Анулювання реєстрації платника ПДВ

Платником ПДВ не можна стати автоматично – для цього потрібно проходити процедуру реєстрації. Відповідно законодавством передбачено і процедуру анулювання такої реєстрації. Порядок анулювання реєстрації платника ПДВ регламентований ст. 184 ПКУ.

Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ

Вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ зазначений у п. 184.1 ПКУ. І всього їх дев’ять. Рішення про анулювання може прийняти як сам платник ПДВ, так і контролюючий орган. Тому варто добре проаналізувати ці підстави для анулювання, щоб не виникло ситуації, коли анулювання відбудеться за рішенням контролюючого органу без відома платника ПДВ.

Що таке контролюючі органи, визначено у ст. 41 ПКУ: це ДФСУ та її територіальні органи в областях, м. Києві, ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, Офіс великих платників податків ДФС. Районнні податкові інспекції не є контролюючими органами та не здійснюють анулювання реєстрації платників ПДВ.

Отже, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до п. 184.1 ПКУ:

1. будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов'язань з ПДВ;
   
   
2. будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
   
   
3. будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ – це 1 та 2 групи платників ЄП для фізосіб, та ставка 5% платників ЄП ІІІ групи для фізосіб та юросіб;
   
   
4. особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
   
   
5. установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник ПДВ, визнані рішенням суду недійсними;
   
   
6. господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута;
   
   
7. платник ПДВ ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статуса суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати ПДВ чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
   
   
8. фізична особа, зареєстрована як платник ПДВ, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
   
   
9. припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників ПДВ, зазначених у пп. 4, 5 і 8 п. 180.1 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Відповідно до п. 184.2 ПКУ анулювання реєстрації на підставі, визначеній у пп. «а» п. 184.1 ПКУ, здійснюється тільки за заявою платника ПДВ, а на підставах, визначених у пп. «б» – «з» п. 184.1 ПКУ, може здійснюватися як за заявою платника ПДВ, так і за самостійним рішенням контролюючого органу.

Отже, на практиці платник ПДВ може самостійно подавати заяву про анулювання з будь-якої з вищенаведених підстав, крім підстави, визначеної у пп. «є» п. 184.1 ПКУ – якщо фізична особа – платник ПДВ померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність, вона не зможе самостійно подати заяву. Реєстрація такої фізособи буде анульована або за рішенням контролюючого органу, або на підставі заяви, поданої опікуном або піклувальником.

За своїм самостійним рішенням (пп. «а» п. 184.1 ПКУ) платник ПДВ може подати заяву про анулювання, тільки якщо він був зареєстрований таким платником протягом попередніх 12 місяців та загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою 1 млн грн (без урахування ПДВ). При цьому всі податкові зобов’язання з ПДВ мають бути сплачені.

Іншими словами, лише за умови перебування платником ПДВ протягом 12 місяців, а також скорочення обсягів оподатковуваних операцій до суми, що менша за граничний обсяг для реєстрації платником ПДВ (п. 181.1 ПКУ), можна добровільно залишити лави платників ПДВ.

Увага! Реєструючись платником ПДВ, слід пам’ятати про те, що цей статус СГ буде мати як мінімум протягом 12 наступних місяців.

За інших підстав, визначених у пп. «б» – «з» п. 184.1 ПКУ, анулювати реєстрацію може як сам платник ПДВ, так і контролюючий орган. Причому в останньому випадку вже колишній платник ПДВ дізнається про це пост-фактум. Щоб мінімізувати ймовірність такої події та мати можливість завчасно підготуватися, звернемо увагу на підстави, визначені у пп. «в» та «г» п. 184.1 ПКУ.

Так, якщо платник ПДВ на загальній системі або платник єдиного податку з ПДВ  переходить на сплату єдиного податку без ПДВ, податківці мають право самостійно анулювати його реєстрацію (пп. «в» п. 184.1 ПКУ). Тож перед зміною системи оподаткування або ставки єдиного податку слід провести підготовчу роботу та вчасно здійснити перехідні операції (про це далі), а потім самостійно подати заяву на анулювання.

