Касовий метод ПДВ у будівництві у 2026 році: правила за ПКУ та бухгалтерський облік

1. Чи можуть будівельники за одними угодами працювати за касовим методом, а за іншими – за правилом першої події?
2. Які є правові підстави касового методу в будівництві?
3. Чи можна застосовувати касовий метод тільки за окремими договорами?
4. Як обрати касовий метод ПДВ у будівництві або змінити його?
5. Чи виникає обов’язок застосовувати касовий метод при оплаті за товари/послуги бюджетними коштами?
6. Дата складання податкових накладних і право покупця на податковий кредит
7. Відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку
8. Висновки та рекомендації
9. Що ще варто прочитати про оподаткування будівництва?

Чи можуть будівельники за одними угодами працювати за касовим методом, а за іншими – за правилом першої події?

На практиці будівельні підприємства зазвичай виконують кілька договорів підряду одночасно. Це можуть бути довгострокові й короткострокові контракти з різними замовниками та різними джерелами фінансування. У зв'язку з цим у більшості підрядників та субпідрядників виникає закономірне запитання: чи можна за одними угодами працювати за касовим методом, а за іншими – продовжувати застосовувати правило першої події? Крім того, чи має право компанія, яка досі визначала податкові зобов'язання за першою подією, перейти на касовий метод лише за одним окремим контрактом?

Відповідь на ці питання регулюється п. 187.1 ПКУ. Він дійсно надає право застосовувати касовий метод за операціями з виконання підрядних будівельних робіт. Проте ця норма сформульована доволі загально, без деталізації порядку її практичної реалізації. Саме через відсутність чітких інструкцій у законодавстві й виникають розбіжні тлумачення щодо того, чи можна обирати метод під кожен договір окремо, чи таке рішення автоматично поширюється на все підприємство.

Які є правові підстави касового методу в будівництві?

Відповідно до п. 187.1 ПКУ за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до пп. 14.1.266 ПКУ.

Касовий метод для потреб оподаткування згідно з розд. V ПКУ – це метод податкового обліку, за яким:

• дата виникнення податкових зобов'язань (ПЗ) визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, до каси платника податків, або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) ним товарів (послуг);
• дата віднесення сум податку до податкового кредиту (ПК) визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, дата видачі з каси платника податків, або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) йому товарів (послуг).

Право застосовувати касовий метод мають саме виконавці підрядних будівельних робіт – підрядники (сторона договору, яка зобов'язується виконати роботу) та субпідрядники, яких підрядник залучає до виконання робіт, залишаючись відповідальним перед замовником за результат (ст. 838 ЦКУ). Ідеться про роботи, які виконуються за договором будівельного підряду (ст. 875 ЦКУ): нове будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, нерозривно пов'язані з місцезнаходженням об'єкта.

Якщо платник обрав такий метод, він наприкінці декларації з ПДВ у відповідному полі ставить позначку про застосування касового методу податкового обліку – щомісяця, протягом усього періоду його застосування.

Увага!

Для першого постачання житла/об’єктів незавершеного будівництва касовий метод є обов’язковим (п. 187.1 ПКУ), а не обирається добровільно:

«За операціями з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.»

Чи можна застосовувати касовий метод тільки за окремими договорами?

На наш погляд, ні – вибірково застосовувати касовий метод не можна.

Якщо платник обрав касовий метод, він повинен застосовувати його до всіх підрядних будівельних робіт, а не лише до окремих договорів. Норма п. 187.1 ПКУ не передбачає вибірковості. Це узгоджується й з логікою декларації з ПДВ: позначка про застосування касового методу проставляється не в розрізі окремих контрагентів чи договорів, а стосується платника податку в цілому за операціями цього виду.

Той самий висновок стосується і зворотної ситуації з питання на початку статті: якщо підприємство раніше визначало податкові зобов'язання за правилом першої події, воно може перейти на касовий метод – але знову ж таки щодо всіх підрядних будівельних робіт одразу, а не вибірково за одним договором, залишивши решту на першій події.

