Прийнятий Радою закон про нульове декларування заблокували депутати від «Батьківщини»
Вилучено з «Моїх новин»
15 червня на сайті ВРУ було зареєстровано проєкт Постанови про скасування рішення ВРУ про прийняття у другому читанні та в цілому проэкту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету"
16.06.20216 2825
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Як ми вже повідомляли, 15 червня Верховна Рада України прийняла у другому читанні Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету" №5153.
Цього ж дня на сайті ВРУ було зареєстровано проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету" №5153-П. Його авторами є народні депутати партії "Батьківщина" - Юлія Тимошенко, Михайло Цимбалюк та Соболєв Сергій.
Зауважимо, що текст проєкту постанови поки що не оприлюднено. Про це повідомимо окремо.
Але поки проект постанови не розгляне ВРУ, закон не може бути підписано ані спікером ВРУ, ані Президентом.
Також з'явилися й інші проекти постанов від інших народних депутатів. Зокрема, їх зареєстровано за №5153-П1 та 5153-П2.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
головний редактор інтернет-порталу редакції «Дебет-Кредит».
Закінчила Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аудит». Має понад 16 років досвіду написання авторських статей та новин на різні теми, які стосуються бухгалтерського обліку та адміністрування податків.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
У першому півріччі 2026 року місцеві бюджети отримали 3,8 млрд грн ПДФО. Завдяки роботі податківців із детінізації бізнесу, понад 400 підприємств та ФОП підвищили зарплати працівникам, легалізовано 186 найманих осіб, а за порушення донараховано 6,2 млн грн
Розмір базової ПСП дорівнює 50 % від січневого прожиткового мінімуму для працездатних громадян. Відповідно, упродовж усього 2026 року базова пільга становить 1664 грн (3328 грн х 50 %)
Оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставкою 18 відсотків
З суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із зарплати за рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником ПДФО витрат у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу
Спадкоємець-нерезидент має сплатити податок та військовий збір до нотаріального оформлення майна, а у сільській місцевості – до оформлення документів уповноваженою особою органу місцевого самоврядування
Юридична особа — платник податку на прибуток співпрацює з фізичними особами за цивільно-правовими договорами (ЦПД) та із фізичними особами — підприємцями (ФОП). Чи включаються відповідні витрати до складу витрат для цілей податку на прибуток? Чи є виплати на користь ФОП об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором для юридичної особи як податкового агента?
Працівник повернувся з відрядження 22.06.2026 р.,але не повернув залишок коштів вчасно. 24.06.2026 р. відбув у наступне відрядження, яке теж було проавансовано.Як зараз повернути кошти за перше відрядження, щоб уникнути штрафів?
Підприємство на загальній системі оподаткування, високодохідник імпортує товар з Чехії. При отримані імпорту виявили бракований товар. За угодою з нерезидентом зменшили суму до сплати за поставлений товар, а саме підписали додаткову угоду про прощення боргу, на підставі якої підприємство списало кредитовську заборгованість перед нерезидентом. Які податкові наслідки для підприємства?
Чи має право юридична особа укласти безоплатний договір про співпрацю (надання послуг) із системним адміністратором — фізичною особою, та які податкові наслідки (визнання доходу, нарахування ЄСВ, ПДФО, військового збору, ризик визнання безоплатно отриманих послуг об’єктом оподаткування згідно з ПКУ) виникають у юрособи у зв’язку з цим?
Як уникнути штрафів при не зазначенні ставки ПДВ у фіскальному чеку? ПРРО зареєстровано в чекбоксі, продаж здійснювався щодня, але ПДВ не вказувався, податкові оформляються та реєструються щодня. Чи можна зробити повернення цим чекам і провести правильний продаж? Які наслідки при цій операції виникнуть і чи може це бути вирішенням проблеми?
