ПДВ-новації: що змінилося з 1 січня 2018 року?

Зупинення блокування ПН та РК

Роботу системи блокування (моніторингу) податкових накладних та розрахунків коригування з 31 грудня 2017 року зупинено. Але не назавжди. Вона буде працювати, Уряд від неї не відмовився, але погодився з тим, що у 2017 році таке блокування частіше шкодило бізнесу, ніж допомагало відсіювати «шкідників». А отже, критерії та порядок блокування потрібно переглянути.

Робити це тепер має не Мінфін і не ДФСУ, а Кабмін. І блокування ПН/РК з 1 січня 2018 року вже не буде (принаймні, не повинно бути). Аж до дня набрання чинності нового порядку блокування, затвердженого відповідно до п. 201.16 ПКУ.

Про це все розповідали Мінфін, Комітет ВРУ з податкової політики та ДФС, а ми писали тут і ось тут.

Для затвердження Урядом нового Порядку встановлено строк до 1 березня 2018 року. В цей же термін потрібно буде забезпечити Мінфіну та ДФС перегляд та приведення їх нормативно-правових актів у відповідність до норм Закону №2245.

Яка  доля вже заблокованих ПН/РК?

У підрозділі 2 розд. ХХ ПКУ з’явився новий п. 57-1. За ним заблоковані ПН та РК в ЄРПН реєструються не пізніше 2 січня 2018 року. Проте це правило не стосується:

• ПН/РК, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до пп. 201.16.2 ПКУ;
• ПН/РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації у ЄРПН, за якими станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Тобто розблоковано буде ПН та РК, реєстрацію яких було зупинено до 1 грудня, за умови:

1) якщо за ними було подано документи та пояснення, але не було винесено відповідного рішення комісією ДФС;

2) якщо в їх реєстрації було відмовлено, але платник ПДВ розпочав процедуру оскарження;

Для заблокованих ПН та РК у грудні 2017 року (та тих, що заблокували раніше, але до 1 грудня 2017 року пояснення та документи щодо них платником податку ДФС не подавалися) реєстрація в ЄРПН  відбувається за старою схемою. Тобто лише після подання платником податку пояснення і копій документів для їх розблокування. На це платнику податку, як і раніше, дається лише 365 календарних днів. А у ДФС, як і раніше, є право не враховувати подані пояснення та документи та відмовити в реєстрації. Далі у платника податку лише один шлях – оскаржувати рішення ДФС згідно Порядком №485.  Докладно про такі скарги читайте також тут.

Якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН або РК, реєстрація таких ПН/РК має бути здійснена на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Окремий строк для реєстрації в ЄРПН РК до ПН на зменшення вартості

Зверніть увагу! З 1 січня 2018 року РК, складених постачальником до ПН на отримувача - платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, слід реєструвати протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем)! Це передбачено новим сімнадцятим абзацом п. 201.10 ПКУ.

Правила оподаткування ПДВ за п. 198.5 ПКУ

Законом №2245 поставлена крапка у питанні необхідності нараховувати ПДВ за нормами п. 198.5 ПКУ при використанні товарів, послуг та необоротних активів, придбаних без ПДВ. З 1 січня 2018 року при їх використанні в негосподарській діяльності та в неоподатковуваних операціях  не потрібно нараховувати ПДВ. У пункт 198.5 ПКУ Законом №2245 внесено відповідні зміни.

Конкретизовано, що нараховувати ПДВ та складати зведену ПН слід за придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту).

Але, як і раніше, те, що покупець не скористався податковим кредитом за таким придбанням/виготовленням після 01.07.2015 р. через небажання або помилку, не звільняє його від обов’язку визнати ПЗ з ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ.

Оподаткування ПДВ посилок та ввезення товарів у ручній поклажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску

З 1 січня 2018 року виключено п. 191.2.1 ПКУ, яким раніше було встановлено правила оподаткування ПДВ ввезених товарів у ручній поклажі частіше одного разу протягом однієї доби.

При цьому з’явився новий абзац пп. 191.2.3 ПКУ. За ним у разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

З 01.01.2019 року:

• для юросіб буде змінено базу оподаткування ПДВ, яка має застосовуватися у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі. Тепер нею є митна вартість товарів з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, а не фактурна, як було раніше;
• зміняться умови необ’єктності операцій щодо ввезених із-за кордону товарів за допомогою міжнародних поштових експрес-відправлень.

Докладніше про це ми писали тут.

З 1 січня 2018 року не є об’єктом ПДВ:

1) ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення;

2) ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин;

3) ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.

З 1 січня 2019 року не будуть об’єктами оподаткування ПДВ:

1) ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро у несупроводжуваному багажі;

2) ввезення на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача (юридичної особи, фізичної особи - підприємця) в одній депеші у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника у міжнародних експрес-відправленнях;

3) ввезення на митну територію України на адресу одного одержувача (фізичної особи) у перших трьох міжнародних поштових відправленнях та/або міжнародних експрес-відправленнях протягом одного календарного місяця товарів, сумарна фактурна вартість яких у кожному з відправлень не перевищує еквівалент 150 євро.

Про це ми писали також тут.

Правила застосування ставки ПДВ у розмірі 7% для лікарських засобів та медичних виробів

Уточнено застосування ставки ПДВ у розмірі 7% щодо постачання та імпорту лікарських засобів та медичних виробів.