Водночас слід визнати: прямо й однозначно про заборону вибірковості в ПКУ не сказано. Тому платник, який має вагомі практичні підстави, може наполягати на протилежному підході. У такому разі, щоб уникнути непорозумінь із контролюючим органом, доречно отримати індивідуальну податкову консультацію (ІПК) з цього питання.

Як обрати касовий метод ПДВ у будівництві або змінити його?

Податківці у «ЗІР» (підкатегорія 101.06) консультують, що для застосування касового методу не передбачено подання до контролюючих органів будь-яких заяв чи повідомлень щодо початку його застосування. У декларації з ПДВ, починаючи зі звітного періоду, з якого платник почав застосовувати касовий метод, він у відповідному полі наприкінці декларації проставляє позначку.

Далі ДПС додає: про застосування касового методу платник зазначає в розпорядчому документі про облікову політику. А якщо платник бажає відмовитися від касового методу, то робить це з початку року, вносячи відповідні зміни до облікової політики підприємства. У разі такої відмови сума ПЗ з ПДВ збільшується на вартість товарів/послуг, поставлених, але не оплачених на дату переходу до звичайного режиму оподаткування.

З цією позицією можна сперечатись. Жоден нормативний документ не встановлює, що касовий метод обліку ПДВ є елементом облікової політики і що це питання потрібно врегульовувати саме нею.

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону про бухоблік). Нарахування ПДВ – це складова податкового, а не бухгалтерського обліку, і жодного стосунку до облікових принципів, методів і процедур вона не має.

Крім того, облікова політика може змінюватися лише тоді, коли змінюються статутні вимоги, вимоги Мінфіну або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності (п. 9 НП(С)БО 6). Касовий метод ПДВ не стосується жодної з цих підстав.

Навіть якщо припустити, що це все ж елемент облікової політики, звернімося до Методичних рекомендацій №635: змінити облікову політику підприємство може лише у виняткових випадках, прямо встановлених у НП(С)БО, і перегляд має бути обґрунтованим. Змінюється вона, як правило, з початку року (п. 3.2 Методрекомендацій) – але саме як правило, а не обов'язково. Отже, навіть за такого підходу облікова політика може змінюватися й у будь-який інший час, якщо для цього є підстави.

Позиція редакції:

• рішення про застосування касового методу підприємство може оформити наказом керівника – і це не наказ про зміну облікової політики, оскільки касовий облік ПДВ до неї відношення не має;
• обрати касовий метод підприємство може з початку будь-якого місяця, і відмовитися від нього – також з будь-якого місяця, а не обов'язково з початку року;
• це правило діє і під час воєнного стану: підприємство, яке застосовувало правило першої події, може перейти на касовий метод з початку будь-якого місяця.

Водночас, ураховуючи наведену вище позицію ДПС, найбезпечніший практичний варіант – відобразити рішення про застосування (або відмову від) касового методу одразу в двох документах: наказом про облікову політику і, за потреби, окремим розпорядчим документом (наказом чи розпорядженням). Такий підхід знімає формальний спір із контролюючим органом, не змінюючи по суті облікову політику підприємства в розумінні Закону про бухоблік, і водночас підстраховує платника від претензій під час перевірки.

Чи виникає обов’язок застосовувати касовий метод при оплаті за товари/послуги бюджетними коштами?

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника перед бюджетом (п. 187.7 ПКУ).

Це правило визначення дати виникнення ПЗ з ПДВ у разі оплати бюджетними коштами є обов'язковим і не залежить від вибору платника. Його не можна підмінити правилом першої події з п. 187.1 ПКУ, навіть якщо підприємство обрало касовий метод для решти своїх операцій.

Тут важливо не плутати цю норму із власне касовим методом у розумінні пп. 14.1.266 ПКУ. Різниця принципова:

• ПЗ – за коштами: нараховуються на дату зарахування бюджетних коштів, так само як і за касовим методом;
• ПК – за першою подією: на дату формування податкового кредиту правило п. 187.7 ПКУ не поширюється, тож ПК визначають за загальним правилом першої події згідно з п. 198.2 ПКУ, а не за фактом оплати постачальнику.

