Коментар до листа ДФСУ від 19.10.2017 р. №2303/6/99-99-12-02-03-15/ІПК
На кого поширюється пільга
Згідно з пп. 38.1 підр. 10 розділу XX ПКУ тимчасово окупована територія - це територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови ВРУ "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначає Кабмін. Наразі це Перелік № 1085-р>>
Населені пункти на лінії зіткнення - це населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.
Зміст пільги
Відповідно до пп. 38.7 підр. 10 розділу XX ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено АТО, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Зверніть увагу на те, що пільга поширюється на період з 14.04.2014 р. А з’явилася вона в ПКУ завдяки Закону №1797 і набрала чинності з 01.01.2017 р. Отже, у 2014-2016 рр. за такою платою мала подаватися декларація і таку плату треба було платити. То який же ж статус матимуть визнані або навіть і сплачені земельний податок та орендна плата?
Доля переплати за землю
Це було вирішено додатковим абзацом другим пп. 38.7. Ми про це писали тут. А ДФСУ розповідає про це у коментованому листі ДФСУ.
Нараховані та сплачені за період проведення АТО суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 ПКУ за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО:
- не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку,
- не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів,
- не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка у банку.
Тобто такі суми зависають на інтегрованій картці платника податків як переплата саме по платі за землю. І скористатися ними можна буде лише для погашення грошового зобов’язання майбутніх періодів і лише з плати за землю!
Скільки ж обліковуватиметься така переплата у податківців і в самого платника податків?
До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст. 102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність (частина друга пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Подання уточнюючого розрахунку з плати за землю
Але це ще не все. Одним з найбільш цікавих запитань на початку 2017 року було, як таку переплату визначити. Чи виникає вона в обліку у податківців і платників податків автоматично, у зв’язку із появою пільги?
З коментованого листа ДФСУ виходить, що ні. Податківці наполягають: керуючись п. 50.1 ПКУ, платник має подати уточнюючий розрахунок по податкових декларацій, що містить розрахунки зобов’язань з плати за землю за земельні ділянки, на які поширюється дія пп. 38.7 п. 38 підр. 10 розд. XX ПКУ.
Тобто, якщо платник у 2014-2016 рр. подавав декларації з плату за землю і визначав грошове зобов’язання за земельними ділянками, на які «заднім числом» було затверджено пільгу, для того, щоб в обліку і у податківців, у нього самого виникла переплата, він має подати уточнюючі розрахунки до таких декларацій зі зменшенням податкового зобов’язання. Лише в тому періоді, в якому така декларація буде подана, він зможе зробити проведення: Дт 641/Плата за землю Кт 719.
Додатково податківці роз’яснюють, що на теперішній час питання надання уточнюючих декларацій з плати за землю за земельні ділянки, на які поширюється дія пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, за періоди, щодо яких минув термін давності, не врегульовано. Про вирішення зазначеного питання буде повідомлено на офіційному порталі ДФС.
Йдеться про строк, протягом якого платник податків може зменшити раніше визнане ним у податковій декларації грошове зобов’язання. На сьогодні це строк, встановлений ст. 102 ПКУ - не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Враховуючи те, що річна декларація за 2014 рік мала подаватися платниками плати за землю не пізніше 20.02.2014 р., то строк давності щодо такої декларації вже минув[1].
Як бачимо, податківці не заперечують права платників зменшити раніше визначені грошові зобов’язання за 2014 рік (оскільки зміни було внесено «заднім числом»), але і не поспішають цю проблему вирішувати.
Додатково радимо прочитати про долю переплати з податку на нерухомість за майно, розташоване на зазначених територіях тут>>
[1] При цьому за платником плати за землю і надалі зберігається право подавати звітну податкову декларацію щомісяця, що звільняє від обов’язку подання річної декларації. Але, як і раніше, базовим податковим періодом лишається рік. Тому більшість платників подавала у 2014 році саме річну декларацію з плати за землю.