Відтепер такі операції будуть оподатковуватися за цією ставкою тільки, якщо:

• лікарські засоби дозволені для виробництва і застосування в Україні та внесені до Держреєстру лікарських засобів;
• медичні вироби, які внесені до Держреєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

Про це ми також раніше писали тут.

Звільнення від ПДВ експорту технічних культур

За новим п. 63 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

• з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року - соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);
• з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року  - насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).

Звільнення від ПДВ ввезення і постачання ТЗ з електричними двигунами

За новим п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ протягом 2018 року звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України і постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним або кількома), що мають код УКТ ЗЕД 8703 90 10 10.

До речі, таке ввезення позбавлено ще і сплати акцизного податку (п. 19 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

А податківці вже підрахували (з інфографікою), наскільки дешевшими стануть для українців електромобілі внаслідок таких змін і раніше існувавших пільг.

Нові правила щодо дотації для сільгосптоваровиробників

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року до 1 січня 2022 року сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, мають подавати декларацію з ПДВ з відповідним додатком до неї.

Але з 2018 року в цьому додатку замість позитивної різниці між сумою ПЗ та ПК з ПДВ (тобто суми, яку треба сплатити до бюджету) слід буде зазначати обсяг ПЗ з ПДВ з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16-1.3 Закону №1877, розрахований за зареєстрованими ПН в ЄРПН за відповідний звітний період.

Також в додатку слід, як і в 2017 році, зазначати розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних місяців.

При цьому  з 2018 року ДФС зможе встановлювати додаткові вимоги до відображення даних щодо окремих видів діяльності.

Розстрочення сплати ПДВ при імпорті обладнання

За новим п. 65 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, тимчасово, з 1 січня 2018 до 1 січня 2020 року, при імпорті обладнання, що класифікується за вказаними у цієї нормі кодами УКТ ЗЕД, за заявою платника ПДВ надається розстрочення (рівними частинами) сплати ПДВ. Таке розстрочення діє на термін, зазначений у заяві, але не більше 24 календарних місяців.

При цьому платники податків, яким надано розстрочення згідно з пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розд. ХХ ПКУ до 01.01.2018 р., мають право змінити забезпечення виконання зобов’язань зі сплати ПДВ на передбачене цим пунктом забезпечення виконання зобов’язань.

Але зверніть увагу: розстрочення сплати ПДВ поширюється на випадки імпорту обладнання, яке буде використовуватися для власного виробництва на території України! Розстрочення сплати ПДВ не надається при імпорті обладнання, якщо воно має походження з Росії або ввозиться з її території та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно з законом України.

Порядок надання розстрочення сплати ПДВ та застосування забезпечення відповідно до цього пункту встановлюється Кабміном. Звісно, що зараз його ще немає (тому і скористатися таким правом наразі неможливо), але протягом 3 місяців цей порядок має бути затверджено.

При цьому Кабмін має право встановити випадки, коли залишок суми зобов’язань зі сплати ПДВ підлягає забезпеченню виконання шляхом застави обладнання, що ввозиться із розстроченням ПДВ.

А в разі порушення платником податку умов розстрочення, забезпеченого заставою, продаж заставленого майна такого платника податку здійснюється з використанням дворівневої електронної торгової системи (ЕТС) у порядку, встановленому Кабміном.

Зверніть увагу! Суми ПДВ, сплачені з урахуванням норм цієї норми, включаються платником до складу податкового кредиту у звітному періоді його сплати до бюджету.

У разі відчуження, передачі в оренду, суборенду чи передачі права володіння, користування в інший спосіб імпортованого обладнання з розстроченням сплати ПДВ  зобов’язаний сплатити ПЗ за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення. Сплатити ПДВ слід буде у сумі, розрахованій як позитивна різниця між сумою ПДВ, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів без застосування особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, та фактично сплаченою сумою. Також слід буде сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120% облікової ставки НБУ, що діяла на день сплати ПЗ, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання.

Звільнення від ПДВ постачання програмної продукції у 2018 році

Закон №2245 вніс зміни до п. 26-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Нагадаємо, що цією нормою встановлені правила звільнення від оподаткування ПДВ постачання програмної продукції.

Тепер уточнено, що  з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим пп. 14.1.225 ПКУ.

До того ж розширено визначення програмної продукції. З 1 січня 2018 року до неї відноситься:

• результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
• примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
• будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
• криптографічні засоби захисту інформації.

Товари і необоротні активи, що залишилися на тимчасово окупованій території

До цього в п. 38.10 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ вже існувала норма щодо оподаткування ПДВ необоротних активів, які залишилися в зоні АТО. Тепер ця норма поширюється і на товари, а до території було додано вільну економічну зону Крим.

Отже, з 01.01.2018 р. з метою оподаткування ПДВ необоротні активи та товари, придбані (збудовані, споруджені, створені)  до 14 квітня 2014 року і які станом на 1 січня 2017 року знаходяться на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, вільної економічної території Крим, не вважаються:

• такими, що призначаються для використання (або починають/почали використовуватися) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків;
• невиробничими необоротними активами в розумінні ПКУ.

До них не застосовуються норми підпунктів «в» та «г» п. 198.5 ПКУ. Тобто визнавати умовне ПЗ з ПДВ за такими активами не потрібно.