Бюджетне відшкодування: як заповнити декларацію?

Правила та умови для бюджетного відшкодування

Перш ніж розглядати практичні питання, а саме заповнення декларації та додатків щодо бюджетного відшкодування, нагадаємо основні вимоги.

За пп. 14.1.18 ПКУ бюджетне відшкодування – це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження податковою правомірності сум за результатами перевірки платника. Згідно з ПКУ, заявляти до бюджетного відшкодування суму податку – це право, а не обов'язок, тож платник ПДВ має вибір. Можна також не заявляти до бюджетного відшкодування та прийняти рішення погашати за рахунок такої суми майбутні податкові зобов'язання з ПДВ (рядок 21).

Зверніть увагу!

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Пункт 102.5 ПКУ

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню, встановлено ст. 200 ПКУ. Відповідно до п. 200.1 ПКУ сума бюджетного відшкодування виникає у разі, якщо у звітному періоді сума податкового кредиту (рядок 17) більша за суму податкових зобов'язань (рядок 9). Але говорити відразу про повернення суми на рахунок платника ПДВ зарано. Платник ПДВ має варіанти – така сума:

1) у першу чергу враховується на зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні періоди³, в частині, що не перевищує реєстраційну суму із СЕА згідно з п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання податківцями декларації з ПДВ (рядок 20.1). Нагадаємо: дізнатися про реєстраційну суму на момент отримання податківцями декларації можна, подавши запит в електронній формі до ДПС;

¹ Наприклад, аналогічна IПК від 04.01.2019 р. №58/6/99-99-15-03-02-15/IПК, див. «ДК» №3/2019.

² Див. лист ДФСУ від 22.07.2016 р. №24830/7/99-99-15-03-02-17 у «ДК» №32/2016, коментар «ДК» та ЗIР, підкатегорія 101.23, запитання: «Який порядок заповнення додатка 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з ПДВ?».

³ У тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ст. 32 та 100 ПКУ.

2) підлягає відшкодуванню у разі відсутності податкового боргу за заявою платника, але у фактично сплаченій сумі ПДВ постачальникам (у т. ч. за сплаченими авансами) або до бюджету (при імпорті) у попередніх та звітному податкових періодах у частині, що не перевищує реєстраційну суму із СЕА на момент отримання декларації. Відшкодування, своєю чергою, відбувається:

• або на поточний рахунок платника податку (рядок 20.2.1);
• та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (див. ст. 9 ПКУ) (рядок 20.2.2);

3) й останній варіант – ця сума (або її частина) зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.3).

Податківці повідомляють*

Платник ПДВ має право задекларувати у рядку 20.2.1 (повернення на рахунок) та/або 20.2.2 (у рахунок сплати майбутніх податкових зобов'язань або інших платежів) декларації з ПДВ частину суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а іншу частину перенести у рядок 20.3 (до складу податкового кредиту майбутніх періодів) цієї декларації та задекларувати до бюджетного відшкодування у будь-якому наступному звітному податковому періоді.

* ЗIР, підкатегорія 101.23, запитання: «Чи має право платник податку сплачену частину від'ємного значення задекларувати в рядку 20.2 податкової декларації з ПДВ, а іншу частину перенести у рядок 20.3 та заявити до бюджетного відшкодування в наступних звітних періодах?».

Якщо платник має право на бюджетне відшкодування і прийняв таке рішення, він подає декларацію з ПДВ та додатки, серед яких заява про повернення суми бюджетного відшкодування (про що далі). Заява автоматично вноситься до Реєстру заяв бюджетного відшкодування. До такого Реєстру вносяться в т. ч. такі дані, як дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених платником ПДВ у декларації та заяві, з обов'язковою позначкою щодо виду перевірки (камеральна, документальна), сума узгодженого органом ДПС бюджетного відшкодування та дата її узгодження, якщо під час перевірки не виявлено порушень (дати узгодження заяв див. у п. 200.12 ПКУ).

Після дня набуття статусу узгодженої суми Держказначейство перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку протягом п'яти операційних днів (п. 200.13 ПКУ).

I до речі, дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, крім реквізитів поточного рахунку платника ПДВ для перерахування бюджетного відшкодування, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті ДПС.

Перевірка заявленого бюджетного відшкодування

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву, отримують таке відшкодування в разі узгодження податківцями заявленої суми за результатами камеральної перевірки або за результатами документальної перевірки.

Згідно з п. 200.10 ПКУ, камеральна перевірка проводиться у строк згідно з п. 76.3 ПКУ – протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації.

ДПС має право проводити перевірку щодо бюджетного відшкодування протягом 60 календарних днів, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:

• за періоди до 1 липня 2015 року, не підтверджені документальними перевірками;
• з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування за ст. 209 ПКУ.

Відповідно до п. 200.11 ПКУ, рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Крім того, згідно з пп. 78.1.8 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності від'ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.

Загальний строк проведення перевірок, визначених у п. 200.10 та 200.11 ПКУ, з урахуванням установлених у п. 82.4 ПКУ строків зупинення (не більше 30 робочих днів) не може перевищувати 60 календарних днів. Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки податковий орган не виявляє порушень, платник ПДВ очікує на отримання бюджетного відшкодування за напрямом, який він зазначив у додатку 4 до декларації з ПДВ.

Заповнення декларації та додатків

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування, а також Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі – Порядок №21) затверджені наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21. Заявою є додаток 4 до декларації з ПДВ. Але розрахунок суми бюджетного відшкодування та розшифрування сум податкового кредиту, за рахунок якого сформовано від'ємне значення, здійснюються у додатку 3. Проте ні у ПКУ, ні у Порядку №21 немає вимог щодо заповнення додатків. Хоча слід взяти до уваги пп. 4 п. 5 розділу V Порядку №21.

Рядок 19. Якщо внаслідок розрахунку різниця між сумою податкового зобов'язання (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) від'ємна, то заповнюють рядок 19 декларації.

У службовому полі рядка 19.1 зазначають реєстраційну суму із СЕА на момент подання декларації, яку платник отримує від податкової за надісланим запитом.

Далі, якщо сума з рядка 19 є меншою або дорівнює реєстраційній сумі, рядок 19.1 буде порожній. Тоді суму з рядка 19 переноситимуть до рядка 20.

Якщо сума з рядка 19 є більшою від реєстраційної суми, сума перевищення не може заявлятися до бюджетного відшкодування, відповідно, не відображається у рядках 20.1 та 20.2 взагалі.

Таке перевищення зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах реєстраційної суми!

Рядок 20. Сума від'ємного значення:

• зараховується на зменшення суми податкового боргу, якщо він є (рядок 20.1);
• підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 та додатки 3 і 4).

Якщо прийнято рішення отримати бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку, це відображають у рядку 20.2.1.

Якщо прийнято рішення суму бюджетного відшкодування зарахувати у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Держбюджету, це показують у рядку 20.2.2.

У рядку 20.2 фіксують суму рядків 20.2.1 та 20.2.2. Увага: цей рядок повинен дорівнювати рядку 3 таблиці 1 додатка 3. Сума, відображена у рядку 20.2, зменшує реєстраційний ліміт на дату подання декларації.

А от залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 – рядок 20.1 – рядок 20.2) відображають у рядку 20.3.

Рядок 21. Суму від'ємного значення, що перевищує реєстраційну суму (службове поле рядка 19.1), зараховують до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), проставляють у рядку 21 (заповнюється додаток 2) та переносять до рядка 16.1 наступного податкового періоду.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування, при заповненні рядка 20.2 обов'язково заповнюють додаток 3 та додаток 4¹.

¹ Як виправляти помилки у додатках та декларації, буде розглянуто в наступній статті.

I це всі вимоги, що їх містить Порядок №21. А от щодо заповнення додатків – жодних пояснень. Власне тому податківці у консультаціях наводять рекомендації стосовно заповнення.

I, наприклад, у коментованій IПК податкові органи слушно повідомляють, що платник ПДВ має право самостійно визначати при заповненні таблиці 2 додатка 3 послідовність відображення суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум.

Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» складається з двох таблиць:

• таблиця 1 – це розрахунок суми бюджетного відшкодування;
• таблиця 2 – це розшифрування суми ПДВ у розрізі суми податку, періоду та постачальників, яка фактично сплачена декларантом.

I якщо із заповненням таблиці 1 питань не виникає, треба діяти за наведеним алгоритмом розрахунку кожного показника у рядках 1 – 3, то до таблиці 2 на практиці запитання виникають: в якому порядку наводити розшифрування сум, що мають право декларуватися до бюджетного відшкодування?

ДПС рекомендує

Податкові органи рекомендують при заповненні таблиці 2 застосовувати принцип хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного звітного періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.

Отже, слід врахувати таке:

• графа 2 – IПН постачальника, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення, зазначають починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період), та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати найновішу суму від'ємного значення ПДВ. У разі формування від'ємного значення за рахунок ввезення товарів на митну територію України – зазначають власний IПН, а в разі отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України, – проставляють умовний IПН «500000000000»;
• графи 3, 4 та 5 за одним і тим самим постачальником звітного місяця можуть згортатися (за аналогією із заповненням графи 2 таблиці 2 розділу II додатка 5, на практиці, власне, і перевіряються дані графи 2 таблиці 2 розділу II додатка 5 попереднього періоду при заповненні графи 5);
• графа 6 – ставлять позначку «+» у разі, якщо від'ємне значення отримано правонаступником від реорганізованого платника податку;
• графа 7 «Усього» – суми від'ємного значення, що є фактично сплачені у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Держбюджету.

Зверніть увагу!

У період запровадження банківського рахунку за стандартом IBAN* платник податку, якому банком уже відкрито рахунок за стандартом IBAN, у додатку 4 до податкової декларації з ПДВ, у полях «просимо перерахувати на рахунок №» та/або «№рахунку у банку» зазначає номер такого рахунку, при цьому поле «МФО» не заповнюється.

ЗIР, підкатегорія 101.25

* Станом на сьогодні – до 12.01.2020 р. – Прим. ред.

Загальна сума графи 5 повинна збігатися із загальною сумою графи 7.

ДПС перевіряє відповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з розшифруванням у додатках. I, до речі, якщо є порушення (перевищення заявленої суми або за результатами перевірки немає права на отримання бюджетного відшкодування), про це зазначається у податковому повідомленні-рішенні з підставами відмови. I не може бути підставою відмови, за дотримання решти вимог щодо отримання бюджетного відшкодування, не та хронологія заповнення додатка.

Увага!

Якщо платник ПДВ при заповненні таблиці 2 додатка 3 порушив хронологію, це жодним чином не вплине на значення рядка «Усього» графи 7 таблиці 2. Підтверджують це і податківці в коментованій IПК. Вони зауважують, що декларант має право самостійно визначати при заповненні таблиці 2 додатка 3 послідовність відображення суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум.

У додатку 4 зазначають напрям отримання суми бюджетного відшкодування:

• поле «а» заповнюють (словами та цифрами), якщо прийнято рішення отримати бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку (заповнено рядок 20.2.1 декларації);
• поле «б» заповнюють (словами та цифрами) при рішенні зарахувати суму бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (заповнено рядок 20.2.2 декларації).