Перш ніж говорити про перерахунок ПДФО, ВЗ та ЄСВ у зв’язку з нарахуванням та виплатою фізособам допомоги по частковому безробіттю, з’ясуємо правила оподаткування цієї допомоги.
Якщо йдеться про допомогу по частковому безробіттю для працівників, то така допомога не оподатковується ні ПДФО, ні ВЗ, ні ЄСВ.
З 29 травня 2020 року набрав чинності Закон №591-ІХ, яким внесено зміни до ПКУ в частині звільнення від оподаткування ПДФО та військовим збором доходу платника податку у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Так, у розд. ХХ ПКУ підрозділ 1 доповнено, зокрема, п. 13, відповідно до якого на період з 2 квітня 2020 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до ст. 47-1 Закону №5067.
Крім того, у підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ п. 16-1 доповнено пп. 1.10, згідно з яким звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в п. 13 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ.
Враховуючи зазначене, дохід працівника у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню COVID-19, який виплачується (надається) роботодавцем такому платнику відповідно до ст. 47-1 Закону №5067, з 2 квітня 2020 року звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. Про це ми писали тут.
Водночас сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення зазначених заходів, нарахована до 2 квітня 2020 року, оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах. Про це податківці зазначали тут.
І не слід забувати про те, що роботодавці, які виплачують цю допомогу за рахунок коштів Фонду безробіття, є податковими агентами щодо ПДФО та ВЗ. А це означає, що навіть якщо нараховується і виплачується неоподаткована сума допомоги по частковому безробіттю, її треба відобразити у формі №1ДФ. Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку №4, така допомога відображається у ф. №1ДФ під ознакою доходу «128».
При цьому виникає запитання, коли саме таку допомогу відображати в цьому звіті? Згідно з Порядком №4 спеціальні правила відображення в формі №1ДФ передбачені лише для доходу у вигляді зарплати. Лише її і тільки у разі своєчасної виплати можна відображати у цьому звіті в тому кварталі, у якому така зарплата була нарахована. Для решти видів доходів винятків не встановлено. Тобто, якщо допомогу нараховано в одному кварталі, а виплачено в іншому, її доведеться відобразити в формі №1ДФ двічі – в одному кварталі як нараховану, але не виплачену, в іншому – як виплачену. Аналогічно відображатимуться і суми ПДФО та ВЗ – за фактом нарахування та виплати.
А коли саме треба нараховувати (відображати в бухгалтерському обліку) таку допомогу? На жаль, чітких рекомендацій щодо цього Мінфін досі не надав.
Проте ми знаємо, що допомога по частковому безробіттю надається за кожний місяць окремо, на підставі відомостей, поданих роботодавцем. Зараз такі відомості подаються за формою додатку 4 до Порядку №306. При цьому в самому Порядку №306 не говориться, коли такі відомості слід подавати центру зайнятості. Але в примірному договорі, який наведено в додатку 3 до цього Порядку, зазначено, що роботодавець має подавати щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про осіб, яким буде виплачуватися допомога по частковому безробіттю. Відомості подаються за певний місяць, вони містять, зокрема, інформацію про фактичну зайнятість таких працівників протягом цього місяця, отже, наперед їх подавати не можна і йдеться про 10 число місяця, наступного за місяцем, за який виплачуватиметься допомога. Крім цього, у роботодавця є обов’язок повідомляти про зміну зазначених відомостей протягом п’яти календарних днів.
Здавалося б, оскільки отримати цю допомогу можуть лише працівники, яких роботодавець вказав у поданих відомостях, то і нарахування такої допомоги у бухобліку має здійснюватись за фактом подання цих відомостей. Проте наскільки це правильно? Чи не правильніше було б нарахувати цю допомогу наприкінці місяця, за який вона буде виплачуватися? Крім цього, деякі роботодавці відображають нараховану допомогу в обліку лише тоді, коли отримують кошти від Фонду безробіття на свій рахунок. Адже, на їхню думку, говорити про те, що в них з’явився обов’язок виплатити допомогу можна лише тоді, коли держава надала кошти на виплату. То який спосіб правильний? На жаль, чіткої відповіді немає. Тож, поки що роботодавець може вирішити його самостійно. Якщо пізніше з’являться відповідні роз’яснення – тоді можна буде внести зміни до бухобліку і до форми №1ДФ.
