Головна Усі новини Оподаткування ПДВ

Помилково зареєстрована ПН: невідображення в декларації з ПДВ та вплив на реєстраційну суму

Іноді в практиці трапляються ситуації, коли внаслідок втоми чи неправильно отриманих даних, реєструються податкові накладні, які взагалі не повинні були бути складеними. Що робити з такими помилковими ПН? Чи відображати їх в декларації? Та чи будуть вони мати вплив на реєстраційну суму?

Коментар до ІПК від 02.11.2018 р. №4677/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Як анулювати помилково зареєстровану ПН?

Згідно з п. 201.10 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

П. 192.1 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до цього податківці у коментованій консультації зазначають, що у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до п. 192.1 ПКУ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї.

Тобто, щоб анулювати помилково складену та зареєстровану ПН, слід скласти до неї РК, у якому кількісні показники товарів/послуг зазначити зі знаком мінус. В сумі показники таких ПН та РК дадуть нуль, а отже ПН буде анульована.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН у загальному порядку. Якщо отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така  ПН (і, відповідно, і РК) є платник ПДВ, то такий РК має скласти продавець (постачальник), а зареєструвати – покупець (отримувач).  Строки реєстрації такого РК встановлені п. 201.10 ПКУ.

Зверніть увагу: причина коригування в такому РК зазначається «повернення товару або авансових платежів», адже лише з такою причиною можливе повне «сторнування» даних у ПН.

 

Чи потрібно в декларації відображати помилкові ПН/РК до неї?

Відповідно до п. 44.1 ПКУ платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами. Водночас дані, наведені в декларації з ПДВ, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 р. III Порядку №21).

А у випадку відсутності факту здійснення господарської операції з поставки товару/послуг відсутні і підстави для складання податкової накладної. Тобто така податкова накладна вважається помилковою і не може бути підставою для формування показників податкової звітності.

Таким чином, обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

 

Все було б добре, якби не одне але...

Часто помилково зареєстровану накладну виявляють не відразу і може виникнути ситуація, коли помилкова ПН складена в одному місяці, а РК до неї – в наступному. Внаслідок цього при реєстрації такої зайвої ПН реєстраційна сума платника зменшиться, а відновиться лише тоді, коли зайву ПН буде анульовано (зареєстровано РК). 

При цьому ПН було зареєстровано, але, як зазначено вище податківцями, відображати її в декларації не потрібно. І ось це невідображення має один нюанс.

 

Реєстраційна сума (ліміт) та зайво зареєстрована ПН

Реєстрація ПН (як потрібної, так і зайвої) з певною сумою ПДВ, зазначеною в ній, призводить до зменшення суми, на яку платник взагалі має право реєструвати ПН/РК (реєстраційної суми, як її називають в коментованій ІПК податківці). Це передбачено п. 200-1.3 ПКУ за рахунок показника ΣНаклВид.

Але в формулі, за якою рахується така реєстраційна сума, не один показник. В коментованій ІПК податківці абсолютно правильно нагадують, що ще однією зі складових частин, які впливають (зменшують) реєстраційну суму, є показник ∑Перевищ. 

Далі податківці правильно говорять, що зменшує реєстраційну суми лише позитивне значення цього показника. І це так, адже за ПКУ ∑Перевищ – це загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Тобто він розраховується як різниця: ПЗ в декларації – ПЗ в зареєстрованих ПН/РК.

І міняти місцями ці показники неможна. Саме в декларації ПЗ повинно бути більшим, ніж в ЄРПН, і не інакше. Зверніть на це увагу, це важливо! 

У випадку, коли реєструється зайва ПН, вона в декларації не відображається, але є в ЄРПН. Тобто виникає різниця, але вона від'ємна: ПЗ в ЄРПН більше, ніж ПЗ в декларації! 

Відповідно показник ∑Перевищ не виникає і подвійного зменшення реєстраційної суми не відбувається.     

До речі, якщо навіть цей показник і виникає, він врівноважується іншою нормою ПКУ – п. 200-1.9 ПКУ.

Якщо на практиці, то зміст цієї норми полягає в наступному:

  • якщо платник включив, наприклад, у жовтні до декларації з ПДВ ПЗ на суму 1000 грн;
  • але не зареєстрував на цю суму ПН;
  • і внаслідок чого виник показник ∑Перевищ  на суму 1000 грн за жовтень;
  • у платника є право (протягом граничного строку в 1095 днів з дати складання) зареєструвати ПН/РК на суму 1000 грн за жовтень;
  • і це право в нього зберігається навіть якщо реєстраційної суми в нього немає.

Тобто зменшення реєстраційної суми відбулося один раз – за рахунок виникнення цього показника. Двічі вона не зменшується! І реєстрація ПН/РК на суму цього показника за звітний період, у якому він виник, відбувається незалежно (понад) від існуючої (або й ні) реєстраційної суми. 

Але податківці висновки з цього в ситуації, що розглядається в ІПК, роблять чомусь абсолютно неправильні.

 

Що говорять податківці?

Очевидно, що у платника ПДВ виникло питання, чому реєстраційну суму йому зменшили двічі. І, відповідно, коли він склав РК до зайвої ПН в наступному місяці, до подання наступної декларації з ПДВ реєстраційна сума в нього чомусь не відновилась. А зважаючи на те, як СЕА ПДВ рахує цю суму, не факт, що відновлення відбудеться і надалі. 

Таке буває, якщо  при автоматичному розрахунку реєстраційної суми на її зменшення враховується не позитивне значення різниці, а абсолютне. Тобто, якщо для податківців, в принципі, немає значення, де ПЗ було більшим, в декларації чи в ЄРПН. Головне, щоб вона була. Що є порушенням – ми це з’ясували вище. 

А винним у цьому податківці в коментованій ІПК роблять платника ПДВ (а не систему, яка рахує неправильно)! 

Вони говорять: саме неодноразові дії платника щодо безпідставного складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних без фактичного здійснення господарських операцій, за якими відповідно до норм ПКУ складаються та реєструються податкові накладні в ЄРПН, призвели до виникнення ∑Перевищ та подальшого відповідного зменшення реєстраційної суми на суму ПДВ, зазначену у таких безпідставно складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунках коригування до них.

Тобто, не помиляйтеся – не будемо помилятися й ми, виходить з цієї ІПК.

 

Який є вихід зі ситуації?

Як було зазначено вище, показник ∑Перевищ виникає через різницю між сумою зареєстрованих податкових накладних та сумою ПЗ відображених у декларації за відповідний місяць. Тому радимо у разі реєстрації помилкової податкової накладної в ЄРПН «сторнуючий» розрахунок коригування до неї складати тим самим місяцем. 

Якщо ж зайво зареєстрована ПН буде виявлена пізніше, а реєстраційна сума буде зменшена двічі (всупереч ПКУ), треба писати про це до ДФС скарги. В разі відмови реагувати на них, залишається звертатися до суду і захищатися від протизаконних дій або бездіяльності податківців. Адже права нам ніхто не дарує, їх доводиться виборювати.

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Станіслав Горбовцов
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / ПДВ
Теги:
ПДВ , Податкова накладна

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 10

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?