Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до пункту 184.7 статті 184 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, під час придбання яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов’язання виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. Зазначена операція провадиться шляхом виписування податкової накладної, у верхній лівій частині оригіналу якої робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини «10», у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (покупця)» проставляється нуль. Така податкова накладна включається до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, податкової декларації з ПДВ з відповідним відображенням в рядку 1 та підлягає розшифруванню у розділі І рядка «Інші» додатка 5 до декларації. Крім того, такі податкові зобов’язання у частині умовного постачання необоротних активів довідково зазначаються у рядку «постачання необоротних активів» додатка 5. У разі реєстрації особи як платника ПДВ у платника виникає право на нарахування податку (п. 201.8. ст. 201 ПКУ). При цьому згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом обкладення ПДВ є, зокрема, операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.