Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У листі від 28.09.2017 р. №2063/6/99-99-13-02-03-15/ІПК податківці зазначили, що сума коштів, яка нараховується (виплачується) фізичній особі на підставі рішення суду, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи як інші доходи та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах (тобто 18% та 1,5% відповідно).
Щодо ЄСВ, то згідно з абзацом сьомим п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення.
Базою нарахування ЄСВ для цієї категорії платників є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи.
Статтею 1 постанови КМУ від 07.11.2007 р. №1294 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Оскільки дохід у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця не входить до складу грошового забезпечення, отже не є базою нарахування єдиного внеску.
Отже, як випливає з роз'яснення ДФСУ, сума середньої зарплати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця, оподатковується ПДФО та військовим збором за ставками 18% та 1,5% , але не є базою нарахування ЄСВ.
Аналогічне роз'яснення на цю тему, яке стосується не лише військовослужбовців, а й усіх працівників було надане раніше листом ДФСУ від 09.06.2016 р. №12817/6/99-99-13-02-03-15.
