Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юр особи-продавця або податкова адреса фізособи-продавця, зареєстрованої як платник податку.
Згідно з п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 р. №1379, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.11.11 р. за №1333/20071, місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця зазначаються з урахуванням вимог ст. 45 гл. I р. II ПКУ та ст. 29 і ст. 93 Цивільного кодексу України.
Адреса у полях «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» та «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» податкової накладної записується платником податку у загальновстановленому порядку та повинна містити такі відомості: вулиця, №будинку, №офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс. Загальноприйнятими є також скорочення «вул.» замість «вулиця», «буд.» замість «будинок» тощо.
Запис адреси у полях «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» та «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» податкової накладної у зворотному порядку не може бути підставою для вилучення сум ПДВ з податкового кредиту, якщо така адреса є достовірною, відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб — підприємців та фактичному місцезнаходженню платника податку, а також за умови правильно заповнених решти реквізитів.