Коментар до листів ДФСУ від 05.05.2017 р. №77/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
та від 13.05.2017 р. №174/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Купуємо продукти харчування у офіс
Дбайливі роботодавці часто купують за власний рахунок для працівників у офіс найпростіший продуктовий «набір»: чай, кава, цукор, цукерки, печиво, вода питна, сік, вершки тощо. Але чи можна понесені витрати врахувати при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та скористатися правом на ПК з ПДВ, сплаченого при придбанні таких товарів?
Податківці у листі від 05.05.2017 р. №77/6/99-99-15-02-02-15/ІПК нагадують: відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
При цьому загальної вимоги враховувати при формуванні такого об'єкту оподаткування тільки ті витрати, які пов’язані з господарською діяльністю, на сьогодні ПКУ не встановлює. Чи не єдиний випадок, коли виникають податкові різниці у зв’язку з негосподарськими витратами, встановлений ст. 138 ПКУ і стосується він необоротних активів.
В бухобліку, безперечно, витрати на придбання такого харчування вплинуть на формування фінрезультату до оподаткування. Детальніше про це можна прочитати, наприклад, тут . А це означає, що такі витрати зменшать і об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Щодо ПК з ПДВ податківці зазначають у коментованому листі наступне: суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням продовольчих товарів (чай, кава, цукор, цукерки, печиво, вода питна, сік, вершки), так само як і товарів господарського призначення (засоби для прибирання приміщення офісу, побутова хімія, серветки, туалетний папір, пакети для сміття, одноразовий посуд, мило) включаються до складу ПК за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ПКУ).
Але найголовніше, це висновок, зроблений податківцями наприкінці цього листа. У зазначеній вище консультації ми наполягали на тому, що при списанні таких запасів слід нарахувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ. Та податківці висловилися не так однозначно: «якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування ПЗ за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ, не здійснюється».
Тож, можливо, ми спостерігаємо за зміною позиції податківців щодо оподаткування ПДВ харчування працівників (є витрати, а вони в будь-якому випадку є, - не потрібно нараховувати ПЗ з ПДВ). Але доки це не буде сказано чітко, і, бажано, в узагальнюючій податковій консультації, обережним роботодавцям-платникам ПДВ краще користуватися нашими порадами.
Щодо оподаткування доходу працівників, які користуються придбаними для них роботодавцем запасами, все просто: оскільки неможливо визначити, яку кількість продуктів харчування спожив кожний працівник (дохід фізосіб неможливо персоніфікувати), то такі продукти не вважаються об’єктом оподаткування ПДФО. Військовий збір не утримується, ЄСВ також не нараховується.
Забезпечуємо харчуванням працівників, що працюють за вахтовим методом
А ось ця ситуація протилежна – якщо роботодавець вирішив забезпечити харчуванням працівників, які працюють за вахтовим методом, то він планує витрати на кожного з таких працівників та кількість потрібних кожному продуктів харчування. Отже, в цьому випадку дохід працівників не тільки персоніфікується, але і можна визначити його вартість. Тому виникає запитання - чи оподатковується цей дохід?
Нагадаємо, що Основні положення щодо вахтового методу організації робіт передбачають, що вахтовий метод - це особлива форма організації робіт, заснована на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умови, коли не може бути забезпечене щоденне повернення працівників до місця постійного проживання.
І найголовніше – спрямування працівника на вахту не є службовим відрядженням! А отже, такому працівникові роботодавець не зобов’язаний сплачувати добові (таку собі грошову компенсацію можливих витрат працівника на його харчування під час відрядження). Але такому працівникові нараховуються надбавки, граничний розмір яких не повинен перевищувати норми витрат, установлених постановою КМУ від 02.02.2011 р. №98. Читайте також>>
В радянські часи передбачалося, що працівники, які проживають у вахтових селищах, забезпечуються транспортним, торгово-побутовим обслуговуванням, а також щоденним триразовим гарячим громадським харчуванням. В сьогоденній практиці це означає, що роботодавець, який спрямовує працівника на вахту, повинен забезпечити його, зокрема, харчуванням. В деяких випадках таке харчування буває безоплатним, але, як бачимо, навіть в радянські часи таке харчування могло оплачуватися самим працівником (в мережі громадського харчування).
Податківці в листі від 13.05.2017 р. №174/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зазначають: якщо працедавцем при застосуванні вахтового методу роботи планується надавати своїм працівникам безоплатно житло, орендоване у третіх осіб, харчування, за умови, що на таке харчування не поширюються норми пп. 165.1.9 ПКУ (тобто воно не надається в межах заходів з охорони праці), та послуги з перевезення, то з метою оподаткування вартість цього житла, харчування та послуг включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо і оподатковується ПДФО за ставкою 18%.
А це означає, що:
- база оподаткування для нарахування ПДФО на такий дохід визначатиметься за допомогою коефіцієнта, встановленого п. 164.5 ПКУ;
- вартість такого харчування (без застосування натурального коефіцієнта) є базою для нарахування військового збору за ставкою 1,5%.
Оскільки йдеться про дохід у вигляді додаткового блага, то, на нашу думку, нараховувати ЄСВ на цей дохід у роботодавця немає підстав (адже додаткового блага в ст. 7 Закону про ЄСВ як бази для нарахування не визначено). Однак, слід зазначити, що в Переліку №1170 такого виду харчування немає, і в коментованому листі податківці про це чітко не говорять. Тож, роботодавцям треба бути готовим при перевірках ДФС відстоювати своє право на ненарахування ЄСВ.