З 01.07.2019 р. наберуть чинності масштабні зміни у справлянні акцизного податку, про які ми вже розповідали у цій аналітиці.
Зокрема, буде викладено у новій редакції пп. 14.1.6 ПКУ. За ним акцизним складом вважатимуться, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Водночас не вважатиметься акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 куб. м, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку IV групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 куб.м (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Для платників єдиного податку IV групи обмеження місткості ємностей не встановлюється, а річний обсяг отримання пального збільшено до 10000 куб. м.
ДФСУ у своїй ІПК від 27.02.2019 р. №785/6/99-99-12-01-02-15/ІПК зауважує, що у новій редакції ПКУ, що буде діяти з 1 липня 2019 р., немає прямої заборони щодо передачі в оренду відокремлених та ізольованих приміщень або територій для зберігання пального за вищеописаних умов, а обсяги пального, які відокремлено надходитимуть до них орендарю та належатимуть останньому, в цілях визначення кількісного критерію (1000 кубічних метрів) протягом року, враховуватимуться до обсягів пального орендаря.
Отже, у разі передання частини приміщення для зберігання пального в оренду іншій особі і при цьому таке приміщення перебуватиме у спільному користуванні орендодавця та орендаря, а приймання, зберігання, облік та відпуск пального для власного споживання будуть здійснюватися орендодавцем та орендарем відокремлено та ізольовано один від одного, обсяги пального, які надходитимуть до орендаря та належатимуть останньому, в цілях визначення кількісного критерію (1000 куб. м або 10000 куб.м для платників ЄП IV групи), враховуватимуться до складу обсягів пального орендаря. Іншими словами, обидві частини приміщення, одну з яких надано в оренду, розглядаються як окремі приміщення з метою застосування до них визначення акцизного складу згідно з пп. 14.1.6 ПКУ.
Також нагадаємо, що відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX ПКУ платники акцизного податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Крім цього, суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками цього податку та зареєструвати в СЕА РП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року. Ми про це пишемо у цій новині.
Хто такий розпорядник акцизного складу, визначено у пп. 14.1.224 ПКУ. Це суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу. Таким чином, орендар приміщення теж може бути розпорядником акцизного складу, якщо він відповідає умовам пп. 14.1.224 ПКУ.