Важливо!

Пункт 187.7 ПКУ – не про касовий метод, а особливий, обов'язковий порядок нарахування лише податкових зобов'язань за окремими операціями, тоді як податковий кредит у такого платника формується на загальних підставах.

Це правило не поширюється на роботи, оплата яких здійснюється небюджетними коштами. Але якщо підприємство обрало касовий метод за п. 187.1 ПКУ і виконуватиме роботи як за бюджетні, так і за небюджетні кошти, то щодо небюджетної частини і ПЗ, і ПК слід визначати за касовим методом згідно з п. 187.1 ПКУ, а щодо бюджетної – ПЗ за п. 187.7, ПК за першою подією. Офіційна позиція податкової служби щодо такого поєднання відсутня, тому для уникнення непорозумінь доречно отримати ІПК.

Дата складання податкових накладних і право покупця на податковий кредит

Це питання прямо стосується партнера підрядника-касовика – замовника: коли складається податкова накладна (ПН) і коли в замовника, який працює за звичайним правилом першої події, виникає право на податковий кредит (ПК).

Дата складання ПН у підрядника-касовика

За касовим методом ПЗ виникають на дату отримання коштів чи інших видів компенсації (пп. 14.1.266 ПКУ). Відповідно, і податкова накладна складається саме на дату надходження коштів у рахунок оплати робіт – незалежно від того, підписано акт виконаних робіт чи ні, і навіть якщо замовник відмовився його підписувати. Якщо акт є, а гроші ще не надійшли, ПН не складається: підстав для нарахування ПЗ ще немає. Це принципова відмінність від правила першої події, за яким ПН складається на дату оплати або на дату акта – залежно від того, яка подія настала раніше.

Право на ПК у замовника

Якщо замовник сам не застосовує касовий метод, право на податковий кредит у нього виникає на дату події, яка настала раніше: оплати робіт або отримання їх результатів (п. 198.2 ПКУ). Але скористатися цим правом можна лише за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (п. 198.6 ПКУ).

Тут і виникає практичний нюанс. Оскільки підрядник-касовик складає ПН тільки на дату оплати, а не на дату акта, замовник фактично не має підстави для ПК, доки таку ПН не складено й зареєстровано. Якщо замовник спочатку сплатив аванс, а роботи отримав пізніше, дата ПН (дата зарахування коштів) і перша подія замовника (та сама оплата) збігаються – розбіжності немає. Але якщо акт підписано раніше, ніж відбулася оплата, замовник не може відобразити ПК на дату акта: доведеться чекати, доки підрядник отримає оплату, складе та зареєструє ПН, – і лише тоді з'явиться фактична можливість скористатися податковим кредитом.

Строки для замовника – загальні

Якщо ПН зареєстровано вчасно, ПК відображають у періоді складання ПН; якщо з порушенням строку реєстрації – у періоді реєстрації. Граничний строк для включення суми ПДВ до ПК – 365 календарних днів з дати складання ПН (п. 198.6 ПКУ).

Окремо в ПКУ є спеціальне правило саме для платників, які застосовують касовий метод, – але воно стосується не замовника з нашого прикладу, а самого підрядника-касовика, коли той формує податковий кредит за власними придбаннями (матеріалами, субпідрядними роботами тощо), потрібними для виконання підрядних робіт. Відповідно до абз. 5–7 п. 198.6 ПКУ, якщо касовик не включив зареєстровану ПН до податкового кредиту протягом 365 днів з дати її складання через відсутність оплати постачальнику, право на податковий кредит за такою ПН не втрачається: він може відобразити його в звітному періоді, в якому відбулося списання коштів в оплату товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання. Це спеціальне правило не обмежене загальним строком у 1095 днів – навіть якщо оплата відбулася через кілька років після дати складання ПН, право на податковий кредит зберігається. Цю позицію підтверджує й ДПС у роз'ясненні за категорією 101.13 «ЗІР»: «Чи має право платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку, віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, якщо списання коштів з рахунку платника податку в банку за отримані товари / послуги відбулося після сплину 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної та заборгованість перед постачальником не списувалась?».