Щодо ЄСВ, то в Законі №2464 такий вид доходу не зазначено окремо як базу нарахування єдиного внеску. Не є такий дохід й різновидом заробітної плати.
Розмежування видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ здійснюється згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.
Відповідно до п. 3.2 розд. ІІІ Інструкції №5 допомога по частковому безробіттю належить до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. Враховуючи зазначене, сума допомоги по частковому безробіттю, яка перераховується роботодавцям Фондом безробіття для виплати застрахованим особам, не включається до бази нарахування ЄСВ. Про це ми писали тут.
Якщо йдеться про допомогу по частковому безробіттю для ФОП, то така допомога теж не оподатковується ні ПДФО, ні ВЗ, ні ЄСВ.
Нагадаємо, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, здійснюється відповідно до ст. 177 ПКУ або глави І розд. ХІV ПКУ залежно від обраної системи оподаткування.
Так, згідно з п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Відповідно до п. 177.6 ПКУ, якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.
Крім того, доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ПКУ).
До доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку також не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від ПФУ та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (ч. 4 п. 292.11 ПКУ).
Таким чином, оскільки дохід отриманий фізичною особою – підприємцем у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності такого підприємця, то такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.
З 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13.05.2020 р. №591-IX, яким внесено зміни до ПКУ в частині звільнення від оподаткування ПДФО та військовим збором доходу платника податку у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Враховуючи зазначене, дохід ФОП у вигляді допомоги по частковому безробіттю з 2 квітня 2020 року на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території COVID-19, який виплачується (надається) такому ФОП відповідно до ст. 47-1 Закону №5067, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. Про це ми писали тут.
Це означає, що:
- ФОП – «єдинник» не зазначає суму такої допомоги у декларації з єдиного податку. Адже це не підприємницький, а особистий дохід. Оскільки цей дохід не оподатковується ПДФО та ВЗ, подавати щодо нього річну декларацію про доходи не потрібно;
- ФОП – «загальник», складаючи декларацію про майновий стан та доходи, не зазначає суму такої допомоги у складі підприємницького доходу. Проте має вказати суму цього неоподаткованого доходу у складі інших. Цього вимагає пп. 177.11 ПКУ.
Щодо ЄСВ, то, як ми зазначали вище, в Законі №2464 такий вид доходу не зазначено окремо як базу нарахування єдиного внеску. Не є такий дохід й винагородою за цивільно-правовими договорами. Отже, ЄСВ на суму допомоги по частковому безробіттю не нараховується. І ФОП, який її отримав, не включає цю допомогу до річного звіту з ЄСВ.
Знаючи ці правила, ФОП, які подаватимуть звітність за 2020 рік, не зроблять помилки і коригувати звітність не доведеться. Втім, щодо цієї звітності, до якої передбачається найближчим часом внести зміни. Тому ми ще неодноразово повернемось до правил звітування ФОПами за 2020 рік у наших аналітичних матеріалах –стежте за цим!
Що робити роботодавцям, якщо вони припустилися помилки? Або не встигли за змінами до ПКУ і вже встигли оподаткувати таку допомогу перед її виплатою працівникам?
На це питання надала відповідь ДПСУ у індивідуальній податковій консультації від 18.08.2020 р. №3430/ІПК/99-00-04-05-03-06.
ДПСУ зазначила, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп. 169.4.3 ПКУ). Не забуваємо також, що не за горами грудень – місяць, у якому всі роботодавці зобов’язані (!) здійснити такий перерахунок за поточний рік.
Отже, роботодавець, як податковий агент, у разі оподаткування зазначеного доходу має право здійснити перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку (військового збору) для визначення правильності оподаткування.
Про те, як проводиться такий перерахунок, ми докладно писали тут.