Також платники ПДВ, які тимчасово припинили діяльність, часто не беруть до уваги пп. «г» п. 184.1 ПКУ, згідно з яким податківці самостійно анулюють реєстрацію платника ПДВ, якщо він протягом 12 послідовних податкових місяців не подає декларації з ПДВ (п. 49.2 ПКУ) та/або подає декларацію, у якій відсутні показники щодо постачання або придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Нагадаємо, що відповідно до п. 202.2 ПКУ платники ПДВ, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період, і якщо 12 місячних декларацій або 4 квартальних декларації поспіль подаються без заповнення розділів І і ІІ (за формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21), то податківці можуть самостійно прийняти рішення про анулювання реєстрації такого декларанта, незважаючи на те, що у декларації можуть бути наявні показники рядків 16, 16.1 та 21 (коли платник ПДВ декларує лише від’ємне значення минулих періодів). Наявність цих показників не врятує від анулювання податківцями.

Для уникнення цієї ситуації потрібно стежити за показниками декларацій з ПДВ, в тому числі  проводити оподатковувані операції або робити закупівлі товарів/послуг з ПДВ, щоб уникнути нульових показників протягом 12 місяців поспіль. Тобто достатньо буде відображати в декларації тільки податковий кредит з ПДВ без обов’язкової наявності податкових зобов’язань, щоб не підпасти під норми пп. «г» п. 184.1 ПКУ.

Дата анулювання реєстрації платника ПДВ

Анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється на дату:

• подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

• зазначену в судовому рішенні;
• припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
• що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше. Наприклад, якщо контролюючий орган прийняв рішення про анулювання раніше, ніж платник ПДВ подав заяву, датою анулювання буде дата прийняття рішення податківцями.

Відповідно до п. 184.10 ПКУ про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Якщо платник ПДВ подав заяву про анулювання, а податківці з’ясують, що насправді для такої заяви немає підстав (наприклад, якщо протягом останніх 12 місяців вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, понад 1 млн грн, а платник ПДВ подав заяву про анулювання на підставі пп. «а» п. 184.1 ПКУ), то контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви повинен надати вмотивовану письмову відмову з поясненнями (п. 184.4 ПКУ).

Останній звітний період

Останнім звітним (податковим) періодом для анульованих платників ПДВ буде період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду (тобто перше число наступного місяця або кварталу) до дати анулювання реєстрації.

Наприклад, якщо дата анулювання 9 квітня 2019 року, то останнім звітним періодом буде квітень 2019 р. або ІІ квартал 2019 р. (якщо у платника квартальний звітний період). До декларації слід буде включити операції, проведені  з 1 квітня по 9 квітня 2019 р. включно.

Суб'єкти господарювання, реєстрацію ПДВ яких анульовано та яких вилучено з реєстру платників ПДВ, після закінчення граничних термінів для подання декларації з ПДВ не мають можливості подавати декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період та інші податкові періоди, за які звітність не подана.

Тому не забуваємо про подання останньої декларації з ПДВ і робимо це вчасно! Податківці неодноразово звертали увагу, що у разі несвоєчасного звітування з ПДВ нарахування ПДВ буде здійснено податковим органом і до такого платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені пп. 54.3.1, п. 120.1, п. 123.1 ПКУ.

Сплата податкових зобов’язань з ПДВ

Суми ПДВ, зазначені в декларації з ПДВ, що подається за наслідками останнього звітного (податкового) періоду, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунку платника ПДВ не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов'язань. Якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, то особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, зобов'язана протягом 10 к.д., наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, перерахувати з власного поточного рахунку на електронний рахунок необхідну суму коштів незалежно від того, залишатиметься вона зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми чи ні.

