Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
«Вісник. Офіційно про податки»
Наказом від 27.03.2018 р. №162 внесено зміни до примітки до додатка 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів щодо величин коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельних ділянок у випадках, коли інформацію про вид цільового призначення ділянки не внесено до відомостей Державного земельного кадастру (далі — Кадастр) або інформація про таку ділянку відсутня у його відомостях.
Відомості про цільове призначення земельної ділянки — використання земельної ділянки за призначенням, що вносяться до Кадастру на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (ст. 1 Закону про землеустрій), використовуються для визначення коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки — множника при обчисленні розміру нормативної грошової оцінки (далі — НГО) земельної ділянки (далі — оцінка) під час виконання робіт з такої оцінки.
Порядок обчислення плати за землю передбачає, що для визначення бази оподаткування платник при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подає довідку (витяг) про розмір оцінки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової оцінки (п. 286.2 ПКУ).
Підстави та порядок виконання оцінки, а також набрання чинності її результатів після затвердження рішенням органів місцевого самоврядування технічної документації з оцінки (далі — документація) визначено статтями 15, 18, 23 Закону про оцінку земель.
Періодичність виконання оцінки, визначена ст. 18 цього Закону, регламентує також строк дії документації (п. 24 Порядку №105), який, зокрема, для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, становить п’ять — сім років.
Таким чином, податкові зобов’язання з плати за землю обчислюються відповідно до витягу про оцінку, що виконана та затверджена у порядку, визначеному Законом про оцінку земель, із застосуванням до неї кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої залежно від дати затвердження такої оцінки.
Водночас у разі наявності у відомостях Кадастру ознак, зазначених у Порядку №489, платнику плати за землю доцільно, керуючись ст. 15 Закону про оцінку земель, звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням такої ділянки щодо виконання робіт із землеустрою та оцінки з метою внесення відповідних відомостей до Кадастру.
Тетяна Соловей,
головний державний ревізор-інспектор методологічного супроводження адміністрування ресурсних,
рентних платежів та місцевих податків
***
Від редакції: Оскільки ДФС знову прямо не вказала на необхідності оновити витяг, наводимо свою позицію.
Бігти та брати витяг з Державного земельного кадастру про новий змінений розмір нормативної грошової оцінки землі, на нашу думку, не потрібно. Абзац другий п. 286.4 ПКУ такої вимоги не містить.
Про це та нашу думку щодо коригування декларації з плати за землю за таких обставин ми писали у своїй аналітиці (посилання на неї нижче).
Читайте також:
