платники рентної плати (які для користування радіочастотним ресурсом отримують не ліцензію, а дозвіл) сплачують рентну плату, як і раніше, починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. І у звичайному випадку сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні, незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні.
Рентна плата за користування надрами
За новим п. 252.1.6 ПКУ платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження Державною службою геології та надр України.
Для такої категорії платників встановлено визначення обсягу товарної продукції. Його затверджено новим п. 252.3.3 ПКУ – це обсяг видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів
Як і раніше, базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).
Вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:
- за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
- за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.
Але з п. 252.8 ПКУ виключено порядок встановлення фактичної ціни для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд. Отже, такі платники рентної плати повинні будуть користуватися тільки загальними нормами абзацу першого п. 252.8 ПКУ: у разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) має встановлюватися за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). При цьому сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини буде зменшувалися й на витрати, понесеними у разі перепродажної підготовки, у т.ч. з пакуванням та фасуванням.
Також для таких платників рентної плати виключено порядок визначення величини коригуючого коефіцієнта для ставок рентної плати.
Нові ставки рентної плати за користування надрами можна переглянути у довідниках:
- за користування надрами для видобування корисних копалин >>>
- за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин>>>
Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів
Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, чинні з 01.01.2017 р., дивіться у довіднику>>
У 2017 році цей вид рентної плати сплачується фізособами - лісокористувачами за уточненим порядком.
У 2016 році, згідно загальних правил, рентна плата за лісокористування сплачувалася, відповідно до п. 257.5 ПКУ, протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання відповідної податкової декларації, в сумі, визначеній в такій декларації. При цьому базовим звітним періодом для подання декларації за цим видом ренти був і є календарний квартал. А як же бути із тими платниками, яким розмір рентної плати зазначається у спецдозволі?
У 2017 році цю прогалину в законодавстві було усунено - до п. 257.5 ПКУ додано новий абзац, за яким особи, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спецдозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) мають сплачувати її щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році (крім сум рентної плати, сплачених відповідно до пп. "а" і "б" пп. 256.11.6 ПКУ). Тобто, такий виняток надається фізособам, які:
- до отримання лісорубних та лісових квитків рентну плату вже внесли в каси суб’єктів лісових відносин, які ці дозволи видають;
- сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Рентна плата за спецвикористання води
З 01.01.2018 р. змінено коло платників цієї рентної плати. Ними будуть (за оновленою редакцією п. 255.1 ПКУ):
- первинні водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності:
- юридичні особи, їх філії, відділення, представництва,
- інші відокремлені підрозділи без утворення юрособи,
- постійні представництва нерезидентів,
- фізособи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів;
- суб'єкти господарювання незалежно від форми власності:
- юридичні особи, їх філії, відділення, представництва,
- інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи,
- постійні представництва нерезидентів,
- фізособи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
У 2017 році коло платників не залишається незмінним. Нагадаємо, що наразі до кола платників рентної плати за спецводокористування потрапляли і вторинні водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують воду, отриману від первинних або інших водокористувачів. При цьому ПКУ встановлював виключення, при яких вторинні водокористувачі не сплачували зазначену рентну плату.
Зокрема, за п. 255.2 ПКУ, не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку. Ця норма залишилася, але користуватися нею будуть тепер тільки зазначені вище госпсуб’єкти.
Цікаво, що з кола платників з 2018 року зникнуть суб’єкти господарювання – вторинні водокористувачі, які використовують воду в процесі виробництва товарної продукції або при наданні послуг (виконанні робіт), крім сфери гідроенергетики.
Ставки рентної плати, встановлені на воду, що входить виключно до складу напоїв, пп. 255.5.6 ПКУ, звісно, збільшили.
Переглянути усі нові ставки рентної плати за спеціальне використання води можна тут>>
Також з 2018 року буде змінено об’єкт оподаткування. З його визначення буде виключено уточнення «з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання». Але, з переліку видів використання води, за яке не справляється рентна плата виключено воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах.
Звітність з рентної плати
Нагадуємо, що Міністерство фінансів наказом від 07.11.2016 р. №927 виклав у новій редакції декларацію з рентної плати. Публікація цього наказу і набрання ним чинності відбулися 30.12.2016 р. Про це ми повідомляли тут.
Отже, якщо йти за нормами п. 46.6 ПКУ, звітувати за новою формою декларації з рентної плати потрібно буде:
- тим, для кого встановлено місячний базовий податковий період - в лютому за січень 2016 року;
- тим, для кого встановлено квартальний базовий податковий період - в другому кварталі за I квартал 2017 року.
Проте поки що офіційних роз'яснень ДФСУ з цього приводу немає. Про їх появу повідомимо вас додатково!
