Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці, ігноруючи судові рішення (про яке ми писали тут), продовжують видавати ІПК, що суперечать нормам ПКУ та є необґрунтованими. Так, наприклад, як ми писали раніше, ДФС у ІПК зазначили: «оскільки фізичною особою (працівником) придбання товарів для потреб юридичної особи здійснено за рахунок власних коштів, тобто юридичною особою (працедавцем) попередньо не видавалися кошти під звіт, то сума коштів, виплачених такій фізичній особі за реалізовані (продані) товари, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується на загальних підставах».
Наразі ДФС пішла ще далі і виклала аналогічне роз’яснення в інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 103.04). Згідно з роз’ясненням до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку від роботодавця на відрядження або під звіт за умови дотримання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ПКУ.
Разом з тим, якщо підзвітною особою (працівником) придбання товарів (робіт, послуг) здійснено не за рахунок попередньо виданих юридичною особою (роботодавцем) коштів під звіт, то дохід, виплачений такій підзвітній особі за реалізовані (продані) товари (роботи, послуги), включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується ПДФО на загальних підставах.
Від редакції
Варто зазначити, що індивідуальні податкові консультації мають обов’язок для виконання лише тими суб’єктами господарювання, які їх безпосередньо отримали. Окрім цього, роз’яснення в «ЗІР» мають лише інформаційний характер. Однак все ж таки такі роз’яснення податківців свідчать про те, який підхід вони будуть застосовувати при перевірках. А суб’єктам господарювання вже доведеться оспорювати таке їхнє рішення в судовому порядку (хоча як показує практика, суд в даному випадку знаходиться на стороні платника податку).
Редакція з такими роз’ясненнями податківців не погоджується, адже у випадку, коли працівник оплачує товари, роботи чи послуги, які справді отримує роботодавець, та подає звіт про понесені витрати і підтверджує їх документально, незрозуміло, про який дохід в такому випадку взагалі йдеться (детальніше тут).
Та все ж таки право вибору залишається за суб’єктом господарювання: або дотримуватись роз’яснення фіскального органу та завжди видавати працівникам аванс на придбання необхідних товарів (а у випадку, якщо це не було зроблено, оподатковувати компенсовані витрати), або йти за нормами ПКУ і у випадку штрафних санкцій та донарахувань податку від податківців оспорювати їх рішення в судовому порядку.
