База оподатковування ПДВ при торгівлі вживаними товарами: роз'яснення ДПС і коментар редакції

1. Яке питання виникло у підприємства до ДПС?
2. Позиція ДПС: базою оподаткування може бути позитивна маржа
3. Як підприємству довести право оподатковувати ПДВ лише суму націнки?
4. Що саме є «вживаним товаром» згідно ПКУ?
5. Як платнику ПДВ довести, що товар використовувався понад рік?
6. Практичні рекомендації для бізнесу
7. Де почитати більше про продаж вживаних товарів?

Коментар до ІПК ДПС від 15.07.2026 №4089/ІПК/99-00-04-02-03

Одне з ключових питань для продавців майна, викупленого в ломбардів, які не зареєстровані платниками ПДВ: чи потрібно сплачувати ПДВ з усієї суми продажу. У новій ІПК ДПС підтвердила, що за певних умов ПДВ можна нараховувати лише на маржу. Проте скористатися цим підходом вдасться лише за дотримання визначених законодавством вимог.

Яке питання виникло у підприємства до ДПС?

Одне з українських підприємств вирішило побудувати мережу магазинів із роздрібної торгівлі вживаними товарами (КВЕД 47.79). Головним джерелом поповнення асортименту мають стати невикуплені застави з фінансових установ – ломбардів.

Щоб уникнути сумнівів щодо правил оподаткування таких товарів ПДВ, підприємство звернулося із цим питанням до податківців.

Позиція ДПС: базою оподаткування може бути позитивна маржа

Аналізуючи ситуацію, податківці нагадали, що будь-які операції з постачання товарів, місце реалізації яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПКУ). Згадали про «постачання» та «продаж» товарів (пп. 14.1.191 та 14.1.202 ПКУ).

Але більше за все уваги було приділено спеціальним правилам п. 189.3 ПКУ. Саме ця норма дозволяє оподатковувати лише позитивну різницю, якщо платник ПДВ придбає вживані товари у осіб, не зареєстрованих платниками ПДВ, за договорами з переходом права власності.

Базою оподаткування за таких обставин є позитивна різниця (маржа) між ціною продажу та ціною придбання таких товарів:

База ПДВ = Ціна ПРОДАЖУ - Ціна ПРИДБАННЯ (при маржі > 0)

При цьому датою виникнення податкових зобов’язань залишається стандартна дата «першої події» – або дата відвантаження товару, або дата зарахування коштів від покупця (п. 187.1 ПКУ).

Як підприємству довести право оподатковувати ПДВ лише суму націнки?

Для цього треба виконати дві умови:

• довести, що товари були вживані
• і що придбані вони були у неплатника ПДВ.

З другою умовою (особливо в разі придбання товарів у юрособи) проблем не виникне – таку інформацію можна перевірити, зокрема, онлайн за допомогою Електронного кабінету платника податків і Реєстру платників ПДВ. Якщо ломбарду в цьому Реєстрі на момент придбання в нього вживаних товарів немає - він не платник ПДВ. 

А як довести вживаність?

Що саме є «вживаним товаром» згідно ПКУ?

Визначення вживаних товарів наведено в абз. 8 п. 189.3 ПКУ. Вживаними вважаються товари, які одночасно відповідають двом вимогам:

• Перебували в користуванні не менше одного року;
• Є придатними для подальшого користування у незмінному стані або після проведення ремонту.

При цьому для транспортних засобів діє застереження – вони не повинні підпадати під визначення нового ТЗ.

Як платнику ПДВ довести, що товар використовувався понад рік?

Прямого вичерпного переліку документів у ПКУ чи підзаконних актах немає. Таким чином, обов'язок доведення дотримання цього критерію покладається на платника ПДВ.

