Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Коментар до ІПК ДФС від 07.06.2019 р. №2622/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
та від 31.05.2019 р. №2498/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Право на податковий кредит
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари (послуги, основні фонди) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, у тому числі і для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних витрат (питна вода, чай, кава, цукор, вершки, квіти тощо), включаються до складу ПК за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких ПН, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ПКУ).
Але це ще не все! Адже одразу виникає питання: чи не доведеться такий ПК одночасно коригувати шляхом визнання ПЗ?
Чи потрібно нараховувати ПЗ з ПДВ?
Підпункт «г» п. 198.5 ПКУ зобов’язує платника податку нарахувати ПЗ з ПДВ (та скласти зведену ПН), якщо придбані з ПДВ товари чи послуги призначаються (або починають використовуватись) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).
Тут варто зазначити, що господарською діяльністю відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ є діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
При цьому податківці наводять доволі не однозначний висновок: якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та відповідно до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), дані товари визнаються такими, що призначаються для використання (використані) у господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ, не здійснюється.
Зазначимо, що з часу попередньої консультації чіткості у цьому питанні не додалося. Так, з однієї сторони говорять про включення до складу витрат – а за П(С)БО витрати на каву, чай та санітарно-гігієнічні потреби за наявності первинних документів потрапляють до складу витрат (зокрема, адміністративних).
А з іншої сторони, вказують на необхідність компенсації покупцями таких витрат, що повинні збільшити базу оподаткування ПДВ. А тут зрозуміло, що ті, хто ці товари споживає (та, навіть, і контрагенти, які завітали до офісу), пригощаються безкоштовно.
Отже, обережним платникам податків варто нараховувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у випадку придбання питної води, чаю, кави, цукру, вершків тощо, навіть якщо за внутрішніми документами зазначено, що вони були придбані для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних потреб підприємства.
І ще одне. Невключення суми ПДВ до податкового кредиту при придбанні таких товарів чи послуг не звільняє суб’єкта господарювання від нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Звісно, якщо вони були придбані з ПДВ. Тому зекономити час і просто проігнорувати право на податковий кредит наразі не вийде.
Хоча виходом у цій ситуації може стати придбання таких товарів у неплатника ПДВ. У такому разі ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ нараховувати буде не потрібно. Про це ми писали тут.
