Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити.
Також пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 р. №1379, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.11.11 р. за №1333/20071 (далі — Порядок №1379), визначено, що всі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку — продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг та не скріплюється його печаткою.
Податкова накладна, складена філією чи іншим структурним підрозділом платника податку, скріплюється печаткою платника податку — продавця, яка, крім реквізитів такого платника податку, повинна містити найменування філії чи іншого структурного підрозділу, що заповнив таку накладну (абзац 3 п. 1 Порядку №1379).
Для скріплення податкових накладних може бути виготовлена окрема печатка «Для податкових накладних».
Таким чином, податкова накладна скріплюється основною печаткою продавця — тією самою, що використовується для платіжних документів, або може бути виготовлена окрема печатка «Для податкових накладних».
Філії та структурні підрозділи, яким делеговано право виписування податкових накладних, податкові накладні можуть скріплювати основною печаткою платника податку — продавця, які, крім реквізитів такого платника податку, повинні містити найменування такої філії чи структурного підрозділу.