Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Раніше податківці наполягали на тому, що вартість перевезення працівників до роботи і назад є їхнім додатковим благом. Докладніше про це читайте тут.
Не всі роботодавці із цим погоджуються, а деякі навіть оскаржують роз’яснення ДФС в суді. І є судові рішення на користь роботодавців, які згідно з п. 53.2 ПКУ податківці повинні врахувати і видати нові роз’яснення. Що і було зроблено.
ДФСУ на підставі висновку Закарпатського окружного адміністративного суду видало нову ІПК від 18.09.2018 р. №4081/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, у якій розглянуло порядок оподаткування ПДФО вартості послуг з перевезення працівників з місця збору до роботи та назад.
Тепер податківці зазначають, що такий дохід не є додатковим благом працівників. Водночас податківці не готові до визнання цього доходу неоподаткованим.
В цій ІПК ДФСУ заявляє, що відсутність зазначеного доходу у пп. 164.2.17 ПКУ може свідчити лише про те, що такі доходи не є додатковим благом працівника, а не про те, що такі доходи не включаються до загального доходу платника податків.
Іншими словами, позиція ДФСУ така: оскільки немає в ПКУ норми, яка б напряму звільняла вартість такого перевезення працівників від оподаткування ПДФО (та ВЗ), її треба оподатковувати.
То який же це дохід, якщо він оподаткований?
У коментованій консультації податківці зазначили, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ). При цьому остаточного переліку «інших доходів» в ПКУ не наведено.
На підставі цього податківці вважають, що вартість такого проїзду для працівників якраз і підпадає під такі інші доходи. Відповідно така сума включається до оподатковуваного доходу платника податків.
Отже, вартість послуг з перевезення працівників до місця роботи та назад, яке організовуються юридичною особою (роботодавцем), не є додатковим благом, але включається до загального місячного (річного) доходу як інший дохід і оподатковується 18% ПДФО та 1,5% ВЗ. При цьому, оскільки дохід надається працівникам у негрошовій формі (вони його отримують вже у вигляді послуги з перевезення), з метою визначення бази для оподаткування ПДФО, до суми такого доходу слід застосовувати коефіцієнт за п. 164.5 ПКУ.
З яким кодом відображати такий дохід в формі №1ДФ?
Податківцями це питання розглянуто не було.
Проте від себе зазначимо, що згідно з Довідником ознак доходів для відображення суми інших доходів передбачено ознаку доходу із кодом 127 «Іншi доходи».
***
Читайте також: Витрати на проїзд працівників – додаткове благо!