А от якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених ст. 200 ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ПКУ).

Тобто сплата ПДВ та відшкодування здійснюються у загальному порядку та в загальні строки.

Повернення помилково або надміру сплачених коштів

Відповідно до п. 200-1.8 ПКУ та п. 7 Порядку №569, після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Для закриття електронного рахунку ДФС надсилає Держказначейству реєстр платників ПДВ. На підставі нього Держказначейство перераховує суми податку до бюджету. Повідомлення про закриття електронних рахунків Держказначейство надсилає ДФС у день закриття такого рахунку.

З огляду на це, потрібно заздалегідь потурбуватися про те, щоб на цьому рахунку не було зайвих коштів у сумі, що перевищує суму податкових зобов’язань платника ПДВ, яку він має сплатити за даними останньої декларації.

У кого ж такі надлишки є, варто скористатися п. 200-1.6 ПКУ: якщо на дату подання декларації з ПДВ (в тому числі останньої декларації) сума коштів на рахунку платника в СЕА ПДВ перевищує суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ), платник ПДВ  має право подати у складі такої декларації заяву за формою додатка 4 до декларації. Відповідно до цього додатку такі кошти перераховуються на поточний рахунок платника ПДВ, реквізити якого платник зазначає у додатку 4, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.

Якщо ж забули про цей момент при складанні останньої декларації, це не проблема. Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання також можуть бути повернуті платнику ПДВ  відповідно до ст. 43 ПКУ, за його заявою, яку він складає у довільній формі. Подання заяви є обов'язковою умовою для повернення сум грошового зобов'язання (п. 43.3 ПКУ).

Напрями повернення коштів (п. 43.4 ПКУ):

• на поточний рахунок платника податків в установі банку;
• на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
• готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно з п. 43.2 ПКУ, якщо платник податків має податковий борг, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на його поточний рахунок в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, здійснюється лише після повного погашення такого податкового боргу.

Варто звернути увагу на проблему повернення переплати з ПДВ, яка виникла внаслідок подання уточнюючих розрахунків, за якими було зменшено суму ПДВ. Хоча законодавчих перешкод для цього немає, на практиці податківці відмовляються це робити. Ми розглядали це питання у консультаціях тут та тут.

Перехідні операції на дату анулювання та податкові накладні

Перехідні операції краще розглядати на прикладі.

Приклад 1.  Підприємство отримало передплату за товар 01.04.2019 р., ще перебуваючи у статусі платника ПДВ. Реєстрацію підприємства як платника ПДВ анульовано 10.04.2019 р. Товар був відвантажений покупцю 15.04.2019 р.

У цьому разі підприємство – продавець повинно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ на дату отримання передплати (01.04.2019 р.), а також йому потрібно зареєструвати податкову накладну не пізніше 10.04.2019 р. Лише в цьому разі покупець отримає податковий кредит. Якщо продавець не встигне зареєструвати ПН, то покупець втратить податковий кредит без надії на його поновлення.

Приклад 2. Реєстрацію підприємства як платника ПДВ анульовано 03.04.2019 р. Підприємство надало послугу в квітні 2019 року, відповідний акт підписано 22.04.2019 р.

У цьому разі підприємство за такою послугою вже не буде нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ на дату підписання акта, тому що анулювання реєстрації ПДВ відбулося раніше.

Приклад 3.  Постачальник – платник ПДВ 05.04.2019 р. отримав від покупця передоплату за товар у розмірі 60% його вартості. Реєстрацію підприємства як платника ПДВ анульовано 16.04.2019 р., а 26.04.2019 р. товар був повністю відвантажений покупцеві.

У цьому разі частина відвантаженого, але не оплаченого товару (40%) вже не оподатковується ПДВ. З урахуванням цього ціна на цю частину товару може бути сформована вже без урахування ПДВ, тобто буде менше, ніж початкова ціна товару з ПДВ. Втім, постачальник може і не зменшувати ціну, проте 40% товару вже буде продажно без ПДВ.

