Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Загальне правило включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за зареєстрованими ПН визначено п. 198.6 ПКУ. За ним у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН/РК до ПН, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 к. дн. з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Але п. 198.6 ПКУ не затверджено порядку включення таких ПН до складу податкового кредиту. Саме тому податківці в ІПК від 12.02.2018 р. №575/6/99-99-15-03-02-15/ІПК звернулися до п. 50.1 ПКУ та п. 1 розд. IV Порядку №21. За цими нормами у разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації.
На підставі вищенаведених норм податківці навели два способи включення ПДВ до складу податкового кредиту. А саме:
- або включити до складу податкового кредиту будь-якого звітного періоду протягом 1095 к.д. з дня їх складання;
- або до складу податкового кредиту звітного періоду, у якому своєчасно зареєстровану податкову накладну було складено, шляхом подання за такий звітний період уточнюючого розрахунку.
Від себе додамо, невключення у податковий кредит суми ПДВ за зареєстрованою ПН не є помилкою. Тому подання уточнюючого розрахунку для включення ПДВ до складу податкового кредиту є правом, а не обов’язком.
