Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці в індивідуальній консультації від 16.05.2018 р. №2193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК наводять лише загальновідомі правила: якщо придбана з ПДВ бутильована питна вода призначається для використання або починає використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а також якщо частково використовується в оподатковуваних ПДВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 або п. 199.1 ПКУ відповідно.
У разі якщо придбана з ПДВ бутильована питна вода використовується виключно в оподатковуваних операціях та/або у господарській діяльності платника податку, зокрема, при виробництві (виготовленні) та/або реалізації товарів, виконанні робіт, наданні послуг, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 або п. 199.1 ПКУ у такого платника не виникає.
Про це вони говорять досить часто, а ми щороку про це пишемо. Наприклад, читайте ось тут.
Тобто головна складність – це довести, що придбана вода використовувалася в господарській діяльності. До неї ПКУ відносить діяльність, спрямовану на отримання доходу, а податківці ще й обов’язкові витрати, зокрема, які роботодавець несе у зв’язку з охороною праці та виконуючи решта норм трудового законодавства.
На жаль, прямої вимоги чи дозволу з такого придбання питної води в трудовому законодавстві немає. Натомість є обов’язок роботодавця із забезпечення певних санітарно-гігієнічних норм для працівників. Та всі вони виконуються, якщо у приміщенні, де працівники працюють, є центральне водопостачання та немає висновку від контролерів, що вода, яка постачається, не відповідає санітарно-гігієнічним нормам.
Це проблема давня, існувала вона ще до ПКУ (про це тут) та мало кому з роботодавців вдалося вирішити її на свою користь. Натомість, щоб не сплачувати зайві податки, роботодавці та працівники змушені викручуватися: оплачувати таку воду за рахунок наданих одному чи кільком з працівників у вигляді нецільової та неоподаткованої благодійної допомоги, або списувати таку воду, як використану на представницькі витрати (організацію прийомів партнерів та контрагентів) тощо.