Приклад 4. Реєстрація платника ПДВ анульована з 16.04.2019 р. Він повинен подати останню декларацію з ПДВ за квітень 2019 р.

До цієї декларації він зможе включити лише ті суми податкового кредиту, що будуть підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Податкові накладні, що складені до 16.04.2019 р., та які залишаються незареєстрованими в ЄРПН на цю дату, не можуть бути включені до податкового кредиту після цієї дати.

До речі, щодо податкових накладних, складених на платника ПДВ, який готується до анулювання, і їх реєстрації. Звісно, ЄРПН їх зареєструє на колишнього платника ПДВ лише, якщо дата їх складання – це день до такого анулювання. Після цієї дати податкові накладні вже складатимуться на неплатника. Про це контрагентів варто заздалегідь попередити.

Таким чином, коли платник ПДВ готується до анулювання реєстрації платником ПДВ, він може узгодити всі свої операції з контрагентами з урахуванням таких питань:

• чи потрібний податковий кредит його покупцям та замовникам (див. приклади 1, 2);
• чи буде необхідно окремо узгоджувати з покупцями ціну товарів/послуг з урахуванням ПДВ та без урахування ПДВ, тобто чи зміниться ціна на ту частину товару/послуги, які будуть поставлені без ПДВ (див. приклад 3);
• яка ймовірність недоотримання податкового кредиту через те, що деякі постачальники не встигнуть зареєструвати свої податкові накладні до дати анулювання (див. приклад 4).

Залежно від відповідей на ці питання слід планувати дати здійснення операцій та дату подання заяви на анулювання реєстрації платника ПДВ. Зокрема, варто завершити всі свої операції – як постачання, так і придбання, зареєструвати всі податкові накладні, отримати всі належні податкові накладні від постачальників, і вже тоді подавати заяву на анулювання.

Єдина операція, про яку слід пам’ятати і яку, на жаль, контролювати сторонам неможливо, це складання розрахунків коригування.

Щодо РК до ПН, виданих колишнім платником ПДВ, ситуація прозора – як і з ПН, після анулювання у СГ немає права їх складати і реєструвати.

Пунктом 201.1 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ  зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у термін, встановлений п. 201.10 ПКУ.

Оскільки право на складення податкових накладних та реєстрацію їх в ЄРПН має лише особа, що зареєстрована платником ПДВ, то на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право вказаною особою втрачається (п. 184.5 ПКУ). Тож платник ПДВ, реєстрацію якого анульовано, вже не має права реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, незалежно від того, що з дати складання податкових накладних та/або розрахунків коригування ще не минув термін їх реєстрації.

Після дати анулювання вже не можна буде відкоригувати відповідно до ст. 192 ПКУ суми ПДВ за операціями, що були здійснені до анулювання, адже РК до ПН вже не можна зареєструвати. З цього приводу дивіться лист ДФС у м. Києві від 05.04.2016 р. №8078/10/26-15-12-01-18.

А ось щодо податкових накладних, складених на колишнього платника ПДВ, ЄРПН їх не реєструє, а податківці наголошують, що без такого РК у постачальника немає можливості відкоригувати своє ПЗ. Пояснюють вони це тим, що покупець – колишній платник ПДВ теж не коригує свій ПК. Але так вони вважають лише щодо зменшення ПЗ/ПК. А ось щодо збільшення (наприклад, якщо після анулювання ціна на товар/послугу зростає) вони вимагають від постачальника скласти окрему ПН на суму різниці.

Зверніть увагу!

Визначення податкових зобов’язань на залишки активів

Відповідно до п. 184.7 ПКУ, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів. Забігаючи трохи вперед, звертаємо увагу на те, що в цьому пункті немає вимоги щодо складання та реєстрації податкової накладної.

Таке правило щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ не поширюється на анулювання реєстрації ПДВ унаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (про виділ та поділ платників ПДВ ми писали у «ДК» №28/2018).

Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ, звичайною ціною є ціна товару, визначена сторонами договору. І якщо не доведено зворотне, така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Проте порядку визначення ринкової вартості для нашого випадку ПКУ не встановлено.

Щодо необоротних активів, які були введені в експлуатацію до дати анулювання реєстрації ПДВ, то, на нашу думку, їх можна вважати невикористаними в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності лише в тій частині їх вартості, яка ще не замортизована.

Але податківці  чітко дотримуються закону і вважають, що необоротні активи для цілей п. 184.7 ПКУ теж слід оцінювати за звичайними цінами. У листі від 12.11.2015 р. №24137/6/99-99-19-03-02-15 вони надали роз'яснення щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на необоротні активи, які перебувають на балансі платника ПДВ  на дату анулювання реєстрації ПДВ, зазначивши, що в цьому разі використовувати залишкову вартість для нарахування ПДВ платник не має права. Вони наполягають на звичайній (ринковій) ціні за такими необоротними активами на дату нарахування податкових зобов’язань. Така ж позиція контролерів викладена в ІПК від 25.10.2017 р. №2370/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Але варто зауважити, що як правило, звичайна ціна на основні засоби, що вже були у використанні, є нижчою за звичайну ціну таких основних засобів, але нових.

Дію п. 184.7 ПКУ податківці поширюють і на дебіторську заборгованість за передплатами за товари/послуги, за якою платник ПДВ отримав податковий кредит. Оскільки в самому п. 184.7 ПКУ буквально йдеться про товари/послуги, які не були використані в оподатковуваних операціях, можна дійти висновку, що тут маються на увазі лише отримані товари/послуги, які вже є в наявності (товари) або віднесені до витрат (послуги). Але податківці вважають такими й ті товари/послуги, які ще не були отримані, але були оплачені з ПДВ, і на суми такої передплати слід теж визначити податкові зобов’язання з ПДВ.

Особливості складання податкової накладної відповідно до п. 184.7 ПКУ

Відповідно до п. 8 Порядку №1307 у верхній лівій частині ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» роблять позначку «X» та проставляють тип причини «10».

Згідно з п. 11 Порядку №1307 це буде зведена податкова накладна. Відповідно в графі «Зведена податкова накладна» ставиться код ознаки 1. У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000». Далі відповідно до п. 16 Порядку №1307:

• у графі 2 розділу Б зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку №1307, зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника ПДВ при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання;
  
  
• у графі 4 вказується «грн»;
  
  
• у графі 10 – вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується ПДВ;
  
  
• графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 11,12 не заповнюються.

Таку ПН слід також зареєструвати в ЄРПН – на загальних підставах у загальні строки, передбачені п. 201.10 ПКУ.

Що буде, якщо платник ПДВ не встигне зареєструвати таку ПН до дати анулювання реєстрації? Особливо це актуально у випадках, коли анулювання відбувається за рішенням контролюючого органу, а платник ПДВ дізнається про це вже пост-фактум.

Якщо уважно вивчити вимоги п. 184.7 ПКУ, то ми там не знайдемо приписів щодо обов’язкового складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної, на відміну від п. 198.5 ПКУ, у якому прямо прописана необхідність складання та реєстрації звведеної податкової накладної.  Але ж у Порядку №1307 є приписи щодо складання ПН з типом причини «10»!

А якщо платник не встиг зареєструвати ПН або РК до дати анулювання?

На практиці до таких ПН/РК застосовуються штрафи від 10 до 50% від суми ПДВ залежно від простроченого терміну реєстрації ПН на дату накладення штрафу , адже формально норми п. 120-1.1 ПКУ діють і в даному випадку.

Далі, оскільки у колишнього платника ПДВ не буде можливості зареєструвати цю ПН взагалі, податківці мають право застосувати ще один штраф в розмірі 50%, що передбачений абзацом другим п. 120-1.2 ПКУ.