На думку автора, платникам ПДВ варто орієнтуватися на такі практичні способи підтвердження строку користування вживаної речі:

1. Первинні документи від продавця (ломбарду)

• Договір купівлі-продажу / акт приймання-передачі, де прямо зазначено: товар є вживаним, строк користування більше 1 року, рік випуску/придбання попереднім власником.
• Документи ломбарду щодо застави (договір застави, акт оцінки, опис майна), з яких видно, що річ уже була у фізичної особи/ФОП і не є новою.

2. Технічні та ідентифікаційні документи самого товару (якщо ломбард передає копії документів попереднього власника – це належний доказ)

• Паспорт виробу, етикетка, шильдик, серійний номер з датою виготовлення.
• Гарантійний талон / сервісна книжка з відмітками про обслуговування.
• Для техніки – історія ремонтів, пробіг (для авто), напрацювання годин тощо.

3. Акт закупівлі / акт приймання-передачі з описом стану

У акті варто детально описати:

• найменування, серійний/інвентарний номер;
• рік випуску (якщо відомий);
• зовнішній і технічний стан (ознаки використання, знос);
• заяву продавця (або ломбарду), що товар був у користуванні не менше року.

4. Експертний висновок / оцінка

У разі виникнення сумнівів, особливо щодо товарів з високою ринковою вартістю або товарів, стосовно яких складно підтвердити факт їх використання, можна замовити оцінку у суб’єкта оціночної діяльності або технічну експертизу. Висновок про рік випуску, ступінь зносу та орієнтовний строк експлуатації є вагомим доказом.

5. Для транспортних засобів

Для транспортних засобів ПКУ встановлює окремий критерій: транспортний засіб не повинен відповідати визначенню нового (п. 189.3 ПКУ). Цю обставину можуть підтверджувати свідоцтво про реєстрацію, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, дані сервісних центрів МВС, пробіг, а також історія реєстрації транспортного засобу. Тому навіть якщо строк його використання становить менше одного року, але транспортний засіб не є новим у розумінні ПКУ, він вважається вживаним.

У разі відсутності підтвердних документів про попереднє використання податковий орган може спробувати кваліфікувати товар як новий і застосувати загальні правила визначення бази оподаткування ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ.

На практиці найчастіше достатньо такого пакету документів: договір купівлі-продажу товару, накладна або акт приймання-передачі з описом стану товару, будь-які технічні дані про рік випуску/попереднє використання. У ризикових ситуаціях, зокрема, коли йдеться товарів з високою ринковою вартістю або товарів, стосовно яких складно підтвердити факт їх використання, варто залучити незалежного експерта.

Практичні рекомендації для бізнесу

1. Щоб платити ПДВ з різниці між ціною продажу і купівлі вживаних товарів, підприємство повинно переконатися в тому, що постачальник – неплатник ПДВ і отримати від нього первинні документи (акти, накладні, договори), де зафіксована ціна придбання.
2. Оскільки пільга діє лише для товарів, що були в користуванні понад рік, дбайте про наявність документів, маркувань, технічних паспортів або експертних оцінок, які підтверджують рік виготовлення товару.
3. Фіксуйте факт користування товару в первинних документах. Податківці під час перевірки дивляться саме на наявність і зміст первинки. Для мінімізації податкових ризиків рекомендуємо пересвідчитися, що у договорах із ломбардом та первинних документах зафіксовано статус товарів як «вживані» (із зазначенням строку або ознак перебування у користуванні), а також деталізовано ціну придбання кожної одиниці товару.

Де почитати більше про продаж вживаних товарів?

• Сплата ПДФО при скупці вживаних мобільних телефонів для перепродажу: ДПС не проти 5%, але ми все ж радимо 18%
• Продаж фізособою вживаного товару: чи оподатковується дохід ПДФО?
• Імпорт, ремонт та продаж вживаних товарів: відображення в бухобліку
• Оподаткування доходів фізособи від продажу вживаних речей
• Придбання вживаних товарів на міжнародних маркетплейсах: як підтвердити витрати?