Отже, замовникові варто орієнтуватися не на дату акта, а на дату реєстрації ПН підрядника: саме вона визначає, з якого періоду відлічувати 365-денний строк для податкового кредиту.

Відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку

Розглянемо приклад. Підрядник (платник ПДВ, обрав касовий метод за п. 187.1 ПКУ) виконує будівельні роботи для Замовника (платник ПДВ, працює за правилом першої події) на суму 720 000 грн, у т. ч. ПДВ – 120 000 грн (база – 600 000 грн).

• 15.05.2026 – сторони підписали акт виконаних робіт на всю суму.
• 10.06.2026 – Замовник оплатив роботи в повному обсязі; того самого дня Підрядник склав і зареєстрував податкову накладну (адже саме на дату оплати в нього виникає ПЗ).

Таблиця 1. Облік у Підрядника (касовий метод)

Бухгалтерський дохід визнається на дату акта (15.05), а податкове зобов'язання з ПДВ – лише на дату надходження коштів (10.06). До моменту оплати сума ПДВ «зависає» на субрахунку 643.

Таблиця 2. Облік у Замовника (правило першої події)

Хоча для Замовника перша подія (отримання робіт за актом) настала 15.05, реального права на податковий кредит на цю дату ще немає – Підрядник-касовик не мав підстав скласти ПН. Тому сума ПДВ тимчасово обліковується на субрахунку 644/1 «Податковий кредит непідтверджений» і переводиться на рахунок 641 лише після оплати й реєстрації ПН – 10.06.2026. Саме ця дата, а не дата акта, є відправною для відліку 365-денного строку на відображення податкового кредиту (п. 198.6 ПКУ).

Висновки та рекомендації

• Касовий метод – право, а не обов'язок, і застосовується без вибірковості. Обравши його за п. 187.1 ПКУ, підрядник зобов'язаний застосовувати касовий метод до всіх підрядних будівельних робіт, а не за окремими договорами. Якщо є практична потреба у вибірковому підході, безпечніше отримати ІПК, ніж покладатися на мовчання ПКУ з цього питання.
• Оформлення варто підстрахувати подвійно. Хоча касовий облік ПДВ не є за своєю природою елементом облікової політики (це податковий, а не бухгалтерський інструмент), позиція ДПС у «ЗІР» наполягає на протилежному. Тому доцільно зафіксувати рішення про застосування чи відмову від касового методу і наказом керівника, і згадкою в розпорядчому документі про облікову політику – це знімає формальний спір із контролюючим органом.
• Обирати касовий метод варто, коли розрахунки із замовниками суттєво відкладені в часі відносно підписання актів – наприклад, за довгостроковими контрактами з відстроченою оплатою чи гарантійними утриманнями. У такому разі касовий метод дає змогу не «заморожувати» ПДВ до фактичного отримання коштів.
• Плануючи дати оплат, ураховуйте інтереси замовника. Оскільки ПН підрядник-касовик складає лише на дату надходження коштів, а не на дату акта, замовник фактично не має права на податковий кредит доти, доки оплата не відбудеться і ПН не буде зареєстровано. Цю обставину доцільно прямо прописувати в договорі підряду, щоб уникнути непорозумінь щодо строків.
• Строки на податковий кредит відлічуються від дати ПН, а не від дати акта. Замовникові слід орієнтуватися на 365-денний строк з дати складання ПН (п. 198.6 ПКУ), а підряднику-касовику – пам'ятати про додатковий 60-денний строк після оплати за власними придбаннями, якщо вона відбулася вже після спливу 365 (і навіть 1095) днів з дати ПН постачальника (абз. 5–7 п. 198.6 ПКУ).

Що ще варто прочитати про оподаткування будівництва?

• Бухгалтерський облік у ЖБК: будівництво та обслуговування житлового будинку у 2026 році
• Повна перебудова будівель: яка доля ПДВ при списанні ОЗ
• Податкові зобов'язання щодо незавершеного будівництва
• Продаж майнових прав на житло забудовником: що з ПДВ?