Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Ні мітинги бізнесу, ні рішення парламентського комітету з питань податкової та митної політики про продовження тестового режиму електронного адміністрування ПДВ до кінця року, не вплинули на голосування у Верховній Раді. Нардепи наприкінці минулого тижня підтримали законопроект Кабміну Арсенія Яценюка із змінами в систему стягування податку. Але що в підсумку прийнято - бізнес до сих пір не знає, крім, хіба що, мораторію на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до 1 жовтня. Сам документ до подання на підпис спікеру Володимиру Гройсману та Президенту Петру Порошенко все ще допрацьовують парламентські юристи. У той же час, не виключено, що до 1 серпня тестовий режим буде продовжено.
Весь минулий тиждень бізнес мітингував. Основна вимога до Верховної Ради, яку висували підприємці, - підтримати законопроект №2960 і подовжити тестовий режим електронного адміністрування ПДВ до кінця цього року.
Навіть профільний комітет з питань податкової та митної політики після довгих дискусій рекомендував до прийняття цю норму. Але ні рішення комітету, ні прохання бізнесу не були прийняті до уваги - і з третьої спроби депутати проголосували в цілому за урядовий законопроект №2173-а.
Даний документ є продуктом компромісу. У ньому, крім правок у систему електронного справляння податку, містилася норма про скасування спецрежиму з ПДВ для аграрного сектору з 1 січня 2016 року.
Мінфін стверджує, що скасування спецрежиму по ПДВ для аграріїв - вимога МВФ. За інформацією, під час переговорів у Вашингтоні на початку минулого тижня це питання розглядалося окремо. Але в Податковому кодексі і коаліційній угоді прописано, що спецрежим з ПДВ для аграріїв повинен діяти до 2018 року.
Джерела в уряді запевнили, що Кабмін готовий піти на поступки сільгоспвиробникам, і залишити пільгову систему для більш вузького кола бізнесу (у кого виручка не перевищує 50 млн грн в рік, а земельний банк - не більше 3 га).
Але електронна система адміністрування ПДВ повинна впроваджуватися без зволікань. І після переговорів норма про спецрежим взагалі була виключена з тексту законопроекту.
Втім, досі незрозуміло - що саме по електронному адмініструванню ПДВ прийняла Рада. З голосу голова профільного комітету Ніна Южаніна запропонувала не застосовувати систему штрафних санкцій для бізнесу, який так і не зміг зареєструвати податкові накладні. Мораторій застосовується до 1 жовтня.
Нагадаємо, з 1 липня система почала працювати у звичайному режимі. Для реєстрації накладних (до 15 липня) підприємства не повинні були мати від'ємне значення в системі. Щоб цього не було, як стверджують у Державній фіскальній службі (ДФС), був застосований механізм овердрафту (1/12 від суми нарахованого і погашеного ПДВ за останні 12 звітних місяців).
На початку липня йшлося про овердрафт у розмірі близько 20 млрд грн. На той момент ним скористалися менше ніж на третину, запевнив співрозмовник в ДФС.
Який обсяг овердрафту використаний до 20 липня у ДФС так і не уточнили. На сайті є тільки офіційна інформація про кількість зареєстрованих накладних в системі (11,7 млн за станом на 17 липня) і розрахунків коригувань (36,5 млрд грн) і сумі фіктивного податку, який вдалося зупинити (10 млрд грн).
"Може, навіть 15 млрд грн, ми ще рахуємо, намагаються відшкодувати фіктивного ПДВ. Це половина щомісячного бюджету України, який злочинці намагаються покласти в кишеню", - заявив у минулу п'ятницю голова ДФС Роман Насиров на нараді в Кривому Розі по боротьбі зі злочинністю, контрабандою і корупцією за участю Президента Петра Порошенка.
Однак, що буде з системою електронного адміністрування, які правки вніс парламент, до чого готуватися бізнесу, у фіскальній службі так вчора і не відповіли.
За версією податківців, яка була озвучена ще на комітеті напередодні голосування, на 95% недоліки в системі були викликані технічною експлуатацією.
"У ДФС немає розуміння причин, через які бізнес виступає. Вони не відчувають напруження, яке є, - сказала на засіданні комітету Ніна Южаніна, звертаючись до представників ДФС. - Я взагалі не розумію, як ви можете спокійно сидіти тут, у залі. Я б вже бігла до прем'єра і реєструвала постанову з можливістю реєстрації податкових накладних без грошового забезпечення".
Овердрафту, за словами Ніни Южаніної, вистачило всього на 5-7 днів.
"До 1 липня проблеми було видно в цілому по системі, після 1 - вже технічні. Наприклад, несвоєчасне потрапляння накладних в базу, - розповіла голова комітету з податкових питань Громадської ради при ДФС Тетяна Шевцова. - 30 червня підприємства подавали на реєстрацію (останній день тестового режиму, коли реєстрація була можлива без грошового забезпечення, - РБК-Україна), а частина накладних реєструвалися вже 1 числа. Є такі факти, коли деякі підприємства реєструвалися при негативному залишку. Схема це чи ні - питання".
За даними бізнесу, від'ємне значення виникало через неможливість врахувати коригування до накладними, складеними до 1 лютого. На суми від'ємного значення і повинні бути поповнені рахунки підприємств, щоб мати можливість зареєструвати накладні. А для цього необхідно мати вільні обігові кошти, яких немає.
"Враховуючи початок жнив, необхідність закупівлі палива, залучення техніки, проблеми з кредитуванням, наш холдинг не може собі дозволити відволікати суми", - написав у профільний комітет Ради один з великих агрохолдингів.
Це проблема не тільки для аграріїв, але і для металургів. Багато підприємств пишуть, що система не враховує суми переплат, хоча інспекції в кабінеті платника визнають позитивне сальдо розрахунків.
"За квітень 2015 року, за даними заявленого в декларації зобов'язання по ПДВ, всі платники повинні сплачувати на спецрахунок, відкритий у Держказначействі. Наша компанія помилково перерахувала кошти на рахунок держбюджету. Таким чином, на спецрахунок у казначействі у нас виникла заборгованість, а в особистій картці боргу не було, - розповів представник компанії, що займається оптовою торгівлею продуктами харчування. - При спілкуванні з представниками районної податкової з'ясували, що податкове зобов'язання з ПДВ за квітень 2015 року (понад 720 тис. грн, - РБК-Україна) було погашено з бюджетного рахунку. Але повернути кошти або перевести їх на спецказначейський рахунок у податківців можливості немає".
Таким чином, підприємство двічі сплатило в бюджет, але спецрахунок так і не поповнило.
Піднімають компанії і питання відповідальності держорганів і технічних служб за допущення ними помилок в роботі системи електронного адміністрування.
"Згідно з витягом з системи від 6 липня, сума податку, на яку платник має право зареєструвати накладні становить 374,7 тис. грн. А з урахуванням задекларованих даних підприємства, ця сума повинна скласти більше 606 тис грн", - вказав на помилки чиновників з Гзк.
Практично в кожному зверненні бізнесу зазначається, що, оскільки підприємства не можуть виконати норми законодавства, діяльність змушені призупинити, а це, відповідно, тягне за собою невиплату зарплати і податків.
За словами Ніни Южаніної, остаточна версія законопроекту подана на експертизу в техніко-юридичне управління Верховної Ради. Щоб вирішити проблему з реєстрацією, формула буде обнулена "заднім числом" - з 1 липня. Обнулення варто очікувати протягом 4 днів після оприлюднення законопроекту в офіційних виданнях.
Також накладні можуть бути зареєстровані без грошового підтвердження і з наявністю від'ємного значення на рахунках.
Раніше законопроектом передбачалося обнулення формули з 1 серпня. Але, оскільки закон зворотної сили не має (крім випадків, коли нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність), у текст законопроекту необхідно внести технічні правки про перенесення термінів впровадження системи електронного адміністрування ПДВ в повному обсязі з 1 липня на 1 серпня.
Поки профільний комітет Ради погоджує правки з юристами і поки їх підпише Президент, норми кодексу працюють у нинішньому вигляді. І у контрагентів тих компаній, які не змогли зареєструвати накладні до 15 липня, виникнуть проблеми з формуванням податкового кредиту. Це просто буде неможливо.
Значить, після 20 числа (останній день подання декларації) у них виникнуть зобов'язання до сплати. План по збору ПДВ в бюджет буде перевиконано, а МВФ отримає звіт про ефективність системи.
Таким чином, залишається відкритим питання: що робити з червневими накладними, зареєстрованими в липні, і як вони будуть проходити по звітності?
"Якщо формула обнулиться, бізнес потім буде переплачувати. Її не просто потрібно було обнуляти, а вичищати. Ми давали пропозицію червень-липень подавати разом. А так буде багато різних нестиковок і формула в підсумку знову збивається", - сказала голова комісії з питань економполітики Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Юлія Дроговоз.
Вона розраховує, що Рада зможе зібратися на позачергову сесію і відстрочити повноцінний режим роботи електронної системи. Тому що до вересня "ні бізнесу, ні економіки вже може і не бути", резюмувала представник УСПП.
