- З одного боку - Розділ V ПКУ вимагає платити
- З іншого боку - Розділ ХІV ПКУ звільняє від сплати ПДВ (за винятком 3 групи зі ставкою 3% і 4 групи)
- Позиція Верховного Суду у справі №520/32392/24
- Висновки та ризики
Чи повинен платити ПДВ в разі імпорту послуг суб'єкт господарювання, який перебуває на спрощеній системі оподаткування? Адже єдиний податок він на те і єдиний, щоб «закривати» собою обов’язок сплати інших податків, пов’язаних з отриманим доходом.
З одного боку - Розділ V ПКУ вимагає платити
Якщо аналізувати суто норми розділу V ПКУ, присвяченого ПДВ, то стає очевидним – він вимагає сплати ПДВ в разі імпорту товарів та послуг від всіх суб’єктів господарювання, незалежно від того, зареєстровані вони платниками ПДВ чи ні. Усі винятки (коли платити ПДВ не треба) чітко наведені в цьому розділі (а ті, що діють тимчасово, наведені у підрозділі 2 розділу ХХ ПКУ). І, зокрема, для імпорту послуг від нерезидентів для «єдинників» таких винятків немає.
Поняття «особа» для цілей розд. V ПКУ (ПДВ) наведено у пп. 14.1.139 ПКУ; до таких осіб належать, зокрема, юридичні особи та фізичні особи – підприємці незалежно від обраної системи оподаткування.
За п. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами (у т. ч. їх постійними представництвами), не зареєстрованими платниками ПДВ в Україні, якщо місце постачання таких послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Якщо отримувач послуг від нерезидента суб’єкт господарювання – неплатник ПДВ, він теж зобов’язаний нарахувати ПДВ, подати до контролюючого органу спеціальний Розрахунок податкових зобов’язань та сплатити суму податку протягом установлених строків. Про особливості складання такого розрахунку можна почитати нашу статтю: «Розрахунок ПДВ на послуги від нерезидентів без статусу платника: інструкція із заповнення та подання».
З іншого боку - Розділ ХІV ПКУ звільняє від сплати ПДВ (за винятком 3 групи зі ставкою 3% і 4 групи)
З іншого боку, платникам єдиного податку присвячено розд. XIV ПКУ.
А п. 297.1 ПКУ встановлює, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з ПДВ щодо операцій з постачання товарів (робіт, послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.
Винятки (коли ПДВ платити треба) прописані лише для платників єдиного податку, які обрали ставку 3% (зі сплатою ПДВ), а також для єдинників IV групи.
Для операцій з отримання послуг від нерезидентів окремого винятку розд. XIV ПКУ не містить.
ДПС традиційно виходила з того, що норми розд. XIV не скасовують обов’язків, прямо закріплених у п. 180.2 та 208 ПКУ для отримувачів послуг від нерезидента. І тому податківці вимагали сплати ПДВ єдинникам неплатникам у разі імпорту послуг.
Однак ця ситуація може змінитися!
Позиція Верховного Суду у справі №520/32392/24
У постанові від 23.07.2025 у справі №520/32392/24 Верховний Суд розглянув ситуацію, коли юридична особа – платник єдиного податку 3 групи зі ставкою 5% (без реєстрації платником ПДВ) отримувала послуги від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України.
Ключові висновки Верховного Суду:
- Спрощеній системі оподаткування присвячено окремий розд. XIV ПКУ, який описує спеціальний режим і містить вичерпний перелік випадків, коли платник єдиного податку сплачує ПДВ.
- Оскільки отримання послуг від нерезидента платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5% не віднесено до таких винятків, суд дійшов висновку, що в цій ситуації обов’язку нараховувати, сплачувати або декларувати ПДВ у такого платника не виникає.
Отже, для конкретної категорії платників (юрособа-«єдинник» 3 групи зі ставкою 5%) Верховний Суд фактично поставив спеціальний режим розд. XIV вище загальної конструкції «особи, яка має платити ПДВ» з п. 180.2 ПКУ.
Висновки та ризики
Платнику єдиного податку важливо розмежувати «норми ПКУ» та «судову практику» і відповідно оцінити ризики:
- Норми п. 180.2, 186, 208 ПКУ та підзаконні акти щодо Розрахунку податкових зобов’язань формально залишаються чинними, а позиція ДПС наразі офіційно не змінилася. Тож контролюючі органи, ймовірно, й надалі наполягатимуть на нарахуванні ПДВ неплатниками – отримувачами послуг від нерезидентів.
- Позиція Верховного Суду у справі №520/32392/24 є вагомим аргументом на користь платників єдиного податку, але застосування цього підходу на практиці майже напевно супроводжуватиметься спорами, донарахуваннями та необхідністю обстоювати свою позицію в адміністративному та судовому порядку.
Щоб сформувати більш усталену практику, платникам доцільно:
- фіксувати свою правову позицію у внутрішніх документах;
- за можливості отримувати індивідуальні податкові консультації;
- у разі донарахувань використовувати посилання на зазначену постанову ВС та норми розд. XIV ПКУ при оскарженні